Постанова 4855 № 826/13120/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13120/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Безименної Н.В., Аліменка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ІНФАНТА» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ІНФАНТА», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 07 травня 2018 року № 0265081207. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що в ході перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. У тексті апеляційної скарги відповідач просить здійснювати розгляд справи за участі його представника. Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні. Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАНТА» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 12.04.2018 року №4052/26-15-12-07-20/31952783. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАНТА» граничних строків реєстрації податкових накладних за період жовтень-листопад 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. На підставі вказаних висновків, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2018 року № 0265081207, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 533104,55 грн. - застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 53310,64 грн. Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його у порядку адміністративного оскарження до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.07.2018 року №23950/6/99-99-11-03-01-25 скаргу ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАНТА» залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін. Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що штрафні санкції у зв`язку з порушенням останнім граничного терміну податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період жовтень - листопад 2015 року уже було сплачено ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАНТА» 27.08.2018 року за іншим податковим повідомленням-рішенням. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Види перевірок визначено статтею 75 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАНТА» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 12.04.2018 року №4052/26-15-12-07-20/31952783. Перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Торгівельний дім «ІНФАНТА» граничних строків реєстрації податкових накладних податкових накладних за період жовтень-листопад 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. В подальшому, ГУ ДФС у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2018 року № 0265081207, яким до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 533104,55 грн. - у розмірі 10 % у сумі 53 310,64 грн. В той же час, як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2016 року ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві складено податкове повідомлення рішення №0017211201, відповідно до якого до товариства застосовано штрафні санкції у розмірі 40 727,41 грн., у зв`язку з порушенням останнім граничного терміну податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період жовтень - листопад 2015 року та квітень 2016 року. Дослідивши додаток до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 07 травня 2018 року № 0265081207 (а.с. 38) та додаток до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 05 серпня 2016 року №0017211201, а також відповідний акт з переліком податкових накладних та розрахунків коригування (а.с. 50, 60), періоди їх реєстрації, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх повне співпадіння. Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 05 серпня 2016 року №0017211201 було сплачено ТОВ «Торгівельний дім «Інфанта» 27.08.2018 року, що підтверджується відомостями про сплату штрафних санкцій в електронному кабінеті підприємства (а.с. 74). Таким чином, за порушення, які відображені в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 07 травня 2018 року № 0265081207, позивач вже сплатив штрафні санкції ще у серпні 2016 року, на підставі податкового повідомлення-рішення, яке було видано за аналогічні порушення у відповідний період. Пунктом 116.2 статті 116 ПК України передбачено, що за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Колегія суддів також звертає увагу, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» надано визначення принципу «належного урядування», який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Відтак, оскільки ТОВ «Торгівельний дім «Інфанта» було погашено відповідні податкові зобов`язання за порушення граничних строків накладних та розрахунків коригування, а повторне стягнення штрафу за несвоєчасне виконання одного й того ж зобов`язання прямо суперечить Податковому кодексу та Конституції України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «ІНФАНТА» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення. Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України. Повний текст виготовлено 29.01.2020 року. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді Н.В. Безименна, В.О. Аліменко