Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 818/3624/15

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 р.Справа № 818/3624/15 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року, (головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук) по справі № 818/3624/15 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом в якому просив: - зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 (договір № 007-18513-120215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 12 лютого 2015 року) до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та передати цю інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників; - зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (договір № 007-18513-120215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 12 лютого 2015 року) до Загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року по справі №818/3624/15 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 10.07.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2015 року та Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року позов задоволено частково. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передати таку інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. (далі - відповідач 1), не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного висновку та зазначає, що укладений позивачем із банком правочин у вигляді договору банківського вкладу № 007-18513-120215 від 12.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта банк» на суму 1700000,00 грн є нікчемним з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Судом не взято до уваги, що перерахування та розміщення грошей на рахунку позивача та інших осіб здійснено шляхом «подрібнення» вкладу ОСОБА_3 , чим створено перевагу останньому перед іншими вкладниками банку шляхом виплати на користь зазначеної особи коштів через третіх осіб, в даному випадку через ОСОБА_1 , всієї суми вкладу за рахунок бюджетних коштів Фонду, що призводить до збільшення витрат Фонду без законних на це підстав. Крім того, зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних". Також наголошено на тому, що укладення позивачем із банком договору банківського вкладу було здійснено всупереч приписам Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених рішенням Ради директорів АТ "Дельта Банк" згідно протоколу № 14 від 20 березня 2013 року. ОСОБА_2 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) не надали відзив на апеляційну скаргу. Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 12.02.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір №006-18513-120215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у гривнях (т. 1 а.с. 12). 12.02.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 007-18513-120215 на суму 170000,00 грн. Згідно вказаного договору ПАТ "Дельта Банк" відкриває вкладнику рахунок № НОМЕР_2 , приймає грошові кошти у розмірі 170000,00 грн. строком до 17.02.2016 та нараховує відсотки у розмірі 13 % річних (п.1.2, 1.3, 1.4, 1.6 договору) (т. 1 а.с. 10). Пунктом 1.8 Договору передбачено, що грошові кошти перераховуються із власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. 12.02.2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем укладено Додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якого сторони домовились викласти п.1.8 договору в наступній редакції: "Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений" (т. 1 а.с. 11). На виконання умов вказаного Договору та Додаткової угоди до нього, ОСОБА_3 платіжним дорученням від 12.02.2015 року №45799376 перераховано кошти в сумі 170000,00 грн. на рахунок позивача - ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 13). Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 2 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу (т. 1 а.с. 86-87). В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року № 51, «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» від 08.04.2015 року № 71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року № 51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: «Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно» (т. 1 а.с. 89). Рішенням виконавчої дирекції Фонду «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» від 03.08.2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» продовжено до 2 жовтня 2015 року включно (т. 1 а.с. 90). На підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» від 02.10.2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 02.10.2015 року № 181 (т. 1 а.с. 92). Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року та призначено Уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. У зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 02.10.2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 08.10.2015 року розпочав виплати коштів вкладникам банку. Разом з цим, комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями акціонерного товариства «Дельта Банк» здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав встановлених законом (т. 1 а.с. 60-63). За результатами перевірки Уповноваженою особою виявлено ознаки нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичними особами - клієнтами банку після 16.01.2015 року Наказом Уповноваженої особи від 16.09.2015 року № 813 «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі щодо договору, укладеного позивачем з акціонерним товариством «Дельта Банк» (т. 1 а.с. 70). Листом від 23.09.2015 року № 8821/496 тимчасова адміністрація АТ "Дельта Банк" повідомила ОСОБА_1 про нікчемність його договору банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 № 007-18513-120215 з ПАТ "Дельта Банк" (т. 1 а.с. 9). Позивач, не погоджуючись, що його неправомірно не включено до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним правочину у вигляді договору банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 № 007-18513-120215, укладеного позивачем із ПАТ "Дельта Банк", та, як наслідок, наявності підстав для включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах. Згідно з положеннями ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону. Зі змісту вказаних норм вбачається, що у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних, вкладникам банку гарантується відшкодування коштів (в межах граничної суми) у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку. При цьому, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною 2 статті 26 Закону № 4452-VI. Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI). Згідно з ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. Відповідно до ч. 5 ст. 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Аналіз зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить, що Уповноважена особа має як обов`язок у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов`язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. При цьому, повідомлення стороні, про визначення договору нікчемним, може бути направлено уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації. Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 802/351/16-а, в постанові Верховного Суду від 04.04.2019 року у справі № 818/3678/15. Судом встановлено, що сума банківського вкладу, яка була розміщена позивачем відповідно до договору банківського вкладу, станом на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», перебувала на депозитному рахунку позивача. Кошти на депозитний рахунок позивача були зараховані шляхом перерахунку з рахунку іншої особи відповідно до умов Додаткової угоди № 1 до Договору. Разом з цим, Уповноваженою особою позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, оскільки відповідачем визнано нікчемним укладений позивачем та банком договір банківського вкладу (депозиту) з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, так як кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок позивача надійшли з банківського рахунку іншої особи. Проте, згідно з положеннями ч. 1 ст. 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Отже, зарахування коштів з рахунку однієї особи на банківський рахунок іншої не суперечить законодавству України, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. При цьому, у спірних правовідносинах договором банківського вкладу, з урахуванням додаткової угоди, передбачено можливість зарахування вкладу на рахунок, зокрема, шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента. Таким чином, зарахування вкладу на рахунок шляхом перерахування коштів з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи не становило порушення законодавства. Відповідачем не доведено, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ «Дельта Банк» щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала. Отже, оскільки вклад розміщено на рахунку АТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, відповідач не навів правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI. Доводи відповідача про те, що договір між позивачем та Банком укладено в період дії постанови Правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 року, відповідно до якої Банку було заборонено укладання будь-яких договорів банківського вкладу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки доказів винних дій саме позивача щодо укладення такого договору та його обізнаності про існування відповідної постанови, як і відомостей про наявність судових рішень відносно посадових осіб Банку, якими б встановлювався факт їх винних дій по укладенню договору, відповідачем суду не надано. Щодо доводів апеляційної скарги на надходження коштів на рахунок позивача внаслідок так званого «подріблення» депозиту іншого клієнту банку, що свідчить про нікчемність вчиненого позивачем та банком правочину, колегія суддів зазначає, що спеціальна підстава для визнання нікчемними договорів, які відповідають, умовній категорії «договори дроблення», з`явилася 12.08.2015 року одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16.07.2015 року № 629-VIII. Цим Законом ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було доповнено спеціальним пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як "здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства". Спрямованість цих законодавчих змін на віднесення до категорії нікчемних, так званих, "договорів дроблення" підтверджується Пояснювальною запискою до проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» (реєстраційний № 2045а від 8 червня 2015 року), який був внесений Кабінетом Міністрів України. У цій Пояснювальній записці зазначено, що проект закону спрямований на, зокрема, розширення переліку підстав, за яких Фонд не відшкодовує кошти за вкладами, які мають ознаки «дроблення». Фактично під «дробленням» розуміється переказ депозитних коштів із одного рахунку, сума на якому перевищує гарантовану для відшкодування, на інші депозитні рахунки, як правило, новоутворені, в частинах, які підпадають під виплату Фондом гарантування вкладів. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли до внесення п. 9 до ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, з огляду на що, застосування апелянтом посилань на наявність факту «подріблення вкладу» з боку позивача є безпідставним. Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність підстав для невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта банк» за договором банківського вкладу «Найкращий від Миколая» № 007-18513-120215 за рахунок коштів Фонду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання Уповноваженої особи включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передати таку інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року по справі № 818/3624/15 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 03.02.2020 року