Ухвала КЦС ВС № 748/1623/19

Ухвала 31 січня 2020 року м. Київ справа № 748/1623/19 провадження № 61-1544ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про стягнення страхового відшкодування, ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовами до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал страхування») про стягнення страхового відшкодування, в яких просили стягнути з відповідача на їх користь суму страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральною шкодою, у розмірі 9 600,00 грн кожному. Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження, рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року,позови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Арсенал страхування» задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральної шкодою, у розмірі 9 600,00 грн. Стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування, пов`язаного із заподіяною моральної шкодою, у розмірі 9 600,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ «СК «Арсенал страхування» на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у даній справі в загальному розмірі становить 19 200,00 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн * 100 = 210 200,00 грн). Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме: стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Прикладів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах (та яких саме норм права) заявником не наведено і доказів на їх підтвердження не надано. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, аналіз судових рішень у справі та наведені заявником доводи не дають підстав для висновку про те, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36). З урахуванням наведеного, оскільки ПрАТ «СК «Арсенал страхування» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» про стягнення страхового відшкодування відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник