Постанова Львівський апеляційний суд № 461/6031/19

Справа № 461/6031/19 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д. Провадження № 33/811/1179/19 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2020 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Шмайхеля А.К., прокурора Вітковської І.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2019 року, встановив: постановою Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Шмайхеля Анатолія Казмировича про закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом передбаченого ч.3 ст. 38 КУпАП строку притягнення особи до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 Кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією подарунка 1/2 (одної другої) частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 десять) АДРЕСА_2 Львові, загальною площею 86,5 кв.м, а саме приміщення: 2-1 АДРЕСА_3 5,2 кв АДРЕСА_4 та цегляний сарай, позначений на плані літ. «Г», літня кухня, позначена на плані літ. «Б». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп. Згідно постанови ОСОБА_1 , перебуваючи на службі в поліції, на посаді заступника командира роти № 2 батальйону № 3 УПП у Львівській області відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03 грудня 2018 року №1165 о/с, у відповідності до підпункту «з» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучі суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, всупереч інтересам держави вчинив порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків. Таке порушення виявилось у прийнятті подарунку у негрошовій формі від ОСОБА_2 , яка не являється близькою особою ОСОБА_1 , а саме 1/2 (однієї другої) частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною вартістю 606894 грн., що перевищує дозволений законом розмір сукупної вартості подарунків, на який має право суб`єкт. Дані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП, як порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків. Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування покликається на те, що судовий розгляд даної справи відбувся без додержання норм законодавства. Так апелянт вказує, що судом першої інстанції не було доведено, що ОСОБА_2 подарувала йому, як особі, яка уповноважена на виконання функцій держави, Ѕ частки у праві власності а житловий будинок з метою вирішення питань у власних інтересах, а також те, що остання є особою, на інтереси яких може вплинути виконання чи невиконання ним його посадових обов`язків. Крім цього, апелянт вказує, що ОСОБА_2 є для нього близькою особою в розумінні Закону. Також, ОСОБА_1 підкреслює, що висновок суду про те, що розгляд справи судом відбувся до спливу тримісячного строку з моменту виявлення правопорушення не відповідає доказам, які містяться у матеріалах адміністративного провадження, а також Закону. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив скасувати дану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, так як ОСОБА_2 є для нього близькою особою в розумінні Закону, а тому судом першої інстанції не було доведено, що ОСОБА_2 подарувала йому, як особі, яка уповноважена на виконання функцій держави. Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Шмайхель А.К. підтримав доводи ОСОБА_1 та просив задоволити його апеляційну скаргу. Прокурор Вітковська І.М. вказала, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою та обґрунтованою, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити дану постанову без змін. Заслухавши доповідь судді, виступ особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Шмайхеля А.К., які підтримали подану апеляційну скаргу, прокурора Вітковську І.М. на заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП). З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП. Так, вина ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 55 від 12 серпня 2019 року; даними заяви ОСОБА_3 від 02 липня 2019 року; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 15 липня 2019 року; письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 15 липня 2019 року; письмовими пояснення ОСОБА_3 від 15 липня 2019 року; даними повідомлення ОСОБА_1 про суттєві зміни у майновому стані від 26 червня 2019 року; даними договору дарування від 24 червня 2019 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої право власності ОСОБА_1 на будинок було зареєстроване 24 червня 2019 року, яким суд першої інстанції дав належну оцінку. Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених ст.ст. 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Правове значення для обчислення строку накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.1 ст. 172-5 має не час вчинення відповідного діяння, яке підпадає під диспозицію цієї статті, а момент його виявлення уповноваженим на те органом. Згідно із ч.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. У протоколі про адміністративне правопорушення від 12 серпня 2019 року зазначено, що датою вчинення правопорушення є 24 червня 2019 року, а датою виявлення даного правопорушення є 12 серпня 2019 року, дата складання протоколу. Проте апеляційний суд вважає, що вищенаведене є помилковими і знаходить, що дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 55 від 12 серпня 2019 року не може вважатися днем виявлення адміністративного правопорушення. Так з матеріалів справи вбачається, що 2 липня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до органів поліції із заявою, в якій повідомила обставини відчуження ОСОБА_2 частини будинку ОСОБА_1 , а відтак датою виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП в даному випадку слід вважати 2 липня 2019 року. Відповідно днем закінчення передбаченого ч.3 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, в такому разі, слід вважати 2 жовтня 2019 року. Оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції строк, зокрема станом на 30 жовтня 2019 року, передбачений ч.3 ст. 38 КУпАП, закінчився, провадження в ній підлягало закриттю. Накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за межами цього строку суперечить вимогам закону. На підставі вищенаведеного, апеляційна скарга особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а постанова Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2019 року скасуванню. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задоволити частково. Постанову Галицького районного суду м. Львова від 30 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 - скасувати. На підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Маліновська-Микич