Постанова 4804 № 227/4436/19

Єдиний унікальний номер 227/4436/19 Номер провадження 22-ц/804/225/20 Єдиний унікальний номер 227/4436/19 Головуючий у 1 інстанції Мацишин Л.С. Номер провадження 22-ц/804/225/20 Доповідач Корчиста О.І. ПОСТАНОВА Іменем України 29 січня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Тимченко О.О., Хейло Я.В. за участю секретаря Ситнік Д.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу № 227/4436/19 за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , заінтересована особа Покровська міська рада Донецької області, про встановлення факту постійного проживання без реєстрації, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2019 року, встановив: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ У жовтні 2019 року ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернулась до суду з заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт постійного проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 СТ «Плоди та ягіди» у період з 30 липня 2014 року по 27 вересня 2016 року, посилаючись на те, що встановлення зазначеного факту необхідне для приватизації зазначеного житла, в проведенні якої Покровською міською радою Донецької області було відмовлено з підстав відсутності відомостей про реєстрацію у вказаній квартирі у вищевказаний період, а також ненадання документу, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. КОРОТКИЙ ЗМІСТ УХВАЛИ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2019 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , заінтересована особа Покровська міська рада Донецької області про встановлення факту постійного проживання без реєстрації. КОРОТКИЙ ЗМІСТ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2019 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до Добропільського міськрайонного суду Донецької області. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до листа Покровської міської ради, за приватизацією квартири, в якій була зареєстрована заявник, звернувся ОСОБА_2 . З листа вбачається, що для завершення процедури приватизації ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 , необхідно зазначити місце перебування заявниці в період з 30 липня 2014 року по 27 вересня 2016 року. Іншої можливості, ніж в судовому порядку встановити місце проживання вищезазначений період заявник не має можливості. На теперішній час, його мати постійно проживає в домі-інтернаті в місті Білецьке, підтвердженням чого є довідка від 09 жовтня 2018 року. Відповідно до умов проживання в будинку-інтернаті, у розпорядженні такої особи не має грошових коштів. Пенсійні виплати, які за законом належать особі, повністю переходять у користування розпорядження уповноважених осіб будинку-інтернат. Він є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК. Вважає, що суд дійшов хибного висновку, щодо наявності спору про право ОСОБА_1 на безоплатну приватизацію займаним нею будинком за адресою: АДРЕСА_1 та Ягоди» та який необхідно вирішувати в позовному провадженні. Зазначене домоволодіння перебуває у приватній власності громадянина ОСОБА_3 . Заявник в заявлених вимогах не порушує питання, щодо бажання приватизувати будинок АДРЕСА_1 . УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ПОЯСНЕННЯ СТОРІН У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт постійного проживання без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 СТ « Плоди та ягіди» у період з 30 липня 2014 року по 27 вересня 2016 року, посилаючись на те, що встановлення зазначеного факту необхідне для приватизації зазначеного житла, в проведенні якої Покровською міською радою Донецької області було відмовлено з підстав відсутності відомостей про реєстрацію у вказаній квартирі у вищевказаний період, а також ненадання документу, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , підлягає залишенню без задоволення. МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає в повній мірі. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з вимог ч.4 ст.315 ЦПК України, оскільки із заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право. Такі висновки суду першої інстанції відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам, встановленим обставинам та нормам матеріального закону. Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; встановлення фактів, що мають юридичне значення; відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; визнання спадщини відумерлою; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Згідно ч.ч. 1, 2 статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Отже, обов`язком суду при розгляді справи окремого провадження є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Тобто, в порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах. З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Як роз`яснено в п.п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. За змістом частини 2 статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. В даному випадку, заявник фактично просить встановити факт, який буде доказом та надаватиме йому право на приватизацію будинку, проте при розгляді судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, докази не фіксуються, і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право, що такими доказами підтверджується чи оспорюється. Отже, у даному випадку не можна вважати, що у цій справі відсутній спір про право. Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для реалізації статті 6 Європейської конвенції з прав людини, якою передбачено виконання судових рішень, що не можуть залишатися невиконаними. Відповідь на питання щодо завершення для особи чи організації акту правосуддя великою мірою залежить від ефективної системи виконання рішень судів, а якщо справа стосується рішень іноземних судів, то й від визнання таких рішень в конкретній державі. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону і підстави для її скасування відсутні. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий О.І. Корчиста Судді: О.О. Тимченко Я.В. Хейло