Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/6906/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2020 р. Справа № 520/6906/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О.) по справі № 520/6906/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо здійснення перерахунку та виплати у розмірі 90% від грошового утримання для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1. пенсії з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 року № 900-VIIІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення від 23.03.2018 року № 100/29724 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від грошового утримання для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1. з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 року № 900- VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення від 23.03.2018 року № 100/29724 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату недоплаченої пенсії у розмірі 79 534, 76 грн. для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 року в задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправомірного висновку, неповне з`ясування судом обставин справи. Зазначає, що судом не досліджено письмові докази та не надано обґрунтованої оцінки діям відповідача з приводу зменшення розміру пенсії з 90% до 70% від суми грошового забезпечення. Крім того судом не взято до уваги, що розмір пенсії повинен розраховуватись відповідно до законодавства чинного на момент її призначення, тобто 90% від суми грошового забезпечення. Також зазначив, що нараховані суми пенсії не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, а тому має право на виплату недоплаченої пенсії однією сумою. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначило, що пенсійним органом при перерахунку пенсії застосовано норми ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час перерахунку, яка визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, пенсія позивачу виплачується у строки, визначені постановою Кабінету Міністрів № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". З урахуванням викладеного, немає підстав для здійснення перерахунку пенсії виходячи з 90 % грошового забезпечення, а пенсія позивачу виплачується згідно з вимогами чинного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що підполковник міліції ОСОБА_1 проходив службу у Чугуївському РВ ГУ МВС України в Харківській області та звільнений з посади старшого дільничного інспектора міліції. З 27.12.2006 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виходячи з вислуги років (36 років) у розмірі 90 % грошового забезпечення з урахуванням надбавки як інваліду війни, що підтверджується копією висновку про призначення пенсії за вислугу років. З 01.01.2016 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача виходячи з 70% сум грошового забезпечення. Сума перерахованої пенсії позивача за період за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року становить 79534,76 грн., та виплачується в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Перерахунок пенсії здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (зв.б. а.с. 13). На звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 29.11.2018 року № 5706/М-14 повідомило позивача, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином пенсія перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення № 100/29724 від 32.03.2018 року, наданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області (а.с.15). Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення, пенсійний орган діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016р. на підставі довідки про грошове забезпечення від 23.03.2018р. № 100/29724. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262). Відповідно до ст. 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). У подальшому стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення. Таким чином на момент виникнення спірних правовідносин ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ викладена у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)". Разом з тим, колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону №2262 застосовується при призначенні пенсій. Натомість перерахунок пенсій врегульовано статтею 63 Закону №2262. Статтею 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент перерахунку пенсії), визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються. Таким чином, стаття 63 Закону України №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Відповідно до абз. 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Згідно зі ст. 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393" (далі - Порядок № 45). Відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Тобто, Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права. 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103). Відповідно до абз. 1 п. 3 зазначеної постанови встановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" Таким чином, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №103, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії. Колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Зміни до ст. 63 Закону України №2262-ХІІ у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ №45 і постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку. Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені зміни до ст. 13 Закону України №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України №2262-ХІІ, яка змін не зазнала. Судом встановлено, та визнається сторонами по справі, що позивачу в 2006р. пенсія призначена в розмірі 90% грошового забезпечення. Колегія суддів зазначає, що правовідносини призначення та перерахунку пенсії мають різне правове навантаження та регулювання відносин в сфері пенсійного забезпечення. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року відповідно до ст. 63 Закону України №2262-ХІІ на підставі постанови КМУ №103 у пенсійного органу були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст. 13 Закону України №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.10.2019 року у зразковій справі №240/5401/18. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідач неправомірно зменшив відсоткове значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку з 90% на 70%. Натомість, при вирішенні спору суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, не надав належної правової оцінки обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Щодо вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату недоплаченої пенсії у розмірі 79 534, 76 грн. з урахуванням частково виплачених щомісячних сум, без врахування сроків виплати , встановлених постановою КМУ № 103, колегія суддів зазначає наступне. Судом встановлено, що сума перерахованої пенсії позивача за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. становить 79 534,76 грн. та її виплата відповідачем щомісяця окремою сумою в розмірі 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу 1 пункту та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. Згідно з п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України 17.07.1992 року № 393 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 103 від 21.02.2018 року) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: - з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; - з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Так, 21 лютого 2018 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова № 103). Так, пунктом 3 Постанови № 103 Кабінетом Міністрів України вирішено перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668- VІ), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно. Оскільки Постанова КМУ від 21.02.2018 №103 прийнята вже після виникнення спірних правовідносин (01.01.2016) та погіршує становище позивача в частині строків виплати належної йому пенсії за 2016-2017 роки, вона не підлягає застосуванню судом у спірних правовідносинах. В ході розгляду справи встановлено, що з 01.01.2016 у позивача виникли обставини, що тягнуть за собою зміну розміру його пенсії, зокрема, відбулась зміна розміру видів грошового забезпечення поліцейських, а також враховуючи, що такий перерахунок не проведено з 01.01.2016 з вини державних органів (зокрема - МВС України та відповідача), саме з цього часу і необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача і її виплату. Порядок № 45 не запроваджував спеціальних строків виплати перерахованих пенсій, а тому строки платежів мали узгоджуватись з вимогами ч. 2 ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ч. 3 ст. 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. З системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавством не передбачено виплати пенсії, належної позивачу, частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата перерахованої суми пенсії позивачу однією сумою. Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Проте, колегія суддів зазначає, що вказана постанова прийнята вже після виникнення спірних правовідносин (01.01.2016 року) та погіршує становище позивача в частині строків виплати належної йому пенсії за 2016-2017 роки, а тому вона не підлягає застосуванню судом у спірних правовідносинах. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96). Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є виплата суми перерахованої пенсії з 01.01.2016 року без відстрочення та прив`язки до періодів, які встановлено постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року однією сумою, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п.п. 1, 4 ч. 1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2019 по справі № 520/6906/19 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення перерахунку та не виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від грошового утримання з 01.01.2016 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% від грошового утримання з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", ст.ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про грошове забезпечення від 23.03.2018 року № 100/29724 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. без відстрочення та прив`язки до періодів , які встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року однією сумою з урахуванням виплачених. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова