LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4809392/1743/18

від 31.01.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2019 року скасувати.

ПОСТАНОВА Іменем України 31 січня 2020 року м. Кропивницький справа № 392/1743/18 провадження № 22-ц/4809/238/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2019 року, у складі судді Кавун Т.В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У грудні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в розмірі 63155,22 грн. В обґрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 25.09.2013, згідно якої отримала кредит у розмірі 12000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ними Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості і зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 06.11.2018 відповідач має заборгованість в сумі 63155 грн. 22 коп., з яких: 16722,75 грн. - тіло кредиту; 24100,45 грн. - нараховано процентів за користування кредитом; 18848,44 грн. - нараховано пені, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована складова); 2983,58 грн. - штраф (процентна складова). Просить суд стягнути з відповідача на його користь, заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.09.2013 року в розмірі 63155,22 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн. Короткий зміст рішення суду Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем суду не надано доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. В матеріалах справи відсутні докази, щодо укладення між сторонами кредитного договору та одержання відповідачем грошових коштів (кредиту) на певний строк зі сплатою процентів на зазначених у позовній заяві умовах. Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 25.09.2013 шляхом підписання анкети-заяви. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі позивач зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, погодилася що ця заява разом із Пам?яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг та зобов?язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг та самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Активація нею картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. Крім цього, відповідач зверталася до Банку з метою перевипуску карти. Із виписки по карткових рахунках вбачається, що відповідач знімала кредитні кошти, потім частково погашала заборгованість за договором і знову користувалася кредитними коштами. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком І типових документів, затвердженим наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5. Таким чином, банком надані суду саме первинні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за кредитним договором. Позивач вважає, що надана виписка по карткових рахунках та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Вказує, що відсутність підпису боржника на відповідних тарифах, умовах та правилах не свідчить про неукладеність договору, позаяк суть договору приєднання і полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може лише приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. В даному випадку відповідач, підписуючи анкету-заяву, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловила свою згоду з формою договору та його умовами. До позовної заяви додані саме ті Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи, які діяли на момент укладення договору та з якими було ознайомлено відповідача. Доказів, що відповідача не було ознайомлено з Умовами та правилами, Тарифами банку або ж було ознайомлено з іншими Умовами та правилами, відповідач не надав. Банк просив рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача адвокат Шепеленко А.О. зазначила, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Вважає, що додана до апеляційної скарги копія анкети-заяви від 08.12.2012, довідка про видані кредитні картки та довідки про зміну умов кредитування, кредитний договір від 08.12.2012, як і сама довідка про умови кредитування не розглядалися в суді першої інстанції, а тому не можуть прийматися до розгляду апеляційним судом. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 січня 2020 року відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи був призначений в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд першої інстанції встановив такі обставини 25.09.2013 ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у «Приватбанк». До анкети-заяви додано витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «Приватбанку» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. Відповідно до п. 1.1.7.11 умов і правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. У анкеті-заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. Долучені до позовної заяви Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису ОСОБА_1 .. Доказів, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг, були надані відповідачу для ознайомлення та що вона погодилась із нарахуванням визначених у цих Умовах відсотків, пені, комісії та штрафів суду не надано. Крім того, у вказаній анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Відповідно до поданого розрахунку у ОСОБА_1 виникла заборгованість, яка станом на 06.11.2018 становить 63155,22 грн. з яких 16722,75 грн. - тіло кредиту, 24100,45 грн. - нараховані проценти за користування кредитом, 18848,44 грн. - нарахована пеня, а також штрафи (фіксована частина) - 500.00 грн., штраф (процентна ставка) - 2983,58 грн. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Так, судом встановлено, що 25.09.2013 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, за змістом якої відповідач визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. При цьому ОСОБА_1 засвідчила, що вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщені на офіційному сайті: https://privatbank.ua/terms/) та погоджується з ними. Також відповідач зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт, або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (ч. 1 ст. 633 ЦК України). Частиною 1 статті 1054 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року). Відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) прізвище, ім`я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу; 4) найменування, місцезнаходження юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін. Встановлено, що в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 25.09.2013 відсутні дані про вид і характер банківських послуг, які АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало ОСОБА_1 , крім того анкета-заява не містить відомостей щодо домовленості сторін про встановлення розміру кредиту, терміну його повернення, розміру та підстав для нарахування процентів, комісії і неустойки. Витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Умов та Тарифів розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку. З огляду на відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила банківських послуг, Тарифи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір сплати відсотків за користування кредитними коштами, можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, що регламентують правові засади договору приєднання. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19). Яка обов`язкова для застосування всіма судами. Разом з тим, ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, колегія суддів вважає, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Відповідно до норм частин 1 - 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, належним та допустимим первинним доказом проведення операцій з коштами на рахунку можуть являтися: виписки з особового рахунку клієнта банку, касові документами, документальні розпорядження розпорядника коштів про їх перерахування. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач подав до суду первинні документи, зокрема виписку з особового рахунку відповідача (а.с. 165-170, том 1). При цьому, відповідач не спростувала факт отримання кредитної картки та отримання нею кредитних коштів, користувалася кредитними коштами (що вбачається із виписку з особового рахунку, розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 25.09.2013) та частково сплачувала заборгованість за договором, отже, не заперечувала факт укладення кредитного договору. Оскільки згідно розрахунку заборгованості, станом на 06 листопада 2018 року, кредитні кошти, які були фактично отримані позичальником та не повернуті банку у вигляді тіла кредиту складають 16722,75 грн, то зазначена грошова сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для стягнення відсотків та неустойки слід відхилити. Вказані доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, які є законними, відповідають встановленим обставинам справи та узгоджуються з правової позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги За таких обставин, у відповідності до ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову. Про судові витрати Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог 26,48 % в розмірі 1166,43 грн, з розрахунку (1762х26,48%) + (2643х26,48%) = 1166,43). Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 22 жовтня 2019 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 16722 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 75 коп. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір в розмірі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн. 43 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 31 січня 2020 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді О.Л. Карпенко С.І. Мурашко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»