Постанова 4851 № 520/8150/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 р.Справа № 520/8150/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. представника відповідача: Смородської М.С., представника третьої особи: Чаплинського О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.12.19 року по справі № 520/8150/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України , Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України треті особи ОСОБА_2 , Державний реєстратор Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування наказу МЮУ, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи ОСОБА_2 , Державний реєстратор Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06.08.2019 року № 241715 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань"; - визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду державної реєстрації від 05.08.2019 року за результатами розгляду скарг ОСОБА_2 в особі адвоката Болоховцева Є.О. та ОСОБА_4 від 24.07.2019 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.07.2019 року за №Г-13079 та 29.07.2019 року №Г-13281 відповідно; В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України 05.08.2019 року розглянуті скарги ОСОБА_2 в особі адвоката Болоховцева Є.О. та ОСОБА_4 від 24.07.2019 року щодо реєстраційних дій № 145210700140000243, №145210700150000243 та №145210700160000243, вчинених 23.07.2019 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області Лесько Олександром Васильовичем, без запрошення ОСОБА_1 , як заінтересованої особи, права якої порушуються даним наказом і взагалі не проінформовано про час і місце розгляду скарги. Крім того вказано, що зазначені реєстраційні дії, вчинені 27.07.2019 року державним реєстратором Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області Лесько Олександром Васильовичем відбувалися на підставі того, що 03.12.2018 року між, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ПСП «Маяк» (14063932). На підставі цього договору 03.12.2018 року підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі. Цей договір купівлі продажу частки у статутному капіталі ПСП "Маяк" від 03.12.2018 року наразі є дійсним і ніким не оспорений. 04.12.2018 року власником прийнято рішення про зміну директора та підписанта. 23.07.2019 року здійснені відповідні зміни на підставі акту приймання-передачі частки в статутному капіталі та на підставі рішення власника від 04.12.2018 року: реєстраційні дії 145210700140000243, 145210700150000243 та 145210700140000243. Крім того, позивачем зазначено, що при реєстрації вказаних змін ОСОБА_1 дізнався, що в березні 2019 року відбулась реєстрація змін керівника ПСП «Маяк» та в реєстр включено два підписанти ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , а саме: 05.03.2019 року приватним нотаріусом ХМНО Марюхнич Жанною Євгенівною, як державним реєстратором, здійснено реєстраційну дію №1452107001100243, якою включено до складу осіб, які мають право вчиняти юридичні дії без довіреності ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . 19.03.2019 року приватним нотаріусом ХМНО Марюхнич Жанною Євгенівною, як державним реєстратором, здійснено реєстраційну дію №1452107001300243, якою змінено керівника Приватного сільськогосподарського підприємства «МАЯК» з ОСОБА_5 на ОСОБА_4 . З цього приводу позивачем подано скаргу на дії державного реєстратора, яка отримана Мінюстом України 02.08.2019 року. Позивач вважає оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 06.08.2019 року №241715 "Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" незаконним та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню. 08.11.2019 року до Харківського окружного адміністративного суду від Міністерства юстиції України, надійшло клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування поданого клопотання Міністерством юстиції України зазначено, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних відносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів. 08.11.2019 року від представника третьої особи - ОСОБА_2 , надійшло клопотання про закриття провадження у справи, в обґрунтування якого зазначено, що вказана справа не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки є спір про право. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 клопотання представника Міністерства юстиції України та третьої особи ОСОБА_2 про закриття провадження по справі задоволено. Закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи Державний реєстратор Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області Лесьок Олександр Васильович, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу МЮУ. Роз`яснено позивачу, що зазначений спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи. Відповідачем, Міністерством юстиції України, та третьою особою, ОСОБА_2 , подано відзиви на апеляційну скаргу, в якому вони просять суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Заїчинською сільською радою Семенівського району Полтавської області подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника сільської ради. Представником позивача 27.01.2020 подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого зазначено про перебування представника позивача у відрядженні у м. Києві (у зв`язку з проходженням перевірки у справі № 910/12562/18). Колегія суддів вважає вказане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки доводи викладені у клопотанні та докази долучені до клопотання з метою обґрунтування вказаного клопотання є безпідставними з урахуванням наступного. Представником позивача долучено до клопотання копію ухвали Господарського суду по справі № 910/12562/18 датовану 12.12.2018 року відповідно до якої зупинено провадження по справі № 910/12562/18 до отримання представником позивача допуску, який надає право доступу до матеріалів, що містять державну таємницю, а також копію посадочного документа АТ "Укрзалізниця" з міста Харків до міста Київ, з якого встановлено, що вказаний документ придбано 26.01.2020 о 17:27. Як свідчать матеріали справи, представник позивача про розгляд справи повідомлений 20.01.2020 року (відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, т. 2, а.с. 201), проте з відповідним клопотанням звернувся до суду 27.01.2020, тобто в день розгляду справи. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 27.01.2020 представник відповідача та представник третьої особи підтримали свої правові позиції по справі. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту цивільного права, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Згідно ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Отже, завданням адміністративного судочинства є розгляд і вирішення спорів про поновлення порушених суб`єктивних прав громадян і організацій у сфері публічно - правових відносин. Відповідно до ст. 3 КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкту. У випадку якщо суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не може вирішуватись адміністративним судом. Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Крім того, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли на підставі незгоди позивача з наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2019 року № 241715 «Про скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних; осіб підприємців та громадських формувань», а тому позовні вимоги у справі заявлено з метою поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача. З урахуванням того, що заявлені позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на частку у статутному капіталі і можуть впливати на майнові права та інтереси вказаних осіб, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що даний спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. В даній справі позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на спірні приміщення внаслідок реєстрації цього нерухомого майна за фізичною особою. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів. Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Враховуючи вказане вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що за умови якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року по справі № 520/8150/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова Судді(підпис) (підпис) В.В. Старостін А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 31.01.2020 року