Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2062/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2062/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г.В. суддів: Парінова А.Б., Собківа Я.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 826/14685/18 (розглянуту за правилами спрощеного позовного провадження) за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до відповідача Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,- В С Т А Н О В И Л А : У липні 2019 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 29.12.2018 року №4822/7 «Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження». В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем зроблено безпідставні висновки щодо неналежного ним виконання обов`язків арбітражного керуючого при ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий Урожай». Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 29.12.2018 року №4822/7 «Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження». Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, здійснює діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 05.04.2013 №416. Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області, у зв`язку із надходженням скарги ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» без дати та без номеру та листа-доручення Міністерства юстиції України від 01.10.2018 №837/28585-33-18/9.3.1 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі господарського суду Запорізької області №908/130/15-г про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» (код ЄДРПОУ 36888079), з питань, викладених в скарзі ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай». За результатами контрольного заходу комісією з перевірки складена довідка про результатами позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 12.11.2018 №46-д. Не погодившись з висновками комісії,позивачем надано до відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області письмові заперечення від 16.11.2018 №01-07/14175. Комісією з перевірки 21.11.2018 року складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №48/18 (надалі - акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано порушення, які не можуть бути усунуті, а саме: - грубе порушення абзацу шостого частини третьої статті 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-VІ, що діє з 19.01.2013, пункту 1, 2, 3 розділу II Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361) (далі - Методичні рекомендації), підпункту 2.1. Розділу III Методичних рекомендацій, частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212-VI, що виразилось у неналежному складанні звіту, за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай», від 23.03.2017 б/н; - підрозділів 2.2.3.1 та 2.2.3.2 Розділу III Методичних рекомендацій, а саме, не здійснено аналізу структуру грошових потоків та формування власного капіталу ТОВ «Торговий Дім «Золотий Урожай», у зв`язку з чим Звіт не є повним та не може свідчити про надання об`єктивної характеристики реального фінансового стану підприємства; - підпункту 3.4 Розділу ІІІ Методичних рекомендацій, а саме, не відображення в звіті аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» від 23.03.2017 б/н, доказів оцінювання фінансової ситуації товариства у відповідності до затвердженої методики та розрахунків коефіцієнту покриття та коефіцієнту забезпечення власними засобами; Порушення, які можуть бути усунуті: - абзацу першого частини 1 статті 22, частини 12 статті 22, пункту 1 частини другої статті 98, частини третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 №4212-VI зі змінами та доповненнями в редакції, а саме, арбітражним керуючим не вжито достатніх заходів щодо повернення та отримання від колишнього керівника фінансової та бухгалтерської документації боржника за 2012-2014 роки; - грубе порушення абзацу 1 частини 1, частини 12 статті 22, пункту 1 частини 2 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 №4212-VI зі змінами та доповненнями, в частині ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також, визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, не застосовано повних та належних заходів по ефективному виявленню активів банкрута, шляхом проведення в повному об`ємі пошуку та поверненню майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; - абзацу 1 частини 1 статті 22, частини 12 статті 22, пункту 1 частини 2, частини 2 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 №4212-VI зі змінами та доповненнями, а саме, арбітражним керуючим, під час виконання повноваження керівника та розпорядника майна ТОВ «ТД «Золотий Урожай» не отримано від Національного Банку України інформації про видачу ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» ліцензії та/або інших дозволів на проведення валютних операцій. З урахуванням листа арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 16.11.2018 №01-07/14175, комісією з перевірки зроблено висновки щодо відсутності у позивача можливості виконання наказу господарського суду, оскільки боржник та колишній керівник ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» знаходяться на непідконтрольній Україні території. Решту порушень комісія вважала не усунутими. Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області 23.11.2018 року до Міністерства юстиції України направлено пропозицію №13-04/9987 про накладання на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. 28.11.2018 Департаментом судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) направлено подання №1200 про накладання на позивача дисциплінарного стягнення, внесеного на підставі акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21.11.2018 №48/18. Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) поданням від №901 від 12.12.2018 звернулась до Міністерства юстиції України про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Наказом Міністерства юстиції України №4822/7 від 29.12.2018 на арбітражного керуючого ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Не погоджуючись із прийняттям вказаного наказу позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Дисциплінарною комісією не враховано всі надані позивачем під час перевірки пояснення та документи, не оцінено ступінь вини арбітражного керуючого, та повноту виконання покладених на нього обов`язків, а тому безпідставно прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів регулюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 №4212-VI зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №4212-VI). Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-XII (далі - Закон №2343-XII) арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Статтею 107 Закону №2343-XII визначено, що арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюється у формі планових та позапланових перевірок У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень (стаття 106 Закону №2343-XII). Згідно зі статтею 105 Закону №2343-XII дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Відповідно до частини першої статті 109 Закону №2343-XII дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Частиною другою вказаної статті обумовлено, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення. Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 року №1113/23645 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1284/5). Відповідно до пункту 7.1 Порядку №1284/5, підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, серед іншого, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута). Отже, дисциплінарним проступком арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути винне невиконання або неналежне виконання покладених на нього законодавством обов`язків. У свою чергу, об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, як сукупність зовнішніх його ознак, характеризується через протиправність дій або бездіяльності суб`єкта дисциплінарного проступку, причинно-наслідковий зв`язок між шкідливими наслідками та невиконанням покладених на нього обов`язків. Тобто, вирішуючи питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, як суб`єкта дисциплінарного проступку, необхідно довести наявність вини у його рішеннях, діях чи бездіяльності. Так, грубим порушенням арбітражним керуючим вимог Закону №2343-XII в контексті пункту 7.1 Порядку № 1284/5 є таке порушення вимог вказаного Закону, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали. При цьому, відповідно до пункту 7.6 Порядку № 1284/5 під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. З аналізу наведених норм вбачається, що арбітражний керуючий може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яким вважається винне невиконання або неналежне виконання ним своїх обов`язків. Накладення дисциплінарного стягнення на арбітражного керуючого здійснюється на підставі рішення Міністерства юстиції України, який є державним органом з питань банкрутства, за поданням Дисциплінарної комісії і при визначенні його виду враховується ступінь вини, тяжкість вчиненого проступку, наявність раніше застосованих дисциплінарних стягнень, а також інші обставини вчинення арбітражним керуючим порушення. Вирішуючи питання правомірності висновків відповідача щодо неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків, колегія суддів зазначає наступне. У відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №4212-VI під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Наведена норма ст. 22 Закону №4212-VI є декларативною та містить загальне поняття процедури розпорядження майном боржника, однак не встановлює прав та обов`язків учасників правовідносин, тому твердження перевіряючих про порушення позивачем названої норми є безпідставними. Виходячи з норм абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону №4212-VI розпорядник майна зобов`язаний аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках. Частиною 2 ст. 98 Закону №4212-VI передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; 5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; 6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; 8) надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство. Згідно ч. 3 ст. 98 Закону №4212-VI під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Як вбачається з акту перевірки та вірно встановлено судом першої інстанції, що дисциплінарний проступок позивача полягає у оформленні звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» з порушенням вимог ч. 3 ст. 98 Закону №4212-VI, тобто недобросовісно та не розсудливо, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Однак, із наданих доказів вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 порушено провадження у справі №908/130/15-г про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий Урожай» (83086, м. Донецьк, пр. Лагутенка, буд.13, каб. 30, код ЄДРПОУ 36888079). Розпорядником майна ТОВ «Торговий дім «Золотий урожай» призначено арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Власову Світлану Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №762 від 09.06.2013). Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2016 припинено повноваження розпорядника майна Власової С.А., розпорядником майна ТОВ «Торговий дім «Золотий урожай» призначено арбітражним керуючим позивача. Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що у період з 26.01.2015 по 26.10.2016 позивач не здійснював повноважень розпорядника майна ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай», однак відповідачем не надано оцінки вказаній обставині. Також, із наданих доказів вбачається, що позивачем вжито заходів з метою отримання відомостей щодо фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема, за результатом звернення до головного управління статистики у Донецькій області, позивачем з листа від 23.12.2016 за №01.2-03/2986 встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» не надавало до органів державної статистики фінансову та статистичну звітність за 2014-2016 роки. На вимогу арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 10.11.2016 №02-01/11447/908-130 про надання доступу розпоряднику майна боржника до бухгалтерської та іншої документації ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай», проведення спільної інвентаризації матеріальних та інших цінностей боржника ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» його керівником відповіді не надано, за результатом чого, ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.12.2016 по справі №908/130/15-г в порядку ч. 2 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вжито заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом відсторонення керівника ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» від посади, виконання обов`язків керівника ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» покладено на арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника ОСОБА_1 , та зобов`язано передати розпоряднику майна арбітражному керуючому бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Також матеріалами справи підтверджуються численні звернення позивача до державних органів та установ, з метою належного виконання покладених на нього обов`язків, а саме: - із заявою від 13.11.2018 №02-01/14167/908-130 до Головного управління Національної поліції у Донецькій області про вчинення кримінального правопорушення посадовою особою ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай»; - від 01.12.2016 №02-01/11517/908-130, від 01.12.2016 №02-01/11816/908-130, від 01.12.2016 №02-01/11519/908-130 до державної податкової інспекції у Ворошилівському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області; - від 01.12.2016 №02-01/11520/908-130 до Державної фіскальної служби України; - від 01.12.2016 №02-01/11515/908-130 до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку; - від 01.12.2016 №02-01/11513/908-130 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області; - від 01.12.2016 №02-01/11516/908-130 до Головного управління Держпраці у Донецькій області; - від 19.01.2017 №02-01/11698/908-130 до державної інспекції сільського господарства в Донецькій області; - від 19.01.2017 №02-01/11694/908-130 до Державної інспекції інтелектуальної власності України; - від 19.01.2017 №02-01/11696/908-130 до Державного космічного агентства України; - від 19.01.2017 №02-01/11695/908-130 до департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області; - від 19.01.2017 №02-01/11697/908-130 до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті; - від 01.12.2016 №02-01/11512/908-130 до Державної авіаційної служби України; - від 01.12.2016 №02-01/11526/908-130 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; - від 28.12.2017 №02-01/12997/908-130 до ДП «Український інститут інтелектуальної власності»; - від 30.05.2018 №02-01/13633/908-130 до Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області; - від 30.05.2018 №02-01/13634/908-130 до Державної служби України з безпеки на транспорті; - від 08.06.2018 №02-01/13690/908-130 до Миколаївської митниці ДФС; - від 08.06.2018 №02-01/13691/908-130 до Запорізької митниці ДФС; - від 08.06.2018 №02-01/13689/908-130 до Одеської митниці ДФС; - від 02.12.2016 №02-01/11533/908-130 до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем вжито заходів, в ході процедури розпорядження майном, для здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках, в тому числі змін фінансового стану підприємства за попередні три календарні роки перед порушенням справи про банкрутство для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку. Також безпідставними є твердження апелянта з приводу неналежного оформлення звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Золотий Урожай» та як наслідок передчасний перехід до процедури ліквідації підприємства. Як вірно встановлено судом першої інстанції, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий Урожай» є : м. Донецьк, пр. Лагутенка, буд.13, каб.

30. При цьому, місто Донецьк перебуває на території, яка визначена як територія проведення антитерористичної операції з моменту набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 РОКУ «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014». Вказані обставини створюють об`єктивні причини не отримання позивачем безпосереднього доступу до фінансово-господарських документів підприємства. Крім того, колегія суддів зазначає, що за приписами частин1 та 2 ст. 27 Закону №4212-VI у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов`язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди. У разі наявності обставин, що не надають комітету кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, комітет кредиторів може прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном. За змістом норм ч. 3 ст. 27 Закону №4212-VI у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень: ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону; ухвалу про введення процедури санації та зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство; ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом. З аналізу наведених норм Закону №4212-VI слідує, що процедура розпорядження майном боржника завершується рішенням зборів кредиторів щодо санації боржника, визнання його банкрутом чи подання до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди. За результатами розгляду рішення зборів кредиторів господарський суд приймає відповідне рішення. Відтак, розпорядник майна боржника не приймає самостійних рішень під час здійснення процедури розпорядження майном, натомість здійснює підготовчі дії, які дають змогу встановити платоспроможність боржника для прийняття зборами кредиторів, а в подальшому судом рішення про відновлення його платоспроможності чи визнання банкрутом. Як вбачається із наданих доказів та вірно встановлено судом першої інстанціях, постановою господарського суду Запорізької області від 08.05.2018 у справі №908/130/15-г припинено процедуру розпорядженням майном ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» та повноваження розпорядника майна. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий Урожай» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 Вказана постанова господарського суду Запорізької області від 08.05.2018 залишена без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у справі №908/130/15-г. В постанові Донецького апеляційного господарського суду від 24.05.2017, якою залишено без змін ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.12.2016, зазначено про наявність в матеріалах справи доказів перешкоджання керівником боржника виконанню розпорядником майна ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» - арбітражним керуючим ОСОБА_1. покладених на нього обов`язків в процедурі розпорядження майном боржника. Аналогічні обставини, щодо належного виконання позивачем обов`язків арбітражного керуючого, встановлено в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у справі у справі №908/130/15-г. Крім того, постановою господарського суду Запорізької області від 08.05.2018 встановлено, що оскільки інформація про активи товариства приховується від розпорядника майном, кредиторів та господарського суду, а в процесі розпорядження майном встановлено, що значна частина активів підприємства виведена з володіння ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» менше ніж за рік до порушення справи про банкрутство, відтак, можна констатувати, що ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» перебуває у стані штучно створеної надкритичної неплатоспроможності. На підставі звітів розпорядника майна та звіту розпорядника майна за результатами проведення аналізу фінансово - господарської діяльності боржника (вх. № 08-06/22454 від 25.09.2018) судами у справі №908/130/15-г встановлено неспроможність боржника виконати свої зобов`язання, що стало підставою для визнання його банкрутом. Зазначена постанова господарського суду Запорізької області від 08.05.2018 та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.09.2018 у справі №908/130/15-г, залишені без змін постановою Верховного Суду від 19.02.2019. Отже, вказаними рішеннями судів, що набрали законної сили, встановлено наявність достатніх підстав для визнання ТОВ «Торговий дім «Золотий Урожай» банкрутом та запровадження ліквідаційної процедури. Частиною 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відтак, твердження апелянта, що саме неналежне виконання позивачем покладених на нього обов`язків призвело до передчасного визнання підприємства банкрутом, є безпідставними та надуманими. Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року -залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Г.В. Земляна Судді: А.Б. Парінов Я.М. Собків