Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/20483/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20483/19 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «TMS SPOLKA Z O.O» на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 жовтня 2019 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «TMS SPOLKA Z O.O» до Антимонопольного комітету України, третя особа: Обласне клінічне територіальне медичне об`єднання «ФТИЗІАТРІЯ» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИЛА: Товариство з обмеженою відповідальністю «TMS SPOLKA Z O.O» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 13844-р/пк-пз від 27.09.2019 та зобов`язати Антимонопольний комітет України повторно розглянути по суті скаргу позивача від 07.09.2019 від 07.09.2019 № UA-2019-08-12-001779-a.b1 (номер процедури закупівлі в електронній системі закупівель UA-2019-08-12-001779-а), з урахуванням висновків щодо порушень процедур закупівлі, викладених у судовому рішенні. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «TMS SPOLKA Z O.O» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що ключовим питанням, яке на думку адвоката як представника позивача, вирішено неправильно, є можливість подати на підтвердження повноважень як представника позивача довіреність, а не виключно оригінал ордера, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Відповідач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не подавали, будь-які їх письмові пояснення в матеріалах справи відсутні. У відповідності до ч.2 ст. 312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, встановив, що повноваження адвоката на ведення справи у суді від імені позивача не підтверджені у встановленому законом порядку, а саме до заяви не додано оригінал ордеру на підтвердження повноважень представника позивача. Статтею 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Частиною 1 ст. 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 59 КАС України). Положеннями ч. 5 ст. 59 КАС України передбачено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Згідно з ч. 6 ст. 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. За частинами 1, 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом. Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Даниленко О.В., на підтвердження повноважень якого до суду першої інстанції було надано копію довіреності від 02.09.2019 видану позивачем адвокату Даниленку О.В. на представництво інтересів ТОВ «TMS SPOLKA Z O.O» у всіх судах України, з правом підпису позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг. За змістом ч.ч. 1-4 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи - фізичних осіб мають бути підтверджені довіреністю фізичної особи, яка повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 60 КАС України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від наданих йому повноважень визначаються Цивільним кодексом України. Зазначені висновки відповідають правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 308/8995/17, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. У справі «Мушта проти України» ЄСПЛ зазначав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Отже, враховуючи, що долучена до матеріалів позовної заяви копія довіреності відповідно ч. 4 ст. 59 КАС України та п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала позовну заяву, відтак, колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 жовтня 2019 року про повернення позовної заяви є такою, що прийнята з порушення норм процесуального права та підлягає скасуванню. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «TMS SPOLKA Z O.O» - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року про повернення позовної заяви скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Текст постанови складено 29 січня 2020 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма