Постанова 4824 № 757/15356/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 757/15356/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Бортницька В.В. № апеляційного провадження: 22-ц/824/7006/2019 Доповідач у суді апеляційної інстанції:Волошина В.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Волошиної В.М. Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М. Секретаря судового засідання Маличівській Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни, в межах виконавчого провадження №53551018, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, - в с т а н о в и в: У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на примусовому виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження № 53551018 з виконання судового рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Під час здійснення виконавчих дій з виконання судового рішення стягувачу стало відомо про інші види доходів боржника, з яких не проведено утримання аліментів, а саме набуття боржником у власність автомобілів: Range Rover 2014, Jaguare XJ8, Jaguare (модель невідома), Range Rover Discovery 2015, трьох мотоциклів - Indiane, Harley Davidson, BMW; отримання доходу від нерухомості у вигляді квартири АДРЕСА_1 ; належності торгової марка Sasho, яка використовується як ювелірний бренд і має відповідний магазин; інвестування в інші види бізнесу, зокрема ресторани, стрілецький тир у м. Київ (лівий берег), компанія "Хлібодар" бізнесмена С.Ю. Чекальського та інші. Зібрати підтвердження цих відомостей має право і зобов`язаний державний виконавець, у зв`язку з цим стягувач 07 березня 2018 року звернулась до державного виконавця із клопотанням про направлення запитів та здійснення збору інформації щодо наявності у боржника відкритих банківських рахунків; операцій з купівлі-продажу нерухомості, транспортних засобів; ідентифікації юридичних осіб, засновником яких виступає боржник; виявлення торгових марок та авторських прав, які належать боржнику; укладених договорів для зберігання цінностей або надання боржнику в найм банківських сейфів. Посилаючись на те, що державний виконавець відмовилась вчиняти дії з виконання клопотання від 07 березня 2018 року, заявник просила суд зобов`язати державного виконавця Кущ Віру Валеріївну або іншого уповноваженого виконавця здійснити запити до усіх банків України щодо наявності у боржника відкритих рахунків у період з 15.05.2015 і до сьогоднішнього дня, а також про рух коштів по цих рахунках; зобов`язати державного виконавця Кущ Віру Валеріївну або іншого уповноваженого виконавця здійснити збір інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником транспортних засобів у період з 15.05.2015 і до сьогоднішнього дня із зазначенням вартості таких засобів; зобов`язати державного виконавця Кущ Віру Валеріївну або іншого уповноваженого виконавця здійснити збір інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником нерухомості у період з 15.05.2015 і до сьогоднішнього дня із зазначенням вартості такої нерухомості; зобов`язати державного виконавця Кущ Віру Валеріївну або іншого уповноваженого виконавця здійснити збір інформації щодо ідентифікації юридичних осіб, засновником яких був боржник, у період з 15.05.2015 і до сьогоднішнього дня із подальшим отриманням від органів ДФС відомостей про доходи таких юридичних осіб; зобов`язати державного виконавця Кущ Віру Валеріївну або іншого уповноваженого виконавця здійснити збір інформації щодо торгових марок та авторських прав, які належать боржнику, із подальшим отриманням інформації щодо отриманих доходів від таких марок та прав у період з 15.05.2015 і до сьогоднішнього дня; зобов`язати державного виконавця Кущ Віру Валеріївну або іншого уповноваженого виконавця здійснити збір інформації щодо договорів, укладених боржником для зберігання цінностей або надання боржнику в найм банківських сейфів; визначити заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів у 2016 році у межах виконавчого провадження № 53551018 у розмірі 851 684,10 грн. 13 грудня 2018 року заявник подала до суду заяву, в якій просила скаргу в частині вимог про визначення заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів у 2016 році у межах виконавчого провадження № 53551018 у розмірі 851 684,10 грн. залишити без розгляду (а.с. 247 том 2 провадження 4-с-185/15). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни, в межах виконавчого провадження №53551018 відмовлено. Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення, яким задовольнити скаргу ОСОБА_2 у повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції здійснено розгляд скарги без врахування, наведених у скарзі обґрунтувань, які мають значення для справи, а саме ті обставини, що державний виконавець не реалізувала жодного з повноважень, наданого йому законом з метою виявлення доходів боржника, будь-яких дій щодо виявлення готівкових та грошових коштів на банківських рахунках, майна боржника, майнових прав, перевірку майнового стану з цією метою періодично або одноразово, виявлення незадекларованих видів доходів на підставі та у порядку, встановленому Сімейним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження» не здійснила, на клопотання стягувача не реагує. У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - Шевченко О.Ю. просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції, дослідивши докази у справі, надав їм правильну оцінку і ухвалив рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Обставини, вказані в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують і зводяться до власного тлумачення норм матеріального права та процесуального права, які були правильно застосовані судом першої інстанції. Просила врахувати, що 09 лютого 2018 року представником ОСОБА_3 адвокатом Шевченко О.Ю. на вимогу державного виконавця були надані декларації про доходи та майно боржника, інформація про рухоме та нерухоме майно, інформація про доходи, інформація про відкриті рахунки, тобто вся інформація, обов`язковість надання якої визначена Законом України «Про виконавче провадження». Боржником за виконавчим провадженням ОСОБА_3 перерахована заборгованість по сплаті аліментів за 2015, 2016 року.За даними Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУ юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 отримали від ОСОБА_3 грошові кошти як аліменти на утримання дитини: за 2015 рік - 799 878,19 грн., за 2016 рік - 912 193,61 грн., за 2017 рік - 60 000,00 грн.; за 2018 рік - за період з січня 2018 року по грудень 2018 року - 60 000,00 грн. Заінтересована особа Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, у визначений ухвалою суду строк, не скористався процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - Шевченко О.Ю. заперечувала проти доводів апеляційної скарги. Заявник ОСОБА_2 та суб`єкт оскарження - Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Ухвалюючи судове рішення про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 на бездіяльність головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ Віри Валеріївни, суд першої інстанції виходив із того, що дії державного виконавця мають узгоджуватись із його зобов`язанням щодо примусового виконання рішення у спосіб та у порядку встановленому законом. Під час розгляду скарги судом не встановлено порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» і прав заявника. При цьому, вирішуючи клопотання заявника щодо залишення без розгляду скарги в частині вимог про визначення заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів у 2016 році у межах виконавчого провадження № 53551018 у розмірі 851 684,10 грн., суд першої інстанції керувався тим, що за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного виконавця не передбачено судового рішення про залишення скарги без розгляду, а тому в цій частині вимог скарги відмовив по суті. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до статті 447 ЦПК, частини першої статті 19, частини першої статті 74 Закону «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції повинен перевірити чи було прийнято або вчинено оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність відповідно до вимог закону, у межах повноважень суб`єкта оскарження та чи були порушені права чи свободи заявника. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2016 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на малолітню дитину. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 222-224 том 1 справа № 757/15356/15-ц). Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2016 року змінено в частині визначення розміру аліментів. Викладено абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 травня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 30, 31-34 том 2 справа № 757/15356/15-ц). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2017 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року, в незміненій його частині, та рішення апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів залишено без змін (а.с. 101-103 том 2 справа № 757/15356/15-ц). З метою примусового виконання вказаного рішення 01 березня 2017 року Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист та стягувачем пред?явлено до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Із витребуваних судом першої інстанції матеріалів виконавчого провадження № ВП 53551018 вбачається, що постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шворак Б.О. від 14 березня 2017 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 01 березня 2017 року Печерським районним судом міста Києва 22 грудня 2014 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. В ході проведення примусових виконавчих дій державним виконавцем для встановлення отриманих доходів ОСОБА_3 скеровані відповідні вимоги, запити боржнику, ТОВ «Футбольний клуб «Динамо «Київ», ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. У матеріалах виконавчого провадження міститься Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформована 14 березня 2017 року, відповідно до якої за боржником зареєстровано шість одиниць нерухомого майна, в тому числі належного на праві приватної спільної часткової власності. 10 серпня 2017 року та 12 грудня 2017 року державним виконавцем винесено постанови про арешт майна боржника, копію якої направлено до Регіонального сервісного центру МВС України до виконання, сторонам виконавчого провадження до відома. Згідно даних ДФС України та Пенсійного фонду України від 08 грудня 2017 року та від 11 грудня 2017 року відомості про джерела отриманих доходів боржника, відсутні. 13 лютого 2018 року державним виконавцем до АТ «ОТП БАНК» та ПАТ КБ «Приватбанк» направлено листи про надання інформації про наявності відкритих рахунків боржника у банківських установах. Під час здійснення виконавчих дій державним виконавцем встановлена заборгованість із сплати боржником аліментів, про що складені відповідні довідки-розрахунки. Згідно з довідки-розрахунку від 15 лютого 2018 року, з уточненим розміром у розрахунку від 13 квітня 2018 року, заборгованість боржника по аліментах за 2015 рік ( за період з травня 2015 року по грудень 2015 року) становить 779 879,19 грн.. 15 лютого 2018 року державним виконавцем направлено повідомлення про внесення боржника за виконавчим документом до Єдиного реєстру боржників. 11 червня 2018 року державним виконавцем складено довідку - розрахунок заборгованості по аліментах, згідно з якою заборгованість боржника по аліментах за період з травня 2015 по грудень 2015 року, що складає розмір 779 878, 19 грн., станом на 14 травня 2018 року боржником погашена, за період з січня 2016 по грудень 2016 року та за період з січня 2018 по травень 2018 року заборгованість відсутня. У матеріалах виконавчого провадження містяться заяви, заперечення, пояснення, клопотання, адвокатські запити сторін провадження (стягувача, боржника) та їх представників. Зокрема, 07 березня 2018 року Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєстровано за вхідним номером 3561 клопотання представника стягувача ОСОБА_7 про вчинення дій щодо примусового виконання рішення, мотивуючи вимоги клопотання тим, що матеріали провадження не містять багатьох відомостей, які свідчать про приховування реального доходу боржника. У поданому клопотанні представник стягувача просила відділ державної виконавчої служби здійснити запити до усіх банків України щодо наявності у боржника відкритих рахунків у період з 15.05.2015 і до сьогоднішнього дня, а також рух коштів по цих рахунках; здійснити збір інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником транспортних засобів у період з 15.05.2015 і до сьогоднішнього дня із зазначенням вартості таких засобів; здійснити збір інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником нерухомості у період з 15.05.2015 і до сьогоднішнього дня із зазначенням вартості такої нерухомості; здійснити збір інформації щодо ідентифікації юридичних осіб, засновником яких був боржник, у період з 15.05.2015 і до сьогоднішнього дня із подальшим отриманням від органів ДФС відомостей про доходи таких юридичних осіб; здійснити збір інформації щодо торгових марок та авторських прав, які належать боржнику, із подальшим отриманням інформації щодо отриманих доходів від таких марок та прав у період з 15.05.2015 і до сьогоднішнього дня; здійснити збір інформації щодо договорів, укладених боржником для зберігання цінностей або надання боржнику в найм банківських сейфів; встановити тимчасове обмеження права боржника на виїзд за межі України; встановити тимчасове обмеження права боржника на керування транспортними засобами. У зв`язку із невиконання рішення суду просила направити до правоохоронних органів відповідне подання (том 1 матеріали виконавчого провадження ВП 53551018). Посилаючись на те, що державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовився вчиняти дії з виконання клопотання від 07 березня 2018 року, стягувач ОСОБА_2 оскаржила бездіяльність державного виконавця у судовому порядку. Вказана скарга є предметом перевірки у даній справі та за пред`явленими вимогами заявника стосуються оскарження бездіяльності державного виконавця щодо не вчинення дій з виконання клопотання стягувача № 3561 від 07 березня 2018 року в частині наступних пунктів: запитів до усіх банків України щодо наявності у боржника відкритих рахунків, а також рух коштів по цих рахунках; здійснення збору інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником транспортних засобів із зазначенням вартості таких засобів; здійснення збору інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником нерухомості із зазначенням вартості такої нерухомості; здійснення збору інформації щодо ідентифікації юридичних осіб, засновником яких був боржник, із подальшим отриманням від органів ДФС відомостей про доходи таких юридичних осіб; здійснення збору інформації щодо торгових марок та авторських прав, які належать боржнику, із подальшим отриманням інформації щодо отриманих доходів від таких марок та прав; здійснення збору інформації щодо договорів, укладених боржником для зберігання цінностей або надання боржнику в найм банківських сейфів. Надаючи оцінку зібраним у справі доказам в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія виходить з такого. Згідно з частиною третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. У частині першій статті 183 СК України зазначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік). Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що аліментні платежі стягуються з певних видів заробітку (доходу), які отримує боржник за виконавчим документом. Законодавець, визначаючи, з яких видів заробітку стягуються аліменти, ототожнює поняття заробіток та дохід. Відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон N 1404-VI) виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом - частина 1 статті 71 Закону N 1404-VI. Частиною 2 статті 18 Закону N 1404-VI передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом N 1404-VI; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки - частина 2 статті 18 Закону N 1404-VI. Права виконавця під час здійснення виконавчого провадження визначені частиною 3 статті 18 Закону N 1404-VI. Так, під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. В свою чергу, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом - частина перша статті 19 Закону N 1404-VI. Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що для виконання, визначених законом функцій, виконавець наділений відповідними повноваженнями, які кореспондуються з правами стягувача на примусове виконання рішення суду, прийнятого на його користь. З витребуваних матеріалів виконавчого провадження вбачається, що представник стягувача ОСОБА_7 , керуючись положеннями статті 19 Закону N 1404-VI, 07 березня 2018 року звернулася до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві з письмовим клопотанням (вх.№ 3561) про вчинення дій щодо примусового виконання рішення, в якому з метою встановлення реального доходу боржника просила відділ державної виконавчої служби здійснити запити до усіх банків України щодо наявності у боржника відкритих рахунків, а також рух коштів по цих рахунках; здійснити збір інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником транспортних засобів із зазначенням вартості таких засобів; здійснити збір інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником нерухомості із зазначенням вартості такої нерухомості; здійснити збір інформації щодо ідентифікації юридичних осіб, засновником яких був боржник, із подальшим отриманням від органів ДФС відомостей про доходи таких юридичних осіб; здійснити збір інформації щодо торгових марок та авторських прав, які належать боржнику, із подальшим отриманням інформації щодо отриманих доходів від таких марок та прав; здійснити збір інформації щодо договорів, укладених боржником для зберігання цінностей або надання боржнику в найм банківських сейфів. Порушені питання у клопотанні № 3561, пов`язані з витребуванням відомостей за період з 15 травня 2015 року по 07 березня 2018 року (день подачі клопотання). Відповідальною за розгляд клопотання № 3561 від 07 березня 2018 року стягувача визначено головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ В.В. Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що головним державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кущ В.В. прийнято до виконання клопотання стягувача № 3561 від 07 березня 2018 року та ним вчинені наступні виконавчі дії: 13 березня 2018 року оформлені запити № 3344/1 до двох банківських установ - АТ «ОТП БАНК» та ПАТ КБ «Приватбанк» про відкриті у боржника банківських рахунків. Вказані запити отримала представник стягувача ОСОБА_7 14 березня 2018 року, про що свідчить відповідна відмітка у клопотанні № 3561 від 07 березня 2018 року. В матеріалах виконавчого провадження міститься відповідь з АТ «ОТП БАНК» № 68-68/3308 про закритті та відкриті рахунки боржником за період з 27 лютого 2015 року по 17 травня 2018 року, доступний залишок по відкритим рахунках. ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив інформацію № 20.1.0.0.0/7-180318/429 про всі рахунки, відкриті боржником ОСОБА_3 за період з 10 квітня 2006 року по 20 квітня 2018 року, доступний залишок, відсутність арешту рахунків, а також додатково виписки по рахунка, за якими був рух коштів в період з 05 травня 2015 року по 16 березня 2018 року. 20 березня 2018 року державним виконавцем направлено запит № 3344/1 до ДП «Український інститут інтелектуальної власності» про надання інформації щодо наявності торгових марок, авторських прав, які належать боржнику. Із листа ДП «Український інститут інтелектуальної власності», що надійшов до відділу 26 квітня 2018 року, вбачається, що у боржника наявні свідоцтва на товарний знак №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2. Копії свідоцтв на знаки для товарів і послуг №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2, з відміткою про проведенням реєстрації в Державному реєстрі свідоцтв України 10 жовтня 2017 року, надані боржником на вимогу державного виконавця № 53551018/1 від 23 травня 2018 року. В матеріалах виконавчого провадження міститься виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої вбачається, що з 12 грудня 2017 року ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець. До основних видів діяльності входить оптова торгівля одягом і взуттям; оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; театральна та концертна діяльність (основний); інша діяльність у сфері спорту; організування інших видів відпочинку та розваг; роздрібна торгівля спортивним інвентарем у спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; діяльність у сфері зв`язків із громадськістю; рекламні агентства; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, що підтверджується оприлюдненою інформацією з бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження. У письмових поясненнях до державної виконавчої служби боржник за виконавчим провадження ОСОБА_3 підтвердив, що від здійснення підприємницької діяльності 23 січня 2018 року надійшли грошові кошти в сумі 50 000,00 грн.. Сукупний дохід від здійснення підприємницької діяльності буде розраховуватись при поданні щорічної декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески. Також зазначив, що не має часток у статутному капіталі юридичних осіб та майнових прав, які є предметом застави/іпотеки, не отримує дохід від належних прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг. До матеріалів виконавчого провадження боржником ОСОБА_3 долучені копії документів щодо зареєстрованого нерухомого майна, мототранспорту і автотранспорту, рахунків у банківських установах і залишки коштів на них; відомості про отримані доходи за 2015, 2016, 2017 роки. У податкових деклараціях про майновий стан і доходи, а також відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2015 року по IV квартал 2015 року, за період з І кварталу 2016 року по IV квартал 2016 року, за період з І кварталу 2017 року по IІІ квартал 2017 року, що витребувані державним виконавцем, відображені види та джерела доходів, отриманих ОСОБА_3 (боржником за виконавчим провадженням), до яких включені доходи, нараховані у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; доходи, одержані (нараховані) з джерел за межами України; суми страхових виплат. Відмітки про надання майна (нерухомого, рухомого), що належить на праві власності ОСОБА_3 , в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), а також відомості про частку в статутному капіталі (установчому) капіталі товариства, підприємства, організацій в деклараціях відсутні. Отримання доходу боржником з цих джерел, а також доходу від належних прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг не підтверджено відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Отже, встановлені колегією суддів фактичні обставини на підставі поданих учасниками справи та витребуваних доказів свідчать про те, що державний виконавець прийняв до виконання клопотання представника стягувача від 07 березня 2018 року № 3561 та здійснив певні заходи для отримання інформації про доходи боржника, з підтвердженням вчинених дії запитами, вимогами, що не вказує на допущену державним виконавцем бездіяльність при розгляді клопотання стягувача від 07 березня 2018 року № 3561. При цьому невиконання державним виконавцем вимог клопотання стягувача в частині здійснення збору інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником транспортних засобів із зазначенням вартості таких засобів; здійснення збору інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником нерухомості із зазначенням вартості такої нерухомості; здійснення збору інформації щодо договорів, укладених боржником для зберігання цінностей або надання боржнику в найм банківських сейфів колегією суддів не розцінюється як бездіяльність суб`єкта оскарження, оскільки витребування вказаної інформації виходить за межі повноважень державного виконавця при виконанні рішення про стягнення аліментів, особливість виконання яких полягає саме у здійсненні заходів для отримання інформації (відомостей) про доходи боржника, з якого проводяться відрахування аліментів, та не пов`язується зі збором інформації стосовно проведених боржником за виконавчим документом операцій з купівлі-продажу нерухомості, транспортних засобів та укладення договорів для зберігання цінностей або надання боржнику в найм банківських сейфів. Таким чином, вимоги скарги заявника в частині зобов`язати державного виконавця Кущ Віру Валеріївну або іншого уповноваженого виконавця здійснити за період з 15 травня 2015 року по 07 березня 2018 року збір інформації щодо операцій з купівлі-продажу боржником транспортних засобів із зазначенням вартості таких засобів; щодо операцій з купівлі-продажу боржником нерухомості із зазначенням вартості такої нерухомості; щодо ідентифікації юридичних осіб, засновником яких був боржник, із подальшим отриманням від органів ДФС відомостей про доходи таких юридичних осіб; щодо торгових марок та авторських прав, які належать боржнику, із подальшим отриманням інформації щодо отриманих доходів від таких марок та прав; щодо договорів, укладених боржником для зберігання цінностей або надання боржнику в найм банківських сейфів є безпідставними та задоволенню не підлягають. Перевіряючи вимоги заявника в частині зобов`язання державного виконавця здійснити заходи щодо направлення запитів до усіх банків України з метою витребування інформації про наявність у боржника відкритих рахунків за період з 15 травня 2015 року по 07 березня 2018 року, а також рух коштів по цих рахунках, колегією суддів встановлено, що державний виконавець, отримавши клопотання представника стягувача від 07 березня 2018 року № 3561, здійснив заходи по витребуванню інформації про відкриті у боржника банківські рахунки та рух коштів, надіславши запити № 3344/1 від 13 березня 2018 року до двох банківських установ АТ «ОТП БАНК» та ПАТ КБ «Приватбанк». До інших банківський установ, що зареєстровані на території України, запити державним виконавцем не направлялись. Вказані обставини підтверджуються матеріалами виконавчого провадження та не заперечуються державний виконавець у поданий письмових поясненнях до суду першої інстанції (а.с. 80 том 2 провадження 4-с-185/15). Виходячи з положень ст.ст. 1, 2, 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Пунктом 21 частини 3 статті 18 Закону N 1404-VI передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника. Чітко визначена законом процедура здійснення виконавчого провадження не може бути замінена або доповнена виконавцем на власний розсуд, а тому посилання суб`єкта оскарження на те, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено направлення запитів до усіх банківських установ України не узгоджується із наведеною нормою та призводить до порушення прав стягувача. За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи скарги заявника в частині невжиття державним виконавцем належних заходів щодо направлення запитів до усіх банків України для витребування інформації про наявність у боржника відкритих рахунків, а також рух коштів по цих рахунках за період з 15 травня 2015 року по 07 березня 2018 року знайшли підтвердження, а тому заявлена вимога в цій частині підлягає задоволенню. З метою усунення допущених порушень слід зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках виконавчого провадження № 53551018 з примусового виконання виконавчого документа № 757/15356/15-ц, виданого 01 березня 2017 року Печерським районним судом міста Києва, здійснити заходи для отримання інформації про доходи боржника ОСОБА_3 від банківських установ за період з 15 травня 2015 року по 07 березня 2018 року щодо наявності у боржника відкритих рахунків та рух коштів за рахунками. В частині заявленої вимоги щодо визначення заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів у 2016 року у межах виконавчого провадження № 53551018 у розмірі 851 684,10 грн. колегією суддів враховується подана представником заявника - ОСОБА_1 до суду першої інстанції заява від 13 грудня 2018 року, в якій міститься розпорядження заявника про залишення скарги в цій частині вимог без розгляду (а.с. 247 том 2 провадження 4-с-185/15). Як передбачено статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд - частина третя статті 13 ЦПК України. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Позивач вправі подати заяву про залишення позову без розгляду до всіх або частини позовних вимог. Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Тому суд зобов`язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання. Такі роз`яснення містяться у пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах». Таким чином, вимоги скарги ОСОБА_2 в частині визначення заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів у 2016 року у межах виконавчого провадження № 53551018 у розмірі 851 684,10 грн. підлягають залишенню без розгляду. Неправильне застосування судом першої інстанції зазначених норм матеріального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення, ухваленого у цій справі, та прийняття нового судового рішення по суті заявлених вимог скарги ОСОБА_2 . Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в межах виконавчого провадження №53551018 задовольнити частково. Зобов`язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в рамках виконавчого провадження № 53551018 з примусового виконання виконавчого документа № 757/15356/15-ц, виданого 01 березня 2017 року Печерським районним судом міста Києва, здійснити заходи для отримання інформації про доходи боржника ОСОБА_3 від банківський установ за період з 15 травня 2015 року по 07 березня 2018 року щодо наявність у боржника відкритих рахунків та рух коштів за рахунками. В частині визначення заборгованості ОСОБА_3 зі сплати аліментів у 2016 року у межах виконавчого провадження № 53551018 у розмірі 851 684,10 грн. вимоги скарги ОСОБА_2 залишити без розгляду. В іншій частині вимог - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді: