LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4817607/17860/18

від 23.01.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2019 року залишити без змін.

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/17860/18Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М. Провадження № 22-ц/817/129/20 Доповідач - Сташків Б.І. Категорія - 304090000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 січня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Сташків Б.І. суддів - Хома М. В., Щавурська Н. Б., за участю секретаря Сович Н.А. та сторін- представника позивача ПАТ Мегабанк - Кульбій-Кухар Ю.В., представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у режимі відеоконференції цивільну справу № 607/17860/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Мегабанк" на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2019 року, постановлену суддею Черніцькою І.М.,повний текст ухвали складено 04 грудня 2019 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2018 року представник ПАТ "Мегабанк" звернувся із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 18 березня 2019 року у справі було призначено комплексну судово-почеркознавчу та судово-економічну експертизи. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 09 вересня 2019 року поновлено провадження у справі з метою вирішення клопотання судового експерта про витребування у ПАТ «Мегабанк» оригіналу договору від 12 січня 2015 року про внесення змін до кредитного договору №21-19 ПВ/2007 та надання ОСОБА_1 вільних зразків його підписів. 20 листопада 2019 року із врахуванням уточнених позовних вимог позивача, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся із клопотанням про призначення судово-економічної експертизи у справі . Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2019 року у задоволенні клопотання судового експерта щодо надання оригіналу договору від 12 січня 2015 року про внесення змін до кредитного договору №21-19 ПВ/2007 та зразків підписів, почерку ОСОБА_1 необхідних для проведення комплексної судово- почеркознавчої та судово-економічної експертизи відмовлено. Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Гриб О.В. про призначення судово-економічної експертизи задоволено частково. Призначено по цивільній справі № 607/17860/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості судово-економічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертів судово-економічної експертизи поставлено наступні запитання: - чи підтверджується документально та чи є вірно відображеними у банківській документації фінансові операції-проведення ПАТ «Мегабанк» щодо зарахування оплати позичальником ОСОБА_1 коштів перерахованих ним в погашення кредиту по тілу та по відсотках за користування кредитними коштами за Кредитним договором № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007р. (зокрема чи вірно здійснювалось рознесення коштів із основного - транзитного рахунку на субрахунки у зарахування за відсотки та тіло кредиту)? - яким є загальний розрахунковий залишок кредитної заборгованості за Кредитним договором № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007р. з урахуванням усіх здійснених Позичальником ОСОБА_1 платежів у його погашення, докази яких як банківські виписки були додані до матеріалів справи, включаючи та враховуючи: Додатковий договір до кредитного договору № 21-19ПВ/2007 від 01.11.2007р.; Договір № 1 про внесення змін до кредитного договору з фізичною особою № 21- 19ПВ/2007 від 06.08.2008р., без врахування договору про внесення змін від 12 січня 2015 року. - виходячи із розрахунку заборгованості і штрафу наведених Позивачем ПАТ «Мегабанк» у позовній заяві і додатках до неї, якою є реальна відсоткова ставка за Кредитним договором № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007р., та чи відповідає її такий розмір, розміру процентів зазначеному у п. 1.1. Кредитного договору? В розпорядження експертів надано матеріали даної цивільної справи № №607/17860/18. Оплату вартості судової експертизи покладено на ОСОБА_1 . Суд попередив експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. На час проведення експертизи провадження по цивільній справі зупинено. На вказану ухвалу від АТ "Мегабанк" поступила апеляційна скарга в якій апелянт просить cкасувати ухвалу про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, як таку що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У доводах апеляційної скарги зазначає, що заявником не надано жодного доказу, що ним самостійно не може бути надано такого доказу як висновку експерта. Зазначає, що заявником не надано жодного доказу, який може поставити під сумнів розрахунок заборгованості наданого позивачем. Також вказує, що відповідачі мали можливість самостійно провести економічну експертизу, та надати його як доказ безпосередньо до суду, а тому вважає призначення експертизи затягуванням розгляду справи. Апелянт зазначає, що судом не взято до уваги, що при заявлянні клопотання про призначення експертизи, представником відповідача не було враховано положення ст. 106 ЦПК України, відповідно до якого висновок експерта може бути наданий також на замовлення учасника справи. Вирішуючи питання про необхідність призначення судово-економічної експертизи, суд не звернув увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також не зважив на те, що в судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. Крім того апелянт стверджує, що подане клопотання про призначення експертизи, відповідач фактично обґрунтовував неправильністю розрахунку заборгованості за кредитним договором, що має правовий характер і не потребує спеціальних знань, як це передбачено ст. 120 ЦПК України. Вказує, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а не висновком експертизи, який оцінюється на рівні з іншими доказами та не має для суду наперед встановленого значення. Апелянт також вважає, що призначення судової експертизи можливе лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, проте на його думку оскаржувана ухвала таким вимогам не відповідає. Вважає, що поставлені заявником питання виходять за межі доказування та мають правовий характер і не потребують спеціальних знань, як це передбачено ст. 103 ЦПК України. Вказує, що поставлені представником відповідача на вирішення судово-економічної експертизи питання стосуються безпосередньо умов кредитного договору та підлягають вирішенню судом шляхом надання оцінки умовам договору у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами . У судовому засіданні представник позивача ПАТ Мегабанк - Кульбій-Кухар Ю.В. підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити, посилаючись на підстави викладені в ній. Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки. Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України). Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження. Задовольняючи клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Гриб О.В. про призначення судово-економічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з`ясування правильності суми нарахованої заборгованості за кредитним договором №21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а банком та відповідачем не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань. Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. Як встановлено та вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 18 березня 2019 року призначено комплексну судово - почеркознавчу та судово-економічну експертизу, яку доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 вересня 2019 року, з метою вирішення клопотання експерта, поновлено провадження у справі та призначено судове засідання. 13 листопада 2019 року представник банку подав клопотання про зменшення розмір позовних вимог та стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у сумі 59013,56 доларів США та 347599,62 грн. штрафу. Крім того, просив виключити з числа доказів договір від 12 січня 2015 року про внесення змін до кредитного договору за №21-19ПВ/2007 від 11.09.2007 року. Ухвалою суду клопотання банку задоволено, виключено з числі доказів договорів від 12 січня 2015 року про внесення змін до кредитного договору за №21-19ПВ/2007 від 11.09.2007 року та прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог. У клопотанні про проведення експертизи, сторона відповідача посилається на некомпетентність щодо фінансових операції,здійснених Банком, а тому вважає, що для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання, що свідчить про необхідність у проведенні судово-економічної експертизи у справі. Згідно з нормами ст.ст. 102, 106 ЦПК України, а також положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності. Судова експертиза-це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України про «Судову експертизу»). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. Судова економічна експертиза це процесуальна дія, спрямована на отримання доказів шляхом проведення судовим експертом на основі його спеціальних знань з бухгалтерського обліку, оподаткування та фінансів дослідження об`єктів (первинних документів, облікових регістрів і звітності), які містять інформацію про фактичні дані та обставини справи, що перебуває у провадженні. Економічні дослідження виконуються за такими судово-експертними напрямами: дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності; дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій; дослідження документів фінансово-кредитних операцій. Судово-економічна експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справи . За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є стягнення заборгованості. Сторона відповідача не погоджується із сумою заборгованості та штрафу, посилаючись на те, що вказані суми є завищеними та не відповідають дійсності. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що підстав для проведення судово економічної експертизи немає, посилаючись на те, що в матеріалах справи наявні докази для вирішення даного спору без призначення експертизи, оскільки мотиви на які посилаються відповідачі у справі, щодо заявлених позовних вимог Банку, а саме заперечення у правильності нарахування суми заборгованості ПАТ Мегабанк і є підставою для проведення судово-економічної експертизи. Висновок експерта є одним із засобів доказування у справі, він може бути самостійно поданий як учасником справи, так і здобутий за ухвалою суду про проведення експертизи. Таким чином, доводи апеляційної скарги проте, що сторона відповідача могла самостійно провести судову експертизу є безпідставними та не заслуговують до уваги, оскільки це є правом особи, а не його обов`язком. Суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що для з`ясування обставин справи необхідні спеціальні знання, зокрема встановлення правильності суми нарахованої заборгованості за кредитним договором №21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року. При цьому, питання які поставлено судовому експерту, відповідно до оскаржуваної ухвали, безпосередньо стосуються предмету даного спору, вимагають спеціальних знань та є важливими для правильного, об`єктивного вирішення справи. Переглядаючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд не вбачає, що внаслідок призначення судової експертизи, якимось чином порушуються права позивача. Висновок експерта є одним із засобів доказування у справі. При вирішенні справи, суд враховує та досліджує усі наявні докази у їх сукупності та кожен окремо . Безпідставними є посилання представника позивача на ту обставину, що суд зупинив провадження не вмотивовано, внаслідок чого затягується розгляд справи. Так, у матеріалах справи відсутні дані, скільки часу необхідно судовому експерту для проведення судово-економічної експертизи у справі, на підставі оскаржуваної ухвали, що дозволило б призначати час і місце наступного судового засідання. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвненції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Відповідно до ч.5 ст. 252 ЦПК України , призначення судом експертизи відноситься до підстав необов`язкового (факультативного) зупинення провадження у справі, за яких можливий подальший розгляд. Однак, якщо його продовжити, це може вплинути на встановлення дійсних правовідносин учасників процесу. Таким чином, беручи до уваги обставини справи суд першої інстанції правомірно зупинив провадження у справі, у зв`язку із призначенням судової експертизи. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Підсумовуючи наведене, враховуючи необхідність у з`ясуванні обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань та з метою правильного вирішення заявленого спору, колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції, що для об`єктивного та належного розгляду справи, необхідно провести по справі судово -економічну експертизу у зв`язку із чим зупинити провадження у справі. Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Викладені в оскаржуваній ухвалі суду висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам й доводи апеляційної скарги їх не спростовують. За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 , ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Дата складання повного тексту постанови - 28 січня 2020 року. Головуючий: Сташків Б.І. Хома М.В. Судді: Щавурська Н.Б

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»