Постанова Харківський апеляційний суд № 618/153/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 року м. Харків справа № 618/153/19 провадження №22-ц/818/838/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Тичкової О.Ю., суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М., сторони справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма «АГРО», інші учасники справи: третя особа - Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "АГРО" на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року, ухвалене у складі судді Буніна Є.О., УСТАНОВИВ: У лютому 2019 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом, у якому з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с. 71а) та заяви про збільшення розміру судових витрат (а.с. 91-92) просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,7200 га, кадастровий номер 6321882500:06:000:0025 (надалі Земельна ділянка), № б/н від 15.01.2014, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємством Сільськогосподарська виробнича фірма "АГРО" (надалі ПП СВФ «АГРО»); витребувати з користування у ПП СВФ "АГРО" Земельну ділянку на користь ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати: судовий збір у розмірі 1536,80 грн та витрати пов`язані з проведенням судової почеркознавчої експертизи у розмірі 5495 грн. Позов мотивований тим, що під час реалізації своїх прав як власника Земельної ділянки, а саме укладення договору оренди, ОСОБА_1 стало відомо, що вже існує зареєстрований договір оренди земельної ділянки б/н від 15.01.2014, укладений з ПП СВФ «Агро». ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки б/н від 15.01.2014 з ПП СВФ «Агро» не укладала та відповідно не підписувала, її волевиявлення на укладення цього договору відсутнє, що свідчить про грубе порушення норм Закону України «Про оренду землі» та Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) і є підставою для визнання його недійсним, повернення Земельної ділянки власнику. Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволений. Визнано недійсним договір оренди землі без номеру від 15 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП СВФ «АГРО», відносно Земельної ділянки, що розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області. Зобов`язано ПП СВФ «АГРО» повернути ОСОБА_1 Земельну ділянку. Стягнуто з ПП СВФ «АГРО» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536,80 грн та 5495,00 грн, сплачених за проведення судово-почеркознавчої експертизи. Судове рішення мотивоване тим, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі без номеру від 15 січня 2014 року не було. Зазначене підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 12012 від 9 серпня 2019 року, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки № б/н від 15 січня 2014 року виконаний не нею, а іншою особою. В апеляційній скарзі ПП СВФ «АГРО», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що факт існування договірних відносин між позивачем та відповідачем підтверджується довідкою про нарахування та виплату орендної плати, відомостями про отримання позивачем орендної плати. Отримання позивачем щороку орендної плати за договором оренди землі свідчить про те, що позивач знала про укладання договору оренди землі від 15.01.2014. Суд не встановив дати, з якої позивач довідалася про порушення її права, а ОСОБА_1 не довела в порушення вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суду цю обставину. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач зазначає про порушення судом порядку призначення та проведення експертизи, оскільки вільні зразки підпису позивача не були відібрані у порядку визначеному в науково-методичних рекомендаціях, тому, висновок експерта є таким, що виконаний з грубим порушенням вимог процесуального законодавства, а отже, висновок експерта викликає сумніви. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Але у письмових поясненнях ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Наполягає на відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладення з ПП СВФ «АГРО» договору оренди землі від 15.01.2014, що підтверджується висновком експертизи. Заперечуючи проти належності вказаного висновку у якості доказу відповідач не ставить питання про призначення у справі повторної експертизи або виклик в судове засідання судового експерта, тому не доводить апеляційну скаргу належними та допустимими доказами. Заслухавши головуючого суддю, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, письмових пояснень до неї, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України). Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 210996 від 17 серпня 2005 року, виданого на підставі розпорядження голови Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області від 12 січня 2005 року № 5, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7200 га, що розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, КСП «Хвиля революції», кадастровий номер земельної ділянки 6321882500:06:000:0025 ( надалі Земельна ділянка, а. с. 6). 15 січня 2014 року між ПП СВФ «АГРО» та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі без номера, відповідно до якого ОСОБА_1 надає, а ПП СВФ «Агро» приймає в строкове, на 10 років, платне користування Земельну ділянку (а. с. 34-37). Відповідно до акта приймання передачі об`єкта оренди від 15.01.2014, орендодавець ОСОБА_1 , з одного боку передає, та орендар ПП СВФ «Агро», в особі генерального директора Лапти Т. М, з другого боку, приймає Земельну ділянку, що виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку і має 7 поворотних точок (а. с. 39). Згідно з актом визначення меж земельної ділянки в натурі від 15 січня 2014 року, ОСОБА_1 та ПП СВФ «Агро», в особі генерального директора Лапти Т. М, склали цей акт про визначення меж Земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель приватної власності (а.с. 38). Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 12012 від 09 серпня 2019 року, проведеної в цивільній справі № 618/153/19 за клопотанням представника ОСОБА_1 , підписи від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 15.01.2014 стосовно Земельної ділянки з кадастровим № 6321882500:06:000:0025, розташовані на зворотній стороні другого аркуша в рядках: «підпис/ ОСОБА_1 /», - виконанні не ОСОБА_1 , а іншою особою (а. с. 79-84). Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладення з ПП СВФ «Агро» договору оренди Земельної ділянки від 15.01.2014 і наявності підстав для визнання у зв`язку із цим договору оренди землі недійсним. Згідно ст. 13 Закону України № 161-ХІV від 06 жовтня 1998 року "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-ХІV від 06 жовтня 1998 року) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За положеннями ч.1 ст. 14 Закону № 161-ХІV від 06 жовтня 1998 року договір оренди землі укладається у письмовій формі. Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договір оренди землі може бути визнано в судовому порядку недійсним з підстав, встановлених ст. 215 ЦК України та ч.2 ст. 15 Закону України " Про оренду землі". Так, відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Згідно ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦК України). У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч.ч. 1,3 ст. 653 ЦК України). Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Встановивши, що ОСОБА_1 не підписувала з ПП СВФ «Агро» договір оренди Земельної ділянки від 15.01.2014, що свідчить про відсутність її волевиявлення на передачу Земельної ділянки в оренду , суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним на підставі ч.1 ст. 215 ЦК України та витребування земельної ділянки в особи, що користується нею без правової підстави. На підтвердження отримання ОСОБА_1 орендної плати за укладеним договором оренди землі від 15.01.2014 відповідач надав довідку про нарахування та виплату орендної плати по договору оренди землі № 2 від 25.03.2019 (а.с. 48) та копію відомості на видачу кукурудзи у якості розрахунку за оренду земельних паїв (2018 рік) (а.с. 49). Довідка від 25.03.2019 не містить підпису позивача, а з відомості не зрозуміло, за яким саме договором ОСОБА_1 отримала кукурудзу. Тому вказані докази не доводять визнання позивачем існування між сторонами у справі договірних відносин і передачу Земельної ділянки в оренду ПП СВФ «Агро». Заперечуючи в апеляційній скарзі проти висновку судово-почеркознавчої експертизи № 12012 від 09 серпня 2019 року, покладеного в основу рішення суду від 22.10.2019, відповідач не заявляє клопотання про призначення у справі повторної судової-почеркознавчої експертизи. За змістом частини першої статті 84 ЦПК України докази витребуються судом за клопотанням сторони. Суд не може вирішувати питання про призначення у справі експертизи без відповідного клопотання сторони. Тому всупереч вимог ст. ст. 13, 81 ЦПК України ПП СВФ «Агро» не довело суду неналежності висновку експертизи № 12012 від 09 серпня 2019 року, не спростувало викладених у висновку фактів іншими належними та допустимими доказами. Тому колегія суддів уважає, що доводи апеляційної скарги ПП СВФ «Агро» не спростували висновки суду першої інстанції, тому в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд - постановив: Апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми "АГРО" залишити без задоволення. Рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 23 січня 2020 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді А.В. Котелевець Р.М. Піддубний