Постанова 4872 № 915/6/16

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/6/16 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: суддів секретар судового засідання Представники сторін: Від АТ «ВТБ Банк»Богатиря К.В. Бєляновського В.В., Мишкіної М.А. Арустамян К.А. Дацковська В.Б., довіреність № 179, дата видачі: 02.01.2020; розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від18.09.2019 про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора (суддя суду першої інстанції: Ткаченко О.В.; час і місце винесення ухвали: 18.09.2019 об 11:30, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області) у справі за заявою боржника про№ 915/6/16 Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвес Миколаїв» банкрутство ВСТАНОВИВ: В провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 915/6/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвес Миколаїв». Від кредитора - ПАТ «ВТБ Банк» 19.03.2018 до суду надійшла скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора Герман Оксани Степанівни, згідно якої кредитор просить визнати неправомірними дії ліквідатора банкрута, усунути Герман О.С. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ «Конвес Миколаїв» та призначити нового ліквідатора. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 відмовлено у задоволенні скарги АТ «ВТБ Банк» на дії (бездіяльність) ліквідатора від 13.03.2018. Вказану ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що проаналізувавши доводи скаржника та дії ліквідатора, здійснені в ході ліквідаційної процедури боржника, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених у скарзі АТ «ВТБ Банк» на дії (бездіяльність) ліквідатора вимог та усунення Герман О.С. від виконання обов`язків ліквідатора у справі. 16.10.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 по справі № 915/6/16 повністю; прийняти нове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність ліквідатора ТОВ «Конвес Миколаїв» Герман О.С. Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що ліквідатором ТОВ «Конвес Миколаїв» арбітражним керуючим Герман Оксаною Степанівною не було здійснено жодних дій по притягненню до субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника. Таким чином, на думку апелянта, ліквідатор формально поставився до виконання своїх обов`язків, що є неприпустимим, та призвело до порушення прав кредиторів. Також апелянт зазначає, що посилання суду на проведення ліквідатором аналізу фінансово-господарської діяльності станом на 19.04.2019 не може вважатись належним виконанням ліквідатором своїх обов`язків, оскільки він був здійснений з порушенням норм чинного законодавства. Як зазначає апелянт, проведення інвентаризації без відповідних документів та аналіз фінансово-господарської діяльності боржника зацікавленою особою свідчить про їх неприйнятність та неможливість встановлення дійсних (фактичних) активів боржника. Окрім іншого апелянт зазначає, що ліквідатором ТОВ «Конвес Миколаїв» арбітражним керуючим Герман О.С. не досліджено чому учасники ТОВ «Конвес Миколаїв» припинили діяльність товариства - боржника без прийняття рішення про його ліквідацію як юридичної особи, що не узгоджується з приписами статті 104 ЦК України, а засновник товариства-боржника та його керівник не вжили своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника та вирішення цих питань з іншими засновниками (учасниками); не здійснили санаційних заходів боржника до провадження у справі про банкрутство. На думку апелянта дані дії свідчать про умисне ухилення учасників товариства від виконання його зобов`язань перед кредиторами у спосіб приховання його активів від їх реалізації в процедурі банкрутства. Апелянт також зазначає, що ані судом, ані ліквідатором банкрута не перевірено відповідність дій учасників банкрута його статуту в частині скликання позачергових зборів учасників товариства у випадку його неплатоспроможності, за результатами яких могло бути прийнято рішення про ліквідацію товариства та призначення ліквідаційної комісії, визначення порядку покриття збитків, а також про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства. Крім того, як зазначає апелянт, не вбачається прийняття учасниками ТОВ «Конвес Миколаїв» рішень щодо перегляду розміру статутного капіталу товариства, його збільшення або зменшення, додаткові внески учасниками товариства не вносилися, рішення про припинення товариства як юридичної особи (його ліквідацію) не приймалося, керівник підприємства як посадова особа до майнової відповідальності не притягувався. На думку апелянта, це суттєві обставини, які могли бути покладені в основу заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Конвес Миколаїв» на його засновників, та відшкодування за їх рахунок кредиторських вимог. Апелянт звертає увагу на те, що звіт ліквідатора та оскаржувана ухвала не містить жодної інформації щодо аналізу ліквідатором руху коштів по розрахункових рахунках боржника, куди були витрачені отримані кредитні кошти, виявлення та стягнення можливої дебіторської заборгованості боржника. Серед іншого, як зазначає апелянт, у звіті ліквідатора містяться неодноразові посилання на здійснення аналізу фінансово-економічної діяльності, але жодного разу не вказано ким і коли та за якою методикою він проводився, результати аналізу не оформлені належним чином, не надавались кредиторам та суду. Ліквідатором не встановлено, що саме стало причиною втрати платоспроможності боржника, навіть за умови отримання ним значних сум кредитних коштів. Це призвело до втрати можливості встановлення ознак фіктивного банкрутства або доведення боржника до банкрутства з притягненням винних осіб до відповідальності та відшкодування ними збитків та фінансових втрат, понесених боржником та його кредиторами. Також звіт ліквідатора не розглядався та не схвалювався комітетом кредиторів, що є прямим порушенням ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 поновлено Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 у справі № 915/6/16; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 у справі № 915/6/16; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 25.11.2019; роз`яснено учасникам справи про їх право до 25.11.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи. 25.11.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив ліквідатора Герман О.С. на апеляційну скаргу. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 призначено справу № 915/6/16 до розгляду на 09 січня 2020 року о 14:00 год. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2019 вирішено провести розгляд справи № 915/6/16 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 року про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора у справі № 915/6/16 у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для своєчасного апеляційного перегляду справи, тривалість якого визначається з урахуванням необхідності належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання та отримання відомостей про повідомлення учасників справи, відповідно до завдань господарського судочинства згідно ст. 2 ГПК України; розгляд справи № 915/6/16 перенесено та призначено на 23.01.2020 о 17:00год. 10.01.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій просить постановити ухвалу про проведення судового засідання у справі № 915/6/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвес Миколаїв» 23.01.2020 о 17:00год. в режимі відеоконференції з представником АТ «ВТБ Банк»; доручити забезпечення проведення відеоконференції вказаного судового засідання Господарському суду Київської області або Господарському суду м. Києва. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 заяву Акціонерного товариства «ВТБ Банк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції на 23.01.2020 о 17:00 год. задоволено; визначено участь представника Акціонерного товариства «ВТБ Банк» в судовому засіданні по справі № 915/6/16 в режимі відеоконференції на 23.01.2020 о 17:00 год. в приміщенні Господарського суду Київської області. У судове засідання 23.01.2020 з`явився представник апелянта Акціонерного товариства «ВТБ Банк», інші представники сторін в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить штамп канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду на зворотній стороні ухвали від 27.12.2019, а також Рекомендовані повідомлення про отримання сторонами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2019. Статтею 120 частиною 3, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне: Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2019року, якою було розгляд справи № 915/6/16 перенесено та призначено на 23.01.2020 о 17:00год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 28.12.2019. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отримавши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ Банк», яка була надіслана усім сторонам по даній справі, сторони не були позбавлені можливості дізнатися в суді апеляційної інстанції про подальший перебіг питання щодо зазначеної апеляційної скарги та своєчасно ознайомлюватися з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».) Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 23.01.2020, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося. Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин: В силу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є суб`єктом незалежної професійної діяльності, і водночас з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника; ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) боржника. Через арбітражного керуючого здійснюється відносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство. Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа. Відтак, саме з цього моменту арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право здійснювати свої повноваження, визначені Законом про банкрутство, серед яких, проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; формування ліквідаційної маси; подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; ведення реєстру вимог кредиторів тощо. При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника. Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора). Згідно з ч. 12 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом. Частиною 3 статті 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); подання до суду неправдивих відомостей; відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); наявності конфлікту інтересів. Виходячи з аналізу наведених норм, для відсторонення (усунення) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання повноважень, суд повинен ретельно дослідити виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків та надати оцінку діям арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та у разі встановлення факту невиконання або неналежного виконання обов`язків арбітражним керуючим - відсторонити (усунути) арбітражного керуючого від виконання повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2016 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвес Миколаїв» банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, та ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвес Миколаїв» призначено Герман Оксану Степанівну. 19.03.2018 від кредитора Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Господарського суду Миколаївської області надійшла скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора Герман Оксани Степанівни, згідно якої скаржник просить суд визнати неправомірними дії ліквідатора банкрута, усунути Герман О.С. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ «Конвес Миколаїв» та призначити нового ліквідатора. В обґрунтування заявлених вимог Акціонерне товариство «ВТБ Банк» зазначило наступне: - за приписами ч. 1 ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Постановою господарського суду Миколаївської області від 28.01.2016 ліквідатора було зобов`язано до закінчення строку ліквідаційної процедури, надати суду звіт та ліквідаційний баланс з доданими документами, передбаченими ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Таким чином, ліквідатором не надано звіту до закінчення передбаченого Законом дванадцятимісячного строку ліквідаційної процедури, не здійснено пошук та виявлення майна банкрута, не реалізовано майно банкрута. - в порушення абз. 4 ч. 2 ст. 41 Закону України Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором не здійснено аналізу фінансового становища боржника. - кредитор наполягає на невиконанні ліквідатором постанови господарського суду Миколаївської області від 28.01.2016 щодо надання звіту до закінчення строку ліквідаційної процедури з доданими документами, передбаченими ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». - ліквідатором порушено ч. 7 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки ним не здійснено дій щодо виявлення рахунків банкрута та щодо встановлення наявності або відсутності на рахунках коштів. - ліквідатором не виконані передбачені абзацами 7, 11, 12 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обов`язки щодо пошуку та виявлення дебіторської заборгованості, а також, відповідно, щодо пред`явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, щодо подання до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, щодо вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. - ліквідатором порушено абз. 3 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо проведення інвентаризації майна банкрута, так як не встановлено наявність чи відсутність дебіторської заборгованості. - ліквідатор не проводить реалізацію майна банкрута, а після 28.01.2017, за відсутності ухвал суду щодо продовження повноважень ліквідатора, здійснює дії щодо розпорядження майном банкрута (проводить реалізацію майна банкрута) без наявних у неї на те повноважень; - відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення отримує до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження. В матеріали справи ліквідатором не надано відповідних договорів, що підтверджують зберігання майна банкрута та на яких умовах і ким проводиться таке зберігання. Відповідно до матеріалів справи, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що 09.07.2019 ліквідатором Герман О.С. подано до суду звіт ліквідатора ТОВ «Конвес Миколаїв» за підсумками ліквідаційної процедури з додатковими документами. Згідно звіту ліквідатора та доданих до нього документів, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що ліквідатором Герман О.С. в ході ліквідаційної процедури вживались заходи щодо пошуку та виявлення майна банкрута, що підтверджується відповідними документами від: - Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області (№ 32-16 від 12.02.2016), - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (лист № 330/Г/14-03-11-62 від 22.02.2016), - Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області (лист № 31/14-769 від 22.03.2016), - Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради (лист № 31/14-769 від 22.03.2016), - Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області (лист № 33-14-0.3-3133/2-16 від 19.02.2016), - Миколаївської митниці ДФС (лист № 788/10/14-70-24-28 від 22.02.2016), КП Миколаївське МБТІ (лист №585 від 21.03.2016), - Центрального Відділу ДВС ММУЮ (лист № 5341 від 29.02.2016), - Архівного відділу Миколаївської міської ради (лист № 181/19.01.01-22 від 18.02.2016), - Регіонального відділення Фонду держмайна України по Миколаївській області (лист № 14-11-00369 від 24.02.2016), - ДП «Український державний центр радіочастот» (лист № 80/09.4.2-5/25-348/2959 від 09.03.2016), - Державної авіаційної служби України (лист № 13.19-101 від 29.02.2016), - Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (лист№ 1089/20/15-16 від 01.03.2016), - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (лист №09/01/5508 від 12.03.2016), - ДП «Український інститут промислової власності» (лист № 547/30 від 29.02.2016), - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (лист № 1014-1065-16 від 24.02.2016), - Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (лист № 602-1121-19/15050 від 17.11.2017), - Державного космічного агентства України (лист № 5450/10-КЗ.3/17 від 09.11.2017), - Міністерства екології та природних ресурсів України (лист № 7/4218-17 від 16.11.2017), - Державної служби інтелектуальної власності України (лист № 1-12/1696 від 29.02.2016), - Головного управління статистики у Миколаївській області (лист № 64/7-46 від 21.04.2016), - Управління Держпраці у Миколаївській (лист № 01-08.02/786 від 04.03.2016). Крім того, ліквідатором Герман О.С. з метою виявлення нерухомого майна банкрута отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 79326463 від 01.02.2017 щодо суб`єкта ТОВ «Конвес Миколаїв». 19.04.2018 року ліквідатором Герман О.С. було проведено інвентаризацію майна банкрута, за результатами якої складено відповідні інвентаризаційні описи, в яких зазначено виявлене майно банкрута. Також, ліквідатором проведено аналіз фінансово - господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвес Миколаїв» станом на 19.04.2018, за результатами якого складено висновок про те, що у ТОВ «Конвес Миколаїв» наявна довгострокова кредиторська заборгованість у розмірі 164 926 482,33грн. Відповідно до ч. 7 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. В матеріалах справи наявний лист ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області № 330/Г/14-03- 11-62 від 22.02.2016, в якому зазначено, що у ТОВ «Конвес Миколаїв» відкрито розрахунковий рахунок в «Кредобанк» № 2600001697276, інші відкриті рахунки відсутні. Таким чином, в ході ліквідаційної процедури ліквідатором Герман О.С. використовувався лише один рахунок банкрута, відповідно до приписів ч. 7 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості. На виконання вимог ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором Герман О.С. отримана фінансова звітність ТОВ «Конвес Миколаїв» за 2013 - 2015 роки, відповідно до якої встановлено, що у товариства відсутня дебіторська заборгованість. Крім того, з аналізу фінансової звітності, поданої товариством до ГУ статистики у Миколаївській області за три останні роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, вбачається, що ТОВ «Конвес Миколаїв» господарської діяльності не здійснювало, руху коштів не відбувалось, що також підтверджує відсутність дебіторської заборгованості у боржника. За результатами проведеної інвентаризації у банкрута також не виявлено дебіторську заборгованість. Отже, з огляду на наведене обов`язки щодо пошуку дебіторської заборгованості ліквідатором виконані, а визначені статтею 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстави для подачі заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника відсутні. Доказів спростування вказаних обставин апелянтом не наведено, та суду не надано відповідних підтверджуючих документів. Посилання апелянта на той факт, що строк ліквідаційної процедури в дванадцять місяців витік, ухвали щодо продовження повноважень ліквідатором судом не виносились, а тому ліквідатор здійснює дії щодо розпорядження майном банкрута (проводить реалізацію майна банкрута) без наявних у неї на те повноважень суд до уваги не приймає з огляду на наступне. Ч. 3 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Як передбачено ч. 7 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута. Відповідно до постанови Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2016 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвес Миколаїв» було призначено Герман Оксану Степанівну. Згідно матеріалів справи Герман О.С. виконувала повноваження ліквідатора ТОВ «Конвес Миколаїв», та судом не виносились ухвали щодо припинення її повноважень або дострокового припинення її повноважень у даній справі № 915/6/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Конве Миколаїв». Апелянт також в обґрунтування скарги зазначив, що ліквідатор Герман О.С. порушила приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та не надала звіт до закінчення строку ліквідаційної процедури з доданими документами. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: - відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; - відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; - копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; - реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; - документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; - довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; - для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; - для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Як зазначає ліквідатор Герман О.С., звіт та ліквідаційний баланс по справі № 915/6/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвес Миколаїв» не були надані в дванадцятимісячний строк у зв`язку з не закінченням ліквідаційної процедури, при цьому надання проміжних звітів ані суд, ані сам кредитор не вимагав. Згідно ст. 41 ч. 10 того ж Закону ліквідатор зобов`язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. Статтею 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначено за яких обставин та після завершення яких дій до суду подаються звіт та ліквідаційний баланс. Відповідно до матеріалів справи реалізації майна ТОВ «Конвес Миколаїв» відбулася лише на другому повторному аукціоні - 29.03.2019. Через тривалий час реалізації майна банкрута ТОВ «Конвес Миколаїв» саме й відбулася затримка подачі ліквідатором до суду підсумкового звіту та ліквідаційного балансу. Доводи апелянта про те, що звіт ліквідатора не розглядався та не схвалювався комітетом кредиторів суд до уваги не приймає з огляду на таке: Законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Відтак, під час розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що протокол зборів комітету кредиторів, на якому розглянуті звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, досліджуються судом в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, в даному випадку предметом розгляду є скарга на дії ліквідатора, які пов`язані із здійсненням ліквідаційної процедури ТОВ «Конвес Миколаїв» станом на дату подачі такої скарги, тому дослідження даного питання з наданням оцінки звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не входило до предмету розгляду господарського суду. Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що ліквідатором Герман О.С. до відзиву на апеляційну скаргу додано протокол № 1/19 від 08.07.2019 зборів комітету кредиторів ТОВ «Конвес Миколаїв», на якому було розглянуто звіт ліквідатора ТОВ «Конвес Миколаїв» за підсумками ліквідаційної процедури. Доводи скаржника про те, що ліквідатор не надав документи, які підтверджують вжиття заходів щодо зберігання майна банкрута, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки скаржником не доведено наявність фактів розкрадання або втрати майнових активів банкрута як наслідок його неналежного зберігання під час проведення ліквідаційної процедури. Тобто не доведено негативні наслідки для боржника або кредиторів, які пов`язані із бездіяльністю ліквідатора з питань зберігання майнових активів. Доводи апелянта щодо неналежного здійснення засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвес Миколаїв» процедури досудової ліквідації взагалі не розглядаються судом, оскільки не висувалися скаржником при подачі скарги на дії ліквідатора, не входять до предмету дослідження під час розгляду скарги на дії ліквідатора та не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Усі інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, але які не були включені до скарги кредитора на дії (бездіяльність) ліквідатора (вх. № 3383/18 від 19.03.2018) та не були предметом розгляду в суді першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали, не розглядаються колегією суддів з врахуванням приписів ст. 269 ч. 5 ГПК України. Згідно ст. 269 ч. 5 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Висновки колегії суддів апеляційного господарського суду: Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується із оцінкою господарського суду щодо відсутності підстав для усунення ліквідатора Герман О.С. від виконання повноважень у справі про банкрутство. Тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні скарги Акціонерного товариства «ВТБ Банк» на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ «Конвес Миколаїв», та відповідно і у задоволенні клопотання про припинення повноважень ліквідатора Герман О.С. та призначення нового ліквідатора. Отже порушення, нібито допущені судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, на які посилається апелянт, не знайшли свого підтвердження, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 року у справі № 915/6/16. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників. Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ВТБ Банк» залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 року про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора по справі № 915/6/16 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Згідно ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню. Повний текст постанови складено та підписано 03.02.2020, у зв`язку з перебуванням суддів-членів колегії Бєляновського В.В. та Мишкіної М.А. на підготовці для підтримання кваліфікації в м. Києві з 26.01.2020 по 01.02.2020, 02.02.2020 є вихідним днем. Головуючий К.В. Богатир Судді: В.В. Бєляновський М.А. Мишкіна