Постанова 4805 № 291/1102/18

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №291/1102/18 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В. Категорія 47 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Миніч Т. І., Трояновської Г.В., за участю секретаря Ковальської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №291/1102/18 за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок», приватного підприємства «Ружинський Край», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Держаний реєстратор Відділу державної реєстраційної служби Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області Польова Лариса Дмитрівна, про визнання недійсним договору оренди землі, витребування та повернення земельних ділянок з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою приватного підприємства «Ружинський Край» на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2019 року, ухвалене під головуванням судді Митюк О.В. в смт Ружині, в с т а н о в и в : У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом у якому просив визнати недійсним договір оренди землі від 16.09.2015, укладений між приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» (далі ПСП «Агрофірма «Світанок») та ним, щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами: 1825280400:05:000:0185, площею 2,6316 га та 1825280400:05:000:0261, площею 0,2076 га. Витребувати у приватного підприємства «Ружинський Край» (далі ПП «Ружинський Край») з чужого незаконного володіння вказані земельні ділянки, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позовні вимоги мотивував тим, що він є власником земельних ділянок відповідно до державних актів на право на земельну ділянку серії ЯБ №858517, виданого 01.06.2006 Ружинською районною державною адміністрацією, кадастровий номер земельної ділянки 1825280400:05:000:0185, площею 2.6316 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої, на території Білилівської сільської ради Ружинського району, Житомирської області, та серії ЯБ №859435, виданого 01.06.2006 Ружинською районною державною адміністрацією, кадастровий №1825280400:05:000:0261, площею 0.2076 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої, на території Білилівської сільської ради Ружинського району, Житомирської області. Зазначав, що йому стало відомо, що 16.09.2015, по відношенню до зазначених вище земельних ділянок, між ним, як орендодавцем та ПСП "Агрофірма "Світанок", як орендарем було укладено договір оренди землі. Із зазначеної інформації, вбачається, що 02.07.2016, Державним реєстратором Відділу державної реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирське області, ОСОБА_2 , проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, з кадастровим №1825280400:05:000:0185, площею 2.6316 га, та земельної ділянки з кадастровим №1825280400:05:000:0261, площею 0.2076 га. Строк оренди становить 10 років. Разом з тим, зазначена Інформація свідчить про те, що на сьогоднішній день ПП «Ружинський Край» являється орендарем вищевказаних земельних ділянок, які належить позивачу на праві власності. Проведення державної реєстрації права оренди земельних ділянок та виникнення у ПП «Ружинський Край» права орендаря, здійснено на підставі вищезазначеного договору оренди землі від 16.09.2015; статуту ПП «Ружинський Край» від 22.03.2018; рішення власника №1 ПП «Ружинський Край» від 22.03.2018; розподільчого балансу (у тому числі додатку №5 п. 5.4. до розподільчого балансу) між ПСП «Агрофірма «Світанок» та ПП «Ружинський Край» від 22.03.2018; рішення власника ПСП «Агрофірма «Світанок» номер: 22/03/18 від 22.03.2018 року. Про існування зазначених документів, позивачу, як власнику земельних ділянок, не було відомо до 20.08.2018 року. Проте, позивач, не вчиняв жодних дій, щодо підписання зазначеного договору, своєї волі щодо укладення договору у письмовій формі, не проявляв, істотні та інші умови договору не погоджував. Підпис у договорі оренди від імені позивача виконано невідомою особою та йому не належить. ОСОБА_1 зазначав, що не уповноважував будь-яку іншу особу на укладення від його імені подібного роду правочину. Вищенаведені обставини є підставою для визнання спірного договору недійсним та витребування земельних ділянок. Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 16.09.2015 укладеного між ОСОБА_1 та ПСП «Агрофірма «Світанок», щодо оренди земельних ділянок: кадастровий №1825280400:05:000:0185, площею 2.6316 га, кадастровий №1825280400:05:000:0261 площею 0.2076 га, зареєстрований Державним реєстратором Відділу державної реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_2 . Витребувано у ПП "Ружинський Край" та повернути ОСОБА_1 , належну йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №858517 земельну ділянку площею 2.6316 га, кадастровий №1825280400:05:000:0185, розташовану на території Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Витребувано у ПП "Ружинський Край" та повернути ОСОБА_1 , належну йому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №859435 земельну ділянку площею 0.2076 га, кадастровий №1825280400:05:000:0261, розташовану на території Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Стягнуто із ПСП «Агрофірма «Світанок» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2284 грн 34 коп. Стягнуто із ПСП «Агрофірма «Світанок» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 5024 грн 00 коп. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство «Ружинський Край» подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування доводі апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вважає, що позивачу необхідно відмовити у визнанні договору оренди землі недійсним, так як, орендодавець отримує орендну плату, визначену договором, а орендар користується земельною ділянкою відповідно до п.6 ст.3 ЦК України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, із наступних підстав. Стаття 263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір оренди земельних ділянок підписаний від імені власника - ОСОБА_1 невідомою особою та позивач не уповноважував будь-яку іншу особу на укладення від його імені даного правочину, відтак наявні підстави для визнання договору оренди землі недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину. Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Судом першої інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок відповідно до державних актів на право на земельну ділянку серії ЯБ №858517, виданого 01.06.2006 Ружинською районною державною адміністрацією Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1825280400:05:000:0185, площею 2.6316 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, та серії ЯБ №859435, виданого 01.06.2006 Ружинською районною державною адміністрацією Житомирської області, кадастровий №1825280400:05:000:0261, площею 0.2076 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої, на території Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору оренди землі від 16.09.2015 між ОСОБА_1 та ПСП «Агрофірма «Світанок» було укладено договір оренди землі б/н, згідно якого, останній передав в оренду земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2.8392 га, кадастрові номери земельних ділянок 1825280400:05:000:0185, 1825280400:05:000:0261, строком на 10 років, які знаходяться на території Білилівської сільської ради Ружинського району, Житомирської області, який був підписаний сторонами. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається що 02.07.2016 Державним реєстратором Відділу державної реєстрації Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_2 , проведено державну реєстрацію права оренди вищезазначених земельних ділянок. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ПП "Ружинський Край", являється правонаступником ПСП "Агрофірма "Світанок". Відповідно до висновку експерта, за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 502/752-754/19-25 від 25.04.2019, підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Орендодавець» ліворуч рукописного запису « ОСОБА_1 » у трьох примірниках договору оренди землі від 16.09.2015, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПСП «Агрофірма «Світанок», згідно якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2.8392 га (рілля-2.6316 га, сіножаті - 0.2076 га), кадастровий номер земельної ділянки 1825280400:05:000:0185, 1825280400:05:000:0261, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною четвертою статті 124 ЗК України, визначено - передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі. Відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. За змістом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, належним чином дослідив та давши оцінку поданим сторонами доказам, врахувавши наведені вище норми матеріального права, встановивши, що спірний договір оренди, укладений від імені позивача, підписано не ОСОБА_1 , а іншою особою, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи від 25 квітня 2019 року № 502/752-754/19-25, дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 . Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не з`ясував хто орендував земельні ділянки до 2015 року на правильність судового рішення не впиливає. Доводи відповідача про те, що позивач отримував орендну плату, і, це свідчить про наявність його волевиявлення на укладення договору, є необґрунтованими, оскільки не підтверджують дійсність самого договору, який позивач не підписував, а, відтак, і не виражав свою волю на його укладення. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що відповідачі сплачували орендну плату ОСОБА_1 протягом 2015-2018 рр. Твердження заявника про пропуск позивачем строку позовної давності, не заслуговують на увагу суду, оскільки оспорюваний договір укладено 16.09.2015, а позов подано 15.09.2018, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч.6 ст.124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в межах трирічного строку позовної давності, як визначено ст.257 ЦК України. З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги є безпідставними й на законність оскаржуваного судового рішення не впливають. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу приватного підприємства «Ружинський Край» залишити без задоволення. Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 29 січня 2020 року. Головуючий Судді