Постанова 4803 № 0417/12955/2012

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/635/20 Справа № 0417/12955/2012 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Демченко Е.Л. суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О. при секретарі Кругман А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29 жовтня 2015 року по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до публічного акціонерного товариства Акцент-Банк, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и л а: У жовтні 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", найменування якого змінено у відповідності до Статуту, затвердженого 21 травня 2018 року та погодженого 11 червня 2018 року, на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства Акцент-Банк (далі ПАТ Акцент-Банк), ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 01 грудня 2005 року між ОСОБА_2 та банком було укладено кредитний договір №ODVIGK01420006, за умовами якого останній було надано кредит у розмірі 106080,00 доларів США зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 15,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01 грудня 2015 року. З метою забезпечення належного виконання зобов`язання ОСОБА_2 за кредитним договором, між банком та ПАТ «Акцент-Банк» 20 жовтня 2010 року, а між банком та ОСОБА_1 01 грудня 2005 року, були укладені окремі договори поруки. Посилаючись на те, що позичальник порушила умови договору, у зв`язку з чим станом на 31 серпня 2011 року допустила заборгованість в розмірі 360 246,61 доларів США, що за курсом 7,97 відповідно до повідомлення НБУ станом на 31 серпня 2011 року складає 2 871 165,55 грн., яка складається з наступного: 76 401,25 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 608 917,96 грн.) заборгованість за кредитом; 24 748,47 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 197 245,39 грн.) заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 225,60 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 25 708,03 грн.) заборгованість по комісії за користування кредитом; 238 565,95 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 1 902 095,90 грн.) пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 62,74 долари США (в гривневому еквіваленті складає 500,03 грн.) штраф (фіксована частина); 17 151,61 долар США (в гривневому еквіваленті складає 136 698,33 грн.) штраф (процентна складова), а тому просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 360 221,53 долари США, стягнути з ПАТ Акцент-Банк, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно 200,00 грн. Заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором №ODVIGK01420006 від 01 грудня 2005 року у розмірі 126 589,67 доларів США, що за курсом 7,97 відповідно до повідомлення НБУ станом на 31 серпня 2011 року складає 1 008 919,67 грн., яка складається з наступного: 76 401,25 долар США (в гривневому еквіваленті складає 608 917,96 грн.) заборгованість за кредитом; 24 748,47 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 197 245,32 грн.) заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 225,60 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 25 708,03 грн.) заборгованість по комісії за користування кредитом; 5 000,00 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 39 850,00 грн.) пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 62,74 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 500,03 грн.) штраф (фіксована частина); 17 151,61 долар США (в гривневому еквіваленті складає 136 698,33 грн.) штраф (процентна складова). В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та постановити нове, яким у задоволенні позову банку відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції залишив без уваги те, що спірний кредитний договір є розірваним, сума заборгованості визначена станом на 31 серпня 2011 року, в той час коли з 2010 року по справі №2-479/10 про визнання кредитного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності було забезпечено позов про визнання кредитного договору недійсним шляхом припинення подальшої сплати погашення заборгованості. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України (у редакції закону №1618-IV від 18 березня 2004 року з відповідними змінами та доповненнями, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2)чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3)які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4)яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6)як розподілити між сторонами судові витрати; 7)чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8)чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Однак зазначеним вимогам закону, ухвалене у справі рішення суду, не відповідає. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що між відповідачем ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний Банк «ПриватБанк», найменування якого змінено на АТ КБ ПриватБанк, 01 грудня 2005 року був укладений кредитний договір №ODVIGK01420006, відповідно до п.11 договору банк зобов`язується надати «позичальнику» кредитні кошти шляхом: надання позичальнику готівкою, на строк по 01 грудня 2015 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 106 080,00 грн., в тому числі на придбання нерухомості 96 000,00 доларів США і на оплату страхових платежів у сумі 10 080,00 доларів США, зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 15,96% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно до п.4.1 при порушенні позичальником кожного із зобов`язань, передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3 даного договору банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити Банку пеню в розмірі 3,00% від суми простроченого платежу. Вимоги до відповідача ОСОБА_2 були забезпечені шляхом укладання 01 грудня 2005 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 договору поруки №0006/Р. Відповідно до п.2 договору поруки №0006/Р від 01 грудня 2005 року, у випадку невиконання боржником своїх обов`язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Також вимоги до ОСОБА_2 були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ Акцент-Банк договору поруки №167 від 20 жовтня 2010 року. Відповідно до договору поруки №167 від 20 жовтня 2010 року ПАТ «Акцент-банк» зобов`язався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором №ODVIGK01420006 від 01 грудня 2005 року, розмір відповідальності 200 грн. Позивачем було надано розрахунок заборгованості за спірним кредитним договором станом на 31 серпня 2011 року, ОСОБА_2 допустила заборгованість в розмірі 360 246,61 доларів США, що за курсом 7,97 відповідно до повідомлення НБУ станом на 31 серпня 2011 року складає 2 871 165,55 грн., яка складається з наступного: 76 401,25 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 608 917,96 грн.) заборгованість за кредитом; 24 748,47 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 197 245,39 грн.) заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 225,60 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 25 708,03 грн.) заборгованість по комісії за користування кредитом; 238 565,95 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 1 902 095,90 грн.) пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 62,74 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 500,03 грн.) штраф (фіксована частина); 17 151,61 доларів США (в гривневому еквіваленті складає 136 698,33 грн.) штраф (процентна складова). Частково задовольняючи позовні вимоги банку та стягуючи солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 126 589,97 доларів США суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості цієї частини позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України). У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України). Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч.ч.1,2 ст.553 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України), втім колегія суддів звертає увагу на те, що у липні 2010 року ОСОБА_2 зверталась до суду з позовом до АТ КБ ПриватБанк про розірвання кредитного договору №ODVIGK01420006. Справа розглядалась судами різних інстанції та останнім рішенням Березівського районного суду Одеської області від 15 лютого 2013 року, яке набрало законної сили ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 серпня 2013 року, кредитний договір №ODVIGK01420006, укладений 01 грудня 2005 року між АТ КБ ПривтБанк та ОСОБА_2 розірвано (а.с.79-80). Згідно з частинами першою, другою статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягай згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті,змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (стаття 653 ЦК України). Крім того, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2010 року, в рамках розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ ПриватБанк про визнання кредитного договору недійсним, було змінено ухвалу Березівського районного суду Одеської області від 16 липня 2010 року та забезпечено позов шляхом припинення подальшої сплати погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1772,61 доларів США щомісячно, відсотків за користування кредитом, відсотків на суму залишку заборгованості за кредитом, комісії від суми, виданого кредиту щомісяця, комісії щомісяця від суми невикористаних кредитних засобів за резервування коштів в період спалити з 10 по 14 число кожного місяця, пені від суми простроченого платежу та санкцій з порушення позичальником зобов`язань по погашенню кредиту (а.с.с 157,158). Не може залишатися в силі рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, який на час постановлення оскаржуваного рішення було розірвано. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, прийнявши до уваги доводи приведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення з ухваленням нового про задоволення позову. Згідно з ч.ч.1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи результат розгляду даної справи, з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по справі в розмірі в розмірі 7 326,80 грн. за подачу апеляційної та касаційної скарг. Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Заочне рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29 жовтня 2015 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та в частині стягнення судового збору скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення. В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 7 326,80 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.