Постанова 4855 № 372/2997/15-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 372/2997/15-а Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Шурка О. І., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 15 жовтня 2015, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області про відмову у погодженні технічної документації зі встановлення зовнішніх меж земельної ділянки площею 0,2490 га в АДРЕСА_2 в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд від 03 квітня 2015 року № 566-39/2015/VІ/; - визнати протиправним та скасувати рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області про відмову та рішення про відмову у наданні адреси земельній ділянці площею 3,9960 га в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд від 03 квітня 2015 року № 567-39/2015/VІ; - зобов`язати розглянути питання погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки площею 0,2490 га в АДРЕСА_2 в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; - зобов`язати Старобезрадичівську сільську раду Обухівського району Київської області розглянути питання погодження технічної документації із землеустрою щодо надання адреси земельній ділянці площею 3,9960 га в АДРЕСА_2 в для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Обухівський районний суд Київської області постановою від 15 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовив. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 лютого 2016 року зупинив апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою позивачки до розгляду Вищим адміністративним судом України справи № Н/800/57/15 (2-а-115/09) за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року. Справа № 2-а-115/09, до розгляду якої було зупинено апеляційне провадження у цій справі, розглянута Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду 21 лютого 2018 року, відтак, підстави, які були причиною зупинення провадження відпали. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2018 прийнято справу до провадження судді Кузьменка В. В. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю сторін в письмовому провадженні. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником земельних ділянок загальною площею 3,9960 га, які розташовані по АДРЕСА_2 , в тому числі: - земельна ділянка площею 3,7470 га в с. Тарасівка Обухівського району Київської області, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яку відповідно до договору дарування від 25.03.2010 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_5 в дар. - земельна ділянка загальною площею 0,2490 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, придбана на підставі договору від 25 березня 2010 року, укладеного між Позивачкою та громадянином ОСОБА_6 . 24.03.2015 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Старобезрадичівської сільської ради щодо погодження технічної документації по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки загальною площею 0,2490 га в АДРЕСА_2 в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та заявою щодо надання адреси земельній ділянці загальною площею 3,9960 га в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Згідно рішення Стабозрадичівської сільської ради №567-39/2015/УІ від 03.04.2015 року ОСОБА_1 відмовлено в присвоєні адреси земельної ділянки площею 39960 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 , оскільки Обухівська РДА при вирішенні питань про надання громадянам земельних ділянок порушила закони України. Згідно рішення Стабозрадичівської сільської ради №566-39/2015/УІ від 03.04.2015 року ОСОБА_1 відмовлено в погодженні технічної документації на земельну ділянку площею 0,2490 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 , оскільки Обухівська РДА при вирішенні питань про надання громадянам земельних ділянок порушила закони України. Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з того, що наявними в справі матеріалами доведено правомірність і обґрунтованість своїх дій та вказано, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та керуючись відповідними законодавчими актами України. Апелянт в свою чергу вказує, що Старобезрадичівської сільською радою прийняті незаконні рішення про відмову в погодженні технічної документації по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки та наданні адреси земельної ділянки площею 3,9960 га в АДРЕСА_2. Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного. Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (надалі за текстом - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти. Відповідно до п. б) частини 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Згідно з частинами 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, 12 травня 2008 року Обухівська районна державна адміністрація Київської області своїми розпорядженнями № 677-695 надала громадянам (всього 73 особам та в т. ч. ОСОБА_5 , яка в подальшому передала в дар позивачці земельну ділянку площею 3,7470 га в с. Тарасівка Обухівського району Київської області) земельні ділянки, розташовані в селі Тарасівка Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області. На підставі вказаних розпоряджень громадянами упродовж червня 2008 року було отримано державні акти на право власності на земельні ділянки. Водночас, рішенням 18 сесії V скликання Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 червня 2008 року іншим громадянам надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_2. При цьому, земельні ділянки, якими у 2008 році розпорядилися Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області та Обухівська районна державна адміністрація Київської області, співпадають між собою. В подальшому Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області звернулася до суду із позовом (справа № 2-а-115/09), в якому, з урахуванням уточнень, просила: - визнати протиправними розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 677 - 695 від 12.05.2008 року та скасувати їх; - скасувати 73 акта на право власності на земельні ділянки; - зобов`язати Обухівський районний відділ Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» скасувати реєстрацію Державних актів на право власності на земельні ділянки; - зобов`язати Управління земельних ресурсів у Обухівському районі Головного управління земельних ресурсів у Київській області Державного комітету України із земельних ресурсів відновити у формі 6-ЗЕМ інформацію стосовно цільового призначення та класифікації земельних ділянок. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року у справі № 2-а-115/09 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 12 травня 2008 року № 677 та № 679-695. Зобов`язано Обухівський районний відділ Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» скасувати реєстрацію 73 Державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих третім особам у справі. Зобов`язано Управління земельних ресурсів у Обухівському районі Головного управління земельних ресурсів у Київській області Державного комітету України із земельних ресурсів відновити у формі 6-ЗЕМ інформацію стосовно цільового призначення та класифікації відповідних земельних ділянок. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року в частині відмови у визнанні протиправним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 12 травня 2008 року № 678 та ухвалено у цій частині нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 12 травня 2008 року №

678. Скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року в частині відмови у задоволенні позову про скасування Державних актів на право власності на земельні ділянки, а провадження в адміністративній справі в цій частині закрито. У решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року залишено без змін. Постановою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року скасовано та відмовлено Старобезрадичівській сільській раді Обухівського району Київської області у задоволенні позову. Рішення обґрунтовано тим, що Старобезрадичівською сільською радою Обухівського району Київської області обрано непередбачений законом спосіб захисту порушених інтересів, що унеможливлює задоволення позову як в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 12 травня 2008 року, так і в частині всіх інших вимог, які мають похідний характер. Крім того, ухвалою Верховного Суду від 21.02.2018 заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року залишено без задоволення, а постанову Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 року - залишено в силі. Таким чином, розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 12 травня 2008 року №№677-695 наразі чинні та не скасовані. Отже, подальше відчуження земельних ділянок первинними набувачами на користь ОСОБА_5 шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу земельних ділянок, яка, в свою чергу відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_1 шляхом укладення нотаріально посвідченого договору дарування земельних ділянок є законним. Як зазначалося, 25.03.2010 року між позивачкою та громадянином ОСОБА_6 укладено договір дарування згідно з яким ОСОБА_6 подарував ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,2490 га, розташовану на території Старобезрадичівської сільської ради села Тарасівка Обухівського району Київської області надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№ 470955, виданого на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 19.11.2008 року № 10076 (ВМА №870781), зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №030991600176 від 26 травня 2009 року. Подальше відчуження ОСОБА_6 своєї земельної ділянки на користь ОСОБА_1 шляхом укладення нотаріально посвідченого договору дарування земельної ділянки є законним. Отже, вищевказані договори дарування, укладені 25.03.2010 між Позивачкою і ОСОБА_5 та 25.03.2010 року, між Позивачкою та ОСОБА_6 наразі є чинними, оскільки ніким не оспорювались та судом недійсними не визнавались. Відповідно до ст. 152 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з ч.3 ст.140 Конституції України органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.(ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Приймаючи оскаржені рішення, відповідач обґрунтував це тим, що Обухівська РДА при вирішенні питань про надання громадянам земельних ділянок порушила закони України. Разом з тим, колегія враховує, що розглядаючи дану справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог, відсутній спір щодо права власності позивача на земельні ділянки, оскільки таке право підтверджено. Вказані вище рішення суду у справі 2-а-115/09 підтверджують законність набуття громадянами земельних ділянок, в тому числі земельних ділянок, які наразі перебувають у власності позивачки. Позивачкою було надано докази того, що вона є власницею земельних ділянок загальною площею 3,9960 га в селі Тарасівна для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а саме договори дарування вказаних земельних ділянок. За таких обставин, колегія суддів вважає прийняті рішення відповідача необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами при розгляді справ як джерело права. Пунктами 70, 71, рішення Європейського Суду з прав людини «Рисовський проти України» (заява № 29979/04 від 20 жовтня 2011 року), особливу важливість надано принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Отже, у даній справі для суб`єкта владних повноважень були створені умови за яких останній мав реальну можливість розглянути заяву позивача та прийняти за результатами її розгляду рішення у встановленій законом формі, проте відповідач не вчинив таких дій. За таких обставин, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права погоджується з доводами апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 15 жовтня 2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити. Постанову Обухівського районного суду Київської області від 15 жовтня 2015 - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Визнати протиправним та скасувати рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області про відмову у погодженні технічної документації по встановленню зовнішніх меж земельної ділянки площею 0,2490 га в АДРЕСА_2 в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за №566-39/2015/VI від 03.04.2015 року. Визнати протиправним та скасувати рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області про відмову у наданні адреси земельній ділянці площею 3,9960 га в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за № 567-39/2015/VI від 03.04.2015 року. Зобов`язати Старобезрадичівську сільську раду Обухівського району Київської області розглянути питання погодження технічної документації із землеустрою щодо встановленню зовнішніх меж земельної ділянки площею 0,2490 га в АДРЕСА_2 в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового тинку, господарських будівель та споруд. Зобов`язати Старобезрадичівську сільську раду Обухівського району Київської області розглянути питання погодження технічної документації із землеустрою щодо надання адреси земельній ділянці площею 3,9960 га в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. І. Шурко Повний текст постанови виготовлено 29.01.2020