LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/9004/19

від 03.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі № 520/9004/19 залишити без змін .

Головуючий І інстанції: Заічко О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2020 р. Справа № 520/9004/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.10.19 по справі № 520/9004/19 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВ-АГРО" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗМІЇВ-АГРО» (далі по тексту - ТОВ «ЗМІЇВ-АГРО») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту відповідач, ДФС України), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача у відмові реєстрації у ЄРПН податкових накладних № 34 від 14.11.2018 (реєстраційний № 9258373706 в ЄРПН) в сумі 1 584 000,00 грн, № 35 від 14.11.2018 ( реєстраційний № 9258376772 в ЄРПН) в сумі 5 472 000, 00 грн, № 39 від 14.11.2018 (реєстраційний № 9258378328) в сумі 5 904 000,00 грн.; зобов`язати відповідача зареєструвати у ЄРПН податкові накладні ТОВ «ЗМІЇВ-АГРО» № 34 від 14.11.2018 (реєстраційний № 9258373706 в ЄРПН) в сумі 1 584 000,00 грн, № 35 від 14.11.2018 ( реєстраційний № 9258376772 в ЄРПН) в сумі 5 472 000, 00 грн, № 39 від 14.11.2018 (реєстраційний № 9258378328) в сумі 5 904 000,00 грн.. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВ-АГРО" №34 від 14.11.2018 р; № 35 від 14.11.2018 р; № 39 від 14.11.2018р. днем їх подання на реєстрацію. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗМІЇВ-АГРО" (вул. Вишнева, б. 18, с. Першотравневе, Зміївський район, Харківська область,63422, код ЄДРПОУ 41661186) витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.) Відповідач - ДФС України, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог зазначило, що рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних приймається Комісією на підставі переліку документів, що визначений Постановою Кабінетів Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року. Також вказав, що позивачем не надано необхідних документів для проведення такої реєстрації. У поданому до суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її вимог. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ЗМІЇВ-АГРО» в ході здійснення власної господарської діяльності було складено податкові накладні №34 від 14.11.2018; № 35 від 14.11.2018; № 39 від 14.11.2018. Рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області від 29.11.2018 №1006680/41661186, №1006681/41661186, №1006682/41661186 у реєстрації податкових накладних відмовлено. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 12.02.2019 року у справі № 520/219/19 вказані рішення були скасовані та зобов`язано Головне управління ДФС у Харківській області зареєструвати податкові накладні ТОВ «ЗМІЇВ-АГРО»: №34 від 14.11.2018; № 35 від 14.11.2018; № 39 від 14.11.2018. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року по справі № 520/219/19 скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області зареєструвати податкові накладні ТОВ «ЗМІЇВ-АГРО»: №34 від 14.11.2018; № 35 від 14.11.2018; № 39 від 14.11.2018 та прийнято в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019р. по справі № 520/219/19 залишено без змін. Рішення Харківського окружного адміністративного суду 12.02.2019 року у справі № 520/219/19 в частині скасування рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 29.11.2018 №1006680/41661186, №1006681/41661186, №1006682/41661186 про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ «ЗМІЇВ-АГРО»: №34 від 14.11.2018; № 35 від 14.11.2018; № 39 від 14.11.2018 набрало законної сили 21 серпня 2019 року. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних наділено саме ДФС України. Позивач звернувся до ДФС України з питанням реєстрації податкових накладних №34 від 14.11.2018; № 35 від 14.11.2018; № 39 від 14.11.2018. Листом від 31.05.2019 року № 24963/6/99-99-11-01-03-15 ДФС України повідомило позивача, що у справі № 520/219/19 ДФС України не є стороною, судом не визнано протиправними дії та не зобов`язано ДФС до вчинення будь-яких дій. Не погодившись з рішенням суб`єкта владних повноважень, ТОВ «ЗМІЇВ-АГРО» звернулось до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини неправомірності відмови в реєстрації податкових накладних ТОВ «ЗМІЇВ-АГРО» №34 від 14.11.2018; № 35 від 14.11.2018; № 39 від 14.11.2018 підтверджені судовим рішенням у справі № 520/219/19, а тому мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання на реєстрацію. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України. Згідно п.201.16. ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Нормою п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 (зі змінами), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. За приписами пункту 201.16 Податкового Кодексу України Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341), Регламенту комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом ДФС України від 26.06.2017 № 450, повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних, входить до компетенції ДФС України. Згідно пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. З наведених норм вбачається, що ДФС України наділене повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 78 КАС України). Як вбачається з матеріалів справи, неправомірність відмови в реєстрації податкових накладних позивача №34 від 14.11.2018; № 35 від 14.11.2018; № 39 від 14.11.2018 підтверджене судовим розглядом у справі № 520/219/19, яке набрало законної сили 21.08.2019 року. Доказування вказаних обставин не може бути об`єктом судового дослідження в іншій справі. Повноваженнями щодо реєстрації податкових накладних входить до компетенції саме ДФС України. За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних. Щодо інших доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 по справі № 520/9004/19 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»