LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд233/4037/16-ц

від 31.01.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 року м. Харків справа № 233/4037/16 провадження № 22-ц/818/429/20 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Хорошевський О.М. суддів - Бровченка І.О., Яцини В.Б. за участю секретаря судових засідань Плахотнікової І.О. учасники справи: позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Капітал» відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька автомобільна група», розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 жовтня 2019 року, постановлену суддею Бєссоновою Т.Д., за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Капітал», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька автомобільна група» про визнання договору поруки припиненим, В С Т А Н О В И В : У серпні 2016 року ПАТ АКБ «Капітал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 24 лютого 2017 року ПАТ АКБ «Капітал» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 березня 2017 року заяву про забезпечення позову задоволено. 23 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03 квітня 2019 року, яке набрало чинності 16 травня 2019 року та залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 10.10.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та визнано недійсним договір поруки. Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 жовтня 2019 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , про скасування заходів забезпечення позову - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки зміни обставин, що зумовили застосування заходів забезпечення позову, а саме, те, що підставою для подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 був договір поруки від 03.04.2014 року, який рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2019 року, яке набрало законної сили 16.05.2019 року та залишено постановою Київського апеляційного суду від 10.10.2019 року без змін визнано недійсним. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що карга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що умови, які існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову не змінилися. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що ПАТ АКБ «Капітал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 березня 2017 року накладено арешт на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), кадастровий номер 6322887501:01:001:0980, площею 0,1476 га, що розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 березня 2017 року накладено арешт на квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 254,5 кв.м., житлова площа 120,8 кв.м , яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу № 97 від 17.01.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Баженовою Л. В. В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал», третя особа : Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька автомобільна група» про визнання договору поруки припиненим та просила про прийняття його до спільного розгляду з первісним позовом. Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 04 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно - комерційний банк «Капітал», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька автомобільна група» про визнання договору поруки припиненим об`єднано в одне провадження з первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» про визнання договору поруки недійсним - задоволено повністю. Визнано недійсним договір поруки від 03.02.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал». З копії рішення суду, яка містить у виділених матеріалах цивільної справи вбачається, що вказане рішення набрало законної сили 16.05.2019 року. (а.с 103) Постановою Київського апеляційного суду 10 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Акціонерно - комерційний банк " Капітал" залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03.04.2019 року, по цивільній справі № 761/29970/17 без змін. Судова колегія звертає увагу на те, що ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання договору поруки від 03.02.2014 року припиненим, який укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», наразі розглянуто позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, питання щодо припинення правовідносин за вказаним договором не вирішено. Вказаний позов на час постановлення ухали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову не розглянутий. Відповідно до положень частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано поняття і порядок забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють протягом строку, встановленого процесуальним законом (частини 7-10 статті 158 ЦПК України). Водночас, підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України. Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Оскільки на даний час розгляд справи не завершено, суд першої інстанції встановивши наявність між сторонами спору, врахувавши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, доказів того, що потреба в забезпеченні відпала суду надано не було. Таким чином, висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають вимогам закону і підтверджуються виділеними матеріалами справи. Судова колегія бере до уваги те, що зобов`язання боржника перед кредитором не виконано. А цивільне законодавство України передбачає можливість накласти арешт на майно передане у заставу на забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, також і у випадку коли договір застави яким забезпечене виконання зобовязання був визнаний недійсним. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, оскільки зводяться до незгоди з ухвалою суду про забезпечення позову та по суті заявлених позовних вимог. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не позбавлений права оскаржити ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову у передбаченому законом порядку. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону. Згідно п.1 ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367,368,, 371, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий - О.М. Хорошевський Судді - І.О. Бровченко В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 31 січня 2020 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»