Постанова 4854 № 821/3484/15-а

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 821/3484/15-а Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Стас Л.В., суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи: публічне акціонерне товариство "Дельта банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У листопаді 2015 року позивач, ОСОБА_1 , (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі відповідач, Уповноважена особа Фонду), треті особи: ПАТ "Дельта банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США №005-21061- 230215 від 23 лютого 2015 року; - зобов`язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; В обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність висновку Уповноваженої особи Фонду щодо нікчемності договору банківського вкладу і, як наслідок, про порушення права на отримання гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №005-21061-230215 від 23 лютого 2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем . Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо не включення відомостей про ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №005-21061-230215 від 23 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк". Зобов`язано Уповноважену особу Фонду внести до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №005-21061-230215 від 23 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 , як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Не погоджуючись з вказаним рішенням Уповноважена особа Фонду звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги, вказано, що суд першої інстанції не зазначив підстави, за яких дійшов висновку про наявність в діях Уповноваженої особи Фонду ознак протиправності, а також обов`язку надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника. Вважає, що укладений з позивачем договір банківського вкладу є нікчемним на підставі п.7 ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки він підписаний в період дії певних обмежень, та надає вкладнику перевагу перед іншими кредиторами у вигляді можливості отримання своїх коштів за рахунок Фонду гарантування через третіх осіб. ПАТ "Дельта банк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не скористалися правом звернення з відзивом на апеляційну скаргу. 02 січня 2020 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що позивач вважає правильним рішення суду першої інстанції, вказавши, що Уповноваженою особою не надано доказів наявності інших підстав визначених ч.3 ст.38 вказаного Закону, внаслідок яких правочин позивача, укладений з ПАТ "Дельта Банк", може бути визнано нікчемним. При цьому, для позивача немає жодного значення, чи то було прийняте протиправне рішення, чи вчинені протиправні дії (бездіяльність), внаслідок яких порушені права вкладника та особа позбавлена можливості отримати гарантовану суму вкладу. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів. Судом встановлено, що 23 лютого 2015 року між ОСОБА_1 (Вкладник) і ПАТ "Дельта Банк" (далі - Банк) було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №005-21061-230215. За умовами вказаного Договору (п. 1.6. Договору) Банк відкриває вкладний рахунок № НОМЕР_2 і, згідно з п. 1.2. Договору, приймає від вкладника на рахунок грошові кошти в сумі 5227,00 доларів США (Вклад) на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок по 25 березня 2015 року включно (п. 1.3. Договору). Відповідно п. 1.4 процентна ставка на суму Вкладу становить 5,5 процентів річних. Нараховані проценти за Вкладом, у відповідності до п. 1.9. Договору, виплачуються Вкладнику одночасно з поверненням суми Вкладу у разі закінчення строку залучення Вкладу, шляхом зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_3 . Згідно з п. 1.10 Вклад виплачується вкладнику у разі закінчення строку залучення Вкладу, або в інший термін дострокового припинення дії цього Договору у випадках, передбачених цим Договором та Правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів №2604702951220, відкритий на ім`я вкладника в установі Банку. Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №005-21061-230215 від 23 лютого 2015 року, сторони домовилися викласти пункт 1.8. Договору в наступній редакції: "1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого у Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього договору. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений". Зарахування коштів підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності від 23 лютого 2015 року №1 про перерахування на депозитний рахунок позивача 5227,00 доларів США з рахунку ОСОБА_2 . У відповідності до п. 2.10. Договору вкладник підтверджує, що Банк до укладання цього Договору з вкладником надав інформацію, зазначену в статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI, щодо умов гарантування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за цим вкладом. Сума граничного розміру відшкодування коштів за цим Вкладом, включаючи відсотки, не може бути більшою граничного розміру відшкодування коштів, що становить 200 тис. грн. для одного вкладника в одному банку. 02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" призначено Кадирова В.В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08 квітня 2015 року тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03 серпня 2015 року строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 року включно. За результатами перевірки правочинів за вкладними операціями в ПАТ "Дельта Банк" Уповноваженою особою Фонду 16 вересня 2015 року прийнято наказ №813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", відповідно до якого застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", серед яких і договір банківського вкладу №005-21061-2330215 від 23 лютого 2015 року. 23 вересня 2015 року ОСОБА_1 було відправлено повідомлення про нікчемність правочину №8821/1092 та повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №005-21061-2330215 від 23 лютого 2015 року згідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Згідно виписки по рахунку позивача № НОМЕР_4 кошти 17 вересня 2015 року, у сумі 5227 дол. США, повернуто внаслідок застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу №005-21061-2330215 на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 . Не погоджуючись із викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Внаслідок прийняття відповідачем наказу від 16 вересня 2015 року №813 про застосування наслідків нікчемності правочинів, позивача було неправомірно позбавлено її вкладу шляхом повернення третій особі, та не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. При цьому, суд першої інстанції, для належного захисту прав позивача, вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог визнавши протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо не включення відомостей про ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №005-21061-230215 від 23 лютого 2015 року, та зобов`язати Уповноважену особу Фонду внести позивача до вказаного Переліку вкладників. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Згідно ч.1 та ч.2 ст.4 вказаного Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку. Відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI). Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ч. 2 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 ч. 4 ст. 26 Закону, а також перелік осіб, які, на індивідуальній основі, отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У п.6 розд. ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників. Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 2) надання додаткової інформації про вкладників; 3) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, 4) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; 5)затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. Таким чином, уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а також внесення до нього змін з урахуванням положень ч.2 ст.26 Закону №4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування. Вкладником, згідно п.4 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Пунктом 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", затверджених рішенням Ради Директорів АТ "Дельта Банк" протоколом №14 від 20 березня 2013 року, передбачено, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від Законного представника за вкладами на ім`я особи, законним представником якої він є, та крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або Продуктами Банку). Як вже зазначалося, а матеріалами справи підтверджено, що 23 лютого 2015 року між ОСОБА_1 (Вкладник) і ПАТ "Дельта Банк" (далі - Банк) укладено Додаткову угоду №1 до Договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №005-21061-230215 від 23 лютого 2015 року, за якою сторони домовилися викласти пункт 1.8. Договору в наступній редакції: "1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого у Банку, або шляхом перерахування з поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього договору. Таким чином, умовами договору, а саме: Додатковою угодою №1 до Договору №005-21061-230215 від 23 лютого 2015 року банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" не забороняється зарахування коштів на рахунок позивача шляхом безготівково переказу від третьої особи. Більше того, положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено обов`язкового внесення саме готівкових коштів на банківський (депозитний) рахунок особисто вкладником, оскільки в ст.2 Закону зазначено, що вкладом також є кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника. Відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Втім, колегія суддів зазначає, що платіжні операції по перерахуванню коштів з рахунку однієї особи на рахунок позивача не є правочинами між Банком та позивачем згідно зі ст.202 ЦК України. Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, та договорами з відповідними клієнтами банку. Статтею 1062 ЦК України визначено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу. Відповідно до п.10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12 листопада 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за №1172/8493 (далі - Інструкція № 492), кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім`я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок. Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що операція з перерахування коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених ч.2 ст.38 Закону №4452-VI, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок, визнані нікчемними. У той же час правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв`язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі №826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст.38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст.228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею. З матеріалів справи вбачається, що позивач укладав з АТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту), а отже в розумінні закону є вкладником. До того ж, відповідно до умов договору №005-21061- 230215 від 23 лютого 2015 року на відповідному банківському рахунку розміщено 5227,00 доларів США строком до 25 березня 2015 року. Укладення зазначеного договору й зарахування коштів на рахунок відбулись до початку віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року), що дає підстави вважати, що позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону №4452-VI. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що встановивши нікчемність правочину по зарахуванню на рахунок позивача грошових коштів, відповідач самостійно застосував наслідки нікчемності такого правочину - повернення сторін у первісний стан, а саме: списав кошти з рахунку позивача та повернув їх на рахунок попереднього власника, у даному випадку ОСОБА_2 , з рахунку якої, на думку відповідача, відбулося "дроблення вкладу". Щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав, то колегія суддів вказує наступне. Засіб захисту, що вимагається ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)). "Ефективний засіб правого захисту" у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії тощо. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на зміни, які були внесені до ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Так, згідно із ст.27 Закону №4452-VI (із змінами, внесеними Законом №629-VIII від 16 липня 2015 року) уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Таким чином, повноваження відповідача полягають у складенні переліку рахунків вкладників, а не у складенні переліку вкладників, як було визначено Законом №4452-VI до внесення в нього змін Законом №629-VIII від 16 липня 2015 року. У даних спірних правовідносинах, право позивача є порушеним саме у зв`язку із не включенням Уповноваженою особою Фонду даних про його рахунок до переліку рахунків вкладників банку. Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб`єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що порушені права позивача повинні бути захищені шляхом визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду щодо не включення відомостей про позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №005-21061-230215 від 23 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" та зобов`язати Уповноважену особу Фонду внести до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США №005-21061-230215 від 23 лютого 2015 року, укладений ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк". Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку аргументам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не передбачено. Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи: публічне акціонерне товариство "Дельта банк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 30 січня 2020 року. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.