Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/9567/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9567/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г.В. суддів: Парінова А.Б., Собківа Я.М. за участю секретаря Скидан С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромексплуатація" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року у справі № 826/9567/18 (розглянуту за правилами загального позовного провадження) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромексплуатація" третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІНДУСТРІЯ ЕНЕРГІЯ" про застосувати заходи реагування, В С Т А Н О В И Л А : У червні 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДСНС у місті Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромексплуатація" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Будпромексплуатація"), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІНДУСТРІЯ ЕНЕРГІЯ" (далі по тексту - третя особа, ТОВ "БУДІНДУСТРІЯ ЕНЕРГІЯ"), у якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромексплуатація", розташованих за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 7 в Голосіївському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в ході проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідачем встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщення до повного усунення порушень. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромексплуатація", розташованих за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 7 в Голосіївському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки №66. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень, в тому числі право відтермінування зупинення роботи приміщень підприємства покладено на позивача, за умови наявності письмового звернення відповідача. Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року залишено без задоволення зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромексплуатація" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання протиправним та скасування припису. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромексплуатація" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу подано. В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення норм процесуального та матеріального права. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що порушення про які вказано у спірному рішенні суду товариством частково усунуто про що надано підтверджуючу документацію. Представник третьої особи в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, представник третьої особи пояснив, що за адресою «вул. Будіндустрії, буд. 7 в Голосіївському районі м. Києва», знаходиться не лише одне приміщення яке експлуатується відповідачем, територія є обширною та використовується багатьма підприємствами, відтак зупинення експлуатації приміщень, за спірним рішенням вплине на права та обов`язки інших осіб. Представником позивача в судовому засіданні щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено з огляду на її необґрунтованість та безпідставність. Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що при вирішенні спору в суді першої інстанції відповідач неодноразово вказував на усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки встановлених перевіркою, однак, не зважаючи на численні пропозиції суду звернення до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві щодо проведення позапланового заходу не надходило. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на підставі наказу від 16.03.2018 №158 "Про проведення планових перевірок" проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромексплуатація" за адресою: вулиця Будіндустрії, 7 в Голосіївському районі міста Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. За результатами перевірки складено акт від 20.04.2018 № 66 (надалі - акт перевірки). Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Будпромексплуатація" експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: - на об`єкті відсутній документ (наказ, інструкція тощо) яким встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів: порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі; - для кожного приміщення об`єкта відсутні та затверджені керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки; - з усіма працівниками при прийнятті на роботу на робочому місці не проводяться інструктажі з питань пожежної безпеки; - посадова особа відповідальна за протипожежний стан не пройшла навчання й перевірку знань з питань пожежної безпеки; - допускається використання приміщень орендарями без зареєстрованої декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки; - в складських приміщеннях ширина проходів між стінами та штабелями менше 0,8 метру; - у приміщеннях на видимих місцях біля телефонів відсутні і таблички із зазначенням номера телефону для виклику і пожежно-рятувальних підрозділів; - на території об`єкта не в повній мірі присутнє освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд; - стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд не пофарбовані; - комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод; - не надано технічний звіт щодо замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; - допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи; - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в адмін. будівлі та побутових приміщеннях на території виконано не за допомоги опресування, зварювання, паяння або затискачів; - електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою; підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки); - електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра; - допускається експлуатація тимчасових дільниць електромереж; - існуюча система протипожежного захисту (далі - СПЗ) знаходяться в неробочому стані та не готова до виконання покладених на неї функцій; - технічне обслуговування СПЗ не проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"; - приміщення не дообладнані системами пожежної сигналізації з виводом на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"; - приміщення будівлі та територія не обладнані системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв`язком; - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 метра від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби); - переносні вогнегасники не розміщені шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки або на пожежні щити (стенди); - підприємство не забезпечено в повній мірі первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками); - не всім існуючим вогнегасникам проведено технічне обслуговування; - відсутні пожежні щити (стенди) на території об`єкта. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.; - не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність існуючих пожежних кран-комплектів; - існуючі кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола різнотипні; - біля місць розташування пожежних гідрантів не оновлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева). На підставі п. 22 ст. 61 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. Наведені порушення, на думку контролюючого органу, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, що і зумовило звернення до суду з даним позовом про необхідність застосування заходів реагування. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів повного усунення усіх порушень, вказаних в акті перевірки, а тому наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ "Будпромексплуатація", розташованих за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 7 в Голосіївському районі міста Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон України №877-V). Відповідно до ст. 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності. Частиною 4 статті 4 Закону України №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Відповідно до ч. 10 ст. 4 Закону України №877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом. Згідно з ч. 7 ст. 7 вказаного Закону на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Так, ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю). Згідно з ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Аналогічні положення викладено у приписах ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відтак, повне зупинення експлуатації приміщень відповідає наведеним положенням ст. 70 Кодексу цивільного захисту України та ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідно до ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки. Таким чином, ст. ст. 69, 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. При цьому, з аналізу вищенаведеного убачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності. Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності". Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище. Згідно з приписами пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків. Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо. Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Відтак, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або підвищують ризик розвитку пожеж. Як вбачається із наданих доказів, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем проведено повторний контрольний з питань усунення виявлених раніше порушень. За результатом перевірки складено акт №42 від 18.02.2019 року яким встановлено часткове усунення виявлених раніше порушень, при цьому підтверджено наявність наступних порушень: - допускається використання приміщень орендарями без зареєстрованої декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки; - приміщення не дообладнані системами пожежної сигналізації з виводом на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту"; - приміщення будівлі та територія не обладнані системою оповіщення про пожежу відповідно додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту". Як вбачається із змісту апеляційної скарги, на пояснень наданих представником апелянта в судовому засіданні, товариством, з метою усунення порушень , виявлених перевіркою, укладено договір з ТОВ «Безпека Плюс» про монтаж системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу від 09.01.2019 року № МП-01/2019. Поряд із цим, із змісту акту перевірки складеного акт №42 від 18.02.2019 року вбачається, що такі порушення як не обладнання приміщень системами пожежної сигналізації з виводом на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" та системою оповіщення про пожежу відповідно додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" товариством не усунуто. Доказів, що вказані порушення усунуто відповідачем після 18.02.2019 року відповідачем як до суду першої інстанції так і при апеляційному розгляді не надано, сама по собі первинна документація надана в підтвердження виконання умов договору не свідчить про встановлення та належне функціонування вказаних систем. Також безпідставними є доводи апелянта щодо відсутності у нього обов`язку щодо реєстрації декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, зокрема, вказується на формальність такої вимоги. Поряд із цим, відсутність зареєстрованої декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки на думку колегії суддів не носить формального характеру, оскільки у разі виникнення пожежі або іншої небезпечної для життя та здоров`я ситуації, позбавляє можливості ДСНС зорієнтуватися про направлення необхідної кількості техніки та спеціалістів для її ліквідації. Відтак, апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції щодо не усунення ним виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновкмисуду першої інстанції, що порушення, визначені п. 1 акта перевірки №42 від 18.02.2019, а саме: допускається використання приміщень орендарями без зареєстрованої декларації відповідності матеріально - технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки у повному обсязі не усунуті, а також дані недоліки не є формальними, оскільки у разі виникнення пожежі або іншої небезпечної для життя та здоров`я ситуації, відсутня інформація про стан пожежної та техногенної безпеки, що може призвести до швидкого розповсюдження пожежі, унеможливлює початок гасіння пожежі робочому персоналу підручними засобами, до приїзду пожежно-рятувальної охорони. Інші порушення, що визначені та у повному обсязі не усунуті за наслідками проведення останньої позапланової перевірки відповідача також становлять значний ризик для можливості реагування на надзвичайну ситуацію, а саме пожежу. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками сулу першої інстанції, що часткове усунення порушень не є усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель ТОВ "Будпромексплуатація", розташованих за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 7 в Голосіївському районі міста Києва. Також безпідставними є посилання апелянта на неспіврозмірсть застосованого заходу реагування із виявленими порушеннями. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Зазначена позиція висловлена і Верховним судом у його постановах від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18) та від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18 (адміністративне провадження № К/9901/61593/18). Крім того, суд звертає увагу на те, що застосований захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. При цьому, колегією суддів критично оцінюються доводи апелянта щодо розірвання договору оренди приміщення розташованого за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 7 в Голосіївському районі м. Києва, яке мало місце 31.10.2019 року, оскільки, дана обставина виникла після ухвалення спірного рішення Окружного адміністративного суду міста Києва. Крім того, в разі припинення експлуатації позивачем вказаних приміщень, спірне рішення суду не породжуватиме для апелянта жодних обов`язків з усунення порушень законодавства у цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, однак унеможливить використання приміщень, що не відповідають вимогам такого законодавства та створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Також, на переконання колегії суддів надуманими є побоювання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору щодо можливого зупинення експлуатації усієї групи приміщень розташованих за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 7 в Голосіївському районі м. Києва. Як свідчать матеріали справи та відповідно вбачається із змісту оскаржуваного рішення, питання щодо зупинення експлуатації приміщень за вказаною адресою стосуються виключно тих, що перебували у користування відповідача, та про зупинення експлуатації саме цих приміщень ухвалено спірне рішення суду першої інстанції. Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромексплуатація", розташованих за адресою: вул. Будіндустрії, буд. 7 в Голосіївському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки №66. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромексплуатація" - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення. Головуючий суддя: Г.В. Земляна Судді: А.Б. Парінов Я.М. Собків