Постанова 4855 № 580/2422/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2422/19 Суддя (судді) першої інстанції: С.М. Гарань ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (повний текст рішення виготовлено 06.12.2019, суддя Гарань С.М.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроніка-2016" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроніка-2016" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому просило: - визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Агроніка-2016" від 06.07.2017 №5 на продаж для спільного українсько-великобританського ТОВ «Нива Переяславщини» сої на суму 1 066 695 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ - 177 782 грн. 58 коп.; - визнати нечинним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Черкаській області №647346/40818400 від 13.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "Агроніка-2016" від 06.07.2017 №5 на продаж для спільного українсько-великобританського ТОВ «Нива Переяславщини» сої на суму 1 066 695 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ - 177 782 грн. 58 коп.; - зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.07.2017 №5 на продаж для спільного українсько-великобританського ТОВ «Нива Переяславщини» сої на суму 1 066 695 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ - 177 782 грн. 58 коп. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «Агроніка-2016» від 06.07.2017 №5; визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Черкаській області від 13.04.2018 №647346/40818400 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 06.07.2017; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 06.07.2017 складену товариством з обмеженою відповідальністю «Агроніка-2016» на загальну суму 1 066 695 грн. 48 коп., у т.ч. ПДВ 177 782 грн. 58 коп., стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроніка-2016» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921 (одна тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агроніка-2016» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921 (одна тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області подало апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Черкаській області від 13.04.2018 № 647346/40818400 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 06.07.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів з моменту отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної - 23.08.2017, а тому строк звернення до адміністративного суду пропущений, натомість, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду протягом встановленого строку, не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку, а судом першої інстанції в порушення ст. 122 КАС України відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду. Також, апелянт вказує, що рішенням комісії ГУ ДФС у Черкаській області від 13.04.2018 №647346/40818400 відмовлено в реєстрації ТОВ «Агроніка - 2016» податкової накладної № 5 від 06.07.2017 з підстав ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, а також, позивачем не надано наступних документів: довіреності, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; акти приймання - передавання товарів; розрахункові документи (платіжні доручення); документи щодо підтвердження відповідності продукції (сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором; товарні накладні, рахунки - фактури, обов`язковість яких передбачено договором. Оскільки платником не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній та не надано документів, визначених п. 14 Порядку № 117, що стало підставою для прийняття комісією ГУ ДФС у Черкаській області рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2017 між ТОВ «Агроніка-2016» (далі - постачальник) та Спільним українсько-великобританським ТОВ «Нива Переяславщини» (далі - покупець) укладено договір поставки № 170703, згідно з умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. 06 липня 2017 року позивачем складено податкову накладну №5 на продаж для спільного українсько-великобританського ТОВ «Нива Переяславщини» сої в кількості 92,74 тони на суму 1 066 695 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ - 177 782 грн. 58 коп. Податкова накладна від 06.07.2017 №5 складена позивачем була направлена засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак її реєстрацію в ЄРПН зупинено, оскільки виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно УКТ ЗЕД: 1201 та запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, що передбачена п. 4 цього наказу. У квитанції № 1 від 23.08.2017, якою повідомлено позивача про зупинення реєстрації податкової накладної від 06.07.2017 №5 вказано, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Однак, у квитанції не зазначено, який саме підпункт пункту 6 Критерію оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі встановлено. Позивачем на виконання п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, 05.09.2017 направлено на адресу Державної фіскальної служби України документи про підтвердження реальності здійснення операцій відповідно до Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. До вказаного повідомлення додано пояснення та наступні документи: договір поставки від 03.07.2017 № 170703, видаткову накладну від 06.07.2017 № 30, товарно-транспортні накладні від 05.07.2017 № 871851, № 871952 та № 871954. Квитанцією №1 від 08.09.2017, позивачу зазначено, що Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК: «Документ не може бути прийнятий - закінчення дії форми - серпень 2017 р.». 26 березня 2018 року позивачем направлено відповідачу Повідомленням № 1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, реєстрація якої зупинена. До вказаного повідомлення додано пояснення та документи у форматі PDF. Квитанцією №2 від 29.03.2018, позивачу зазначено, що Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК не прийнято. 01 квітня 2018 року позивачем направлено відповідачу Повідомленням № 1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, реєстрація якої зупинена. До вказаного повідомлення додано пояснення та документи. Квитанцією №2 від 02.04.2018, позивачу зазначено, що документ не може бути прийнятий - документ в електронному вигляді не відповідає затвердженому формату (стандарту) через відсутність заявлених у пакеті пов`язаних документів (порушено цілісність пакету). 10 квітня 2018 року позивач повторно направляє Повідомленням № 1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, реєстрація якої зупинена. До вказаного повідомлення додано пояснення та документи, а саме: договір поставки від 30.06.2017 № 07-17, видаткову накладну від 17.07.2017 № 6, товарно-транспортні накладні від 05.07.2017 № 2/07, № 3/07. Того ж дня 10.04.2018 позивачу направлено квитанцію № 1 про збереження документу на центральному рівні. У квитанції вказано, що документ буде оброблено у складі пакету пов`язаних документів. Рішенням комісії Головного управління ДФС у Черкаській області від 13.04.2018 №647346/40818400 відмовлено позивачеві у реєстрації податкової накладної від 06.07.2017 № 5 з підстав: «ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена». Вважаючи протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Агроніка-2016" від 06.07.2017 №5 на продаж для спільного українсько-великобританського ТОВ «Нива Переяславщини» сої на суму 1 066 695 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ - 177 782 грн. 58 коп. та рішення комісії ГУ ДФС у Черкаській області №647346/40818400 від 13.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ "Агроніка-2016" від 06.07.2017 №5 на продаж для спільного українсько-великобританського ТОВ «Нива Переяславщини» сої на суму 1 066 695 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ - 177 782 грн. 58 коп., позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що критерій, який визначений відповідачем у квитанції № 1 від 23.08.2017, якою зупинено реєстрацію податкової накладної від 06.07.2017 №5, як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків - не передбачений та безпідставними є твердження відповідача, щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання позивачем сої, яка була реалізована контрагенту позивача - Спільному українсько-великобританському ТОВ «Нива Переяславщини» та відображено в податковій накладній від 06.07.2017 № 5, а тому відповідачем безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної від 06.07.2017 №5 та, як наслідок, протиправно прийнято рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.04.2018 №647346/40818400. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відповідно до пп.пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Згідно з положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобо;в`язk2;ний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.7. ст. 201 цього ж Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції, що діяла на час зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 06.07.2017), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу. Згідно з п. 74.2. ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п. 201.16.1. ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок). У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Відповідно до п. 19 Порядку, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункут 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст.192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Критерії оцінки ступеня ризиків, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з п. 6 Критеріїв містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп. 215.3.1 та пп. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі. У Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено документи, які надаються для кожного з двох підпунктів пункту 6 Критерію. З аналізу даних норм вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого, зрозумілого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Колегія суддів зазначає, що критерій, який визначений відповідачем у квитанції № 1 від 23.08.2017, якою зупинено реєстрацію податкової накладної від 06.07.2017 №5, як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків - не передбачений. Відповідно до п. 201.16.2 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог п. 201.16.1 - 201.16.2 ст. 201 ПК України та пропозиціях викладених у квитанціях позивачем були надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення операцій по відмовленій податковій накладній. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області всупереч вимогам пп. "в" п. 201.16.1 ст. 201 ПК України, не було визначено вичерпного переліку документів, надання яких дало б позивачеві можливість реєстрації податкових накладних, а відмова у прийнятті до реєстрації податкових накладних з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (пп. "в" п. 201.16.1 ст. 201 ПК України). Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства. При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести вичерпні дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації без необґрунтованого втручання у право власності платника податків. Із рішення від 13.04.2018 №647346/40818400 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 06.07.2017 № 5 встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області в оскаржуваних рішеннях не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства чи недостатність поданих документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Також, податковим органом не вказано, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1201, на які вказано у квитанції від 23.08.2017 про зупинення реєстрації податкової накладної від 06.07.2017 № 5, колегією суддів під час розгляду справи встановлено таке. 30 червня 2017 року між ТОВ «Нові технології агро культур» (постачальник) та ТОВ «Агроніка-2016» (покупець) укладено договір поставки товару № 07-17. На підтвердження виконання вимог вказаного договору до матеріалів справи додано копію видаткової накладної № 6 від 17.07.2017, про постачання сої у кількості 92,74 тон та товарно-транспортні накладні від 05.07.2017 № 2/07, № 3/07, № 107 про перевезення сої від ТОВ «Нові технології агро культур» до ТОВ «Агроніка-2016» платіжне доручення від 18.07.2017 №

92. Відповідно доданих до матеріалів справи залишків товарно-матеріальних цінностей на складі позивача, визначено, що станом на 01.07.2017 на складі позивача залишки сої становлять 137,74 тон і станом на 01.08.2017 залишки сої складають 3,82 тон. Відповідно договору поставки № 170703 від 03.07.2017 ТОВ «Агроніка-2016» постановлено Спільному українсько-великобританському ТОВ «Нива Переяславщини» сою в кількості 92,74 тони на суму 1 066 695 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ - 177 782 грн. 58 коп. На виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано рахунок на оплату від 06.07.2017 № 30, видаткову накладну від 06.07.2017 № 30, товарно-транспортні накладні від 05.07.2017 № 8714951, № 871852, № 871954, платіжне доручення від 14.07.2017 № 4142. Отже безпідставними є твердження Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, щодо невідповідності обсягів постачання обсягам придбання позивачем сої, яка була реалізована контрагенту позивача - Спільному українсько-великобританському ТОВ «Нива Переяславщини» та відображено в податковій накладній від 06.07.2017 № 5 . Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної від 06.07.2017 №5 та, як наслідок, протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.04.2018 №647346/40818400. При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зобов`язання контролюючий орган зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних, адже для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, а тому задоволення таких позовних вимог є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. З огляду на вказане, аргументи апелянта не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийнятого спірного рішення. Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачами, в даному випадку, не виконано. Щодо доводів апелянта про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Нормою, що регулює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку. Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу). Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення. У той же час, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Аналіз пунктів 56.18 та 56.19 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що ці норми по різному регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого органу, тобто існує колізія норм. Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Аналогічна правова позиція щодо строків звернення до суду з позовом у подібних правовідносинах висловлена в постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №640/46/19 (провадження №К/9901/15928/19). Так, на час звернення з зазначеним позовом до суду, Верховний Суд у постановах від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17) сформулював правовий висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів. Разом з тим, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) відступивши від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа №813/4921/17), сформулював новий висновок, відповідно до якого: «Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.» Натомість, щодо можливості застосування 1095-ти денного строку звернення до суду у разі оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, без попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (без застосування процедури адміністративного оскарження) висновків у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 не міститься, і від вказаної правової позиції щодо таких правовідносин викладеної в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа №813/4921/17) Верховний Суд не відступав. Відтак, оскільки позивач про порушення своїх прав дізнався 23.08.2017 з моменту отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 06.07.2017 №5, що також не заперечується відповідачем, то відповідно до вказаних вище положень Податкового кодексу України, строк у 1095 днів для звернення позивача до суду із позовом про скасування рішення контролюючого органу закінчується 23.08.2020, натомість позивач до суду звернувся 01.08.2019 в межах строків звернення до суду з даним позовом, а тому безпідставним є твердження апелянта, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Отже, вказані апелянтом обставини не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді А.Б. Парінов О.О. Беспалов