Постанова 4856 № 560/2624/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2624/19 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О. Суддя-доповідач: Охрімчук І.Г. 29 січня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Охрімчук І.Г. суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргранд" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (м. Хмельницький, повний текст рішення складено 05.11.2019 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргранд" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, в якій просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо прийняття та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №27 та №28 від 01.04.2019, №29 та №30 від 03.04.2019, №31 та №32 від 05.04.2019, №33 від 08.04.2019, №34 та №35 від 11.04.2019, надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних; - зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" №27 та №28 від 01.04.2019, №29 та №30 від 03.04.2019, №31 та №32 від 05.04.2019, №33 від 08.04.2019, №34 та №35 від 11.04.2019 датами їх фактичного надсилання в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог вказує про те, що 30.04.2019 зазначені податкові накладні позивачем було підписано електронним цифровим підписом та за допомогою електронного сервісу ME.Doc., використовуючи "Єдине вікно подання електронної звітності", відправлено в електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних до відповідача. Однак квитанції про прийняття або про відмову у прийнятті до реєстрації, зупинення реєстрації даних податкових накладних протягом операційного дня 30.04.2019 позивачу не надійшли. На час надсилання до контролюючого органу податкових накладних, позивачем шляхом подання заяви про приєднання №1 від 09.01.2019 було приєднано до договору про визнання електронних документів №2225003 від 30.11.2017. За умови чинного договору про визнання електронних документів №2225003 від 30.11.2017, складених відповідно до норм чинного законодавства податкових накладних та надісланих вчасно платником податків до контролюючого органу, такі податкові накладні, не отримані з причин, що не залежить від волі суб`єкта господарювання, повинні бути зареєстровані контролюючим органом датою її фактичного надсилання. Ухвалою суду від 05.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідач до суду першої інстанції надіслав відзив на позов, згідно якого просив відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт відправлення вище зазначених податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН. В скріншотах з програмного забезпечення "M.E.Doc" не міститься жодних відомостей про факт відправлення податкових накладних в ЄРПН, чи доставлено такі податкові накладні до центрального рівня Державної фіскальної служби України. При цьому позивач не бере до уваги те, що можливо це технічні несправності його програмного забезпечення, яким користується позивач для надіслання податкових накладних або ж не вірні налаштування даної програми при відіслані податкових накладних. При цьому, позивачем не було надано і повідомлення про отримання звітності, де зазначається: "Звіт доставлено в поштову скриньку ДФС України, через певний час подбайте про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки вашого електронного звіту" в підтвердження того, що дані податкові накладні дійсно відправлялися на реєстрацію в ЄРПН. У свою чергу, позивачем подано до суду першої інстанції відповідь на відзив, у якій вказує, що для підтвердження факту відправлення податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН позивачем надано роздруківки із програми електронної звітності про відправлення на реєстрацію до ЄРПН вищезазначених податкових накладних. У вказаних роздруківках зазначається наступне: номер та дата податкових накладних; у графі "Результат контроля" - не містить помилок. Тобто, позивачем при створенні електронного документа введено всі необхідні та достовірні дані у повній мірі; у графі "Одержувач документа" - Державна фіскальна служба; у графі "Група" - ПДВ первинні документи; дата та час підписання, відправлення та очікування доставки. Усі податкові накладні відправленні 30.04.2019 протягом операційного дня. Щодо посилання відповідача на Порядок №557, зокрема на абзац 3 пункту 11 Розділу 2 даного Порядку, то вказана норма підзаконного нормативно-правового акту суперечить положенням закону - Податковому кодексу України, зокрема абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України, якою передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладпої/розрахміку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Ухвалою суду першої інстанції від 25.10.2019 замінено відповідача - Державну фіскальну службу України на її правонаступника - Державну податкову службу України. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" (вул.Кам`янецька, 16, м.Хмельницький, Хмельницька область,29025 , код ЄДРПОУ - 42686589) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, Шевченківський район, м.Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що абзацом 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Тобто, вказаними нормами права на автора документа, в даному випадку на позивача, покладається виключно обов`язок відправити електронний документ (податкову накладну) на реєстрацію в ЄРПН та очікувати на квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. А, у разі не отримання такої квитанції, податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН. Отже, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено судом з порушення норм матеріального права та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 року відкрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 20.01.2020 року призначено до апеляційного розгляду. Відповідач, правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу не скористався. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати , виходячи з наступного. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем 01.04.2019 було складемо податкові накладні за №27 та №28, 03.04.2019 за №29 та №30, 05.04.2019 за №31 та №32, 08.04.2019 за №33, 11.04.2019 за №34 та №35. Позивач вказує, що 30.04.2019 зазначені податкові накладні було відправлено в електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підтвердження чого ним надано роздруківки із програми електронної звітності "M.E.Doc". У вказаних роздруківках зазначається наступне: номер та дата податкових накладних; у графі "Результат контроля" - не містить помилок у графі "Одержувач документа" - Державна фіскальна служба; у графі "Група" - ПДВ - первинні документи; дата та час підписання, та очікування доставки. Відповідачем, в свою чергу, надано скріншот з бази даних Автоматизована Інформаційна Система "Податковий блок" за період з 01.04.2019 по 05.05.2019, згідно якого до ДФС України від ТОВ "УКР ГРАНД" не надходили на реєстрацію документи після 18.04.2019 і до 04.05.2019, а також скріншот про те, що за період з 01.04.2019 по 30.04.2019 проводилася реєстрація податкових накладних від контрагентів ТОВ "УКР ГРАНД" (на підтвердження того, що у ДФС України система працювала в звичайному режимі). Також, згідно листа Департаменту обслуговування платників та інформаційних технологій ДПС України від 27.09.2019 № 908/99-00-02-03-05-18, податкові накладні від 01.04.2019 №27, від 01.04.2019 №28, від 03.04.2019 №29, від 03.04.2019 №30, від 05.04.2019 №31, від 05.04.2019 №32, від 08.04.2019 №33, від 11.04.2019 №34 та від 11.04.2019 №35, зазначені в позовній заяві ТОВ "УКР ГРАНД", до ДФС на реєстрацію не надходили. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо прийняття та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №27 та №28 від 01.04.2019, №29 та №30 від 03.04.2019, №31 та №32 від 05.04.2019, №33 від 08.04.2019, №34 та №35 від 11.04.2019, надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено факту надіслання складених податкових накладних Державній фіскальній службі України для реєстрації. Тому, у відповідача не виникало обов`язку щодо їх прийняття, як наслідок - відсутня протиправна бездіяльність відповідача та підстави для зобов`язання вчинити дії шляхом реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, в зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне. Згідно п.п.14.1.60 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №341) затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246). Відповідно до пункту 2 Порядку 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно п.10-11 Порядку №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); - електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Відповідно до п.12-13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки (згідно переліку, визначеного пунктом 12), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Суд першої інстанції зауважив, що позивачем не доведено факту надіслання складених податкових накладних Державній фіскальній службі України для реєстрації, тому, у відповідача не виникало обов`язку щодо їх прийняття. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі за текстом - Г1К України). Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. У відповідності до п. 5-7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010р. (надалі за текстом - Порядку) постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності). За відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності). Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. В подальшому, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстровця. Відповідно до абз. 2-5 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Пунктом 8 Порядку передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС. Відповідно до абз. 6,7, 9-12 п. 201.10 ст. 201 ПК України з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Аналогічне міститься у п. 10 Порядку. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. У пункті 9 Порядку зазначено виключний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме до них відноситься: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Пунктом 11 Порядку передбачено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Абзацом 13 пункту 201.10 статті 201 І1К України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Аналогічне також передбачене у абз. 2 п.11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010р. Тобто, вказаними нормами права на автора документа, у даному випадку позивача, покладається виключно обов`язок відправити електронний документ (податкову накладну) на реєстрацію та очікувати на квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної. У разі не отримання такої квитанції, податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН. Таким чином висновок суду першої інстанції, що лише за умови отримання платником податку першої квитанції та ненадходження другої квитанції застосуванню підлягають норми абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ГІК України є хибним. Верховний Суд у своїй постанові від 20.12.2019 року у справі № 826/13823/16 зазначив, що датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином. виходячи зі змісту вище наведених норм права, вбачається лише обов`язок позивача відправити податкові накладні. Для підтвердження факту відправлення податкових накладних 01.04.2019р. за №27 та №28, 03.04.2019р. за №29 та №30. 05.04.2019р. за №31 та №32, 08.04.2019р. за №33, 11.04.2019р. за №34 та №35 на реєстрацію в ЄРПН позивачем надано роздруківки із програми електронної звітності про відправлення на реєстрацію до ЄРПН вищезазначених податкових накладних. У вказаних роздруківках зазначається наступне: номер та дата податкових накладних; у графі «Результат контроля» - не містить помилок. Тобто, Позивачем при створенні електронного документа введено всі необхідні та достовірні дані у повній мірі; у графі «Одержувач документа» - Державна фіскальна служба; у графі «Група» - ПДВ первинні документи; дата та час підписання, відправлення та очікування доставки. Усі податкові накладні відправленні 30.04.2019р. протягом операційного дня. Таким чином, з роздруківок із програми електронної звітності про відправлення на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних чітко вбачається, що останні саме направленні на реєстрацію до ЄРГІН та при створенні електронного документа (податкових накладних) Позивачем введено всі необхідні та достовірні дані у повній мірі. А тому, надані позивачем роздруківки із програми електронної звітності про відправлення на реєстрацію до ЄРПН податкових накладних є допустимими доказами відправлення податкових накладних на реєстрацію до ЄРПН. Аналізуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що за умови чинного договору про визнання електронних документів №2225003 від 30.11.2017р., складених відповідно до норм чинного законодавства податкових накладних та надісланих вчасно платником податків до контролюючого органу такі податкові накладні, не отримані з причин, що не залежить від волі суб`єкта господарювання повинні бути зареєстровані контролюючим органом датою її фактичного надсилання. Щодо посилання суду першої інстанції у своєму рішенні на постанову Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 804/33/17 суд апеляційної інстанції вважає недоречним оскільки у зазначеній постанові Верховного Суду йде мова про обов`язок подання платником єдиного внеску подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника, єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому, зазначені правовідносини регулюються іншими нормами законодавства ніж ті, про які йдеться в даній справі щодо порядку та строків реєстрації податкових накладних. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Отже, норми КАС України передбачають можливості присудити судові витрати на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень виключно у разі прийняття судового рішення про задоволення позову. В даному випадку, суд апеляційної інстанції прийняв рішення про задоволення позовних вимог, тому зважаючи на те, що відповідно до платіжного доручення від 28.08.2019 року № 263 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4014,00 грн. за подання адміністративного позову та відповідно до платіжного доручення від 18.11.2019 року №364 у розмірі 6021,00 грн. за подання апеляційної скарги, зазначені судові витрати у сумі 10 035 грн. мають бути компенсовані позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргранд" задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргранд" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасувати. Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо прийняття та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №27 та №28 від 01.04.2019, №29 та №30 від 03.04.2019, №31 та №32 від 05.04.2019, №33 від 08.04.2019, №34 та №35 від 11.04.2019, надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" №27 та №28 від 01.04.2019, №29 та №30 від 03.04.2019, №31 та №32 від 05.04.2019, №33 від 08.04.2019, №34 та №35 від 11.04.2019 датами їх фактичного надсилання в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргранд" судовий збір у розмірі 10 035 (десять тисяч тридцять п`ять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 29 січня 2020 року. Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.