Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 760/17800/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 760/17800/17 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Мєзєнцева Є.І. Чаку Є.В. При секретарі: Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Київська міська рада про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - третя особа-1), Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - третя особа-2), Київська міська рада (далі - третя особа-3), в якому просила суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного виконання судового рішення (постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва по справі № 760/15273/15-а від 21 вересня 2016 року), та відсутності об`єктивного і вчасного розгляду скарги, неналежної перевірки викладених у ній фактів, та приймання рішення не у відповідності до чинного законодавства і не заперечування його виконання, та такими діями що спричинили шкоди охоронюваним законом правам, щодо порушення відповідачем вимог закону щодо права позивача на об`єктивний та вчасний розгляд скарги та отримання інформації; - повторно зобов`язати відповідача надати позивачу для огляду матеріали перевірки скарг від 18 червня 2015 року та 25 червня 2015 року, а саме: або надати для огляду - правовстановлюючі та реєстраційні документи на об`єкт нерухомості та дозвіл органу місцевого самоврядування на будівництво, план забудови та проект будівлі, узгоджений з Управлінням архітектури і містобудування щодо вказаного самочинного будівництва МАФу-автомийки за адресою: АДРЕСА_1, або надати у своїй відповіді обґрунтування чому відповідач не враховує правові наслідки відсутності вказаних правовстановлюючих та реєстраційних документів на вказаний об`єкт нерухомості (самочинного будівництва МАФу-автомийки) за адресою: м. Київ, вул. Нововоклазьна, 41; - зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу позивача щодо правомірності встановлення МАФу-автомийки за адресою: АДРЕСА_1, та розглянути її у повному обсязі з дотриманням вимог, передбачених у статті 15 Закону України «Про звернення громадян», та п.п.1,2 ч.1 статті 60 Закону України «Про запобігання корупції», тобто з обов`язковим врахуванням при цьому правових наслідків відсутності правовстановлюючих та реєстраційних документів на вказаний об`єкт нерухомості (самочинного будівництва МАФу-автомийки) за адресою: м. Київ, вул. Нововоклазьна,

41. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09 липня 2018 року вказаний адміністративний позов передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року в задоволенні даного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що викликало недовіру до суду з боку позивача та привело в подальшому до незаконності та несправедливості рішення, без зазначення мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Солом`янської РДА, третя особа: Київська міська рада, про визнання протиправною (неправомірною) бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року у справі № 760/15273/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Солом`янської РДА, третя особа: Київська міська рада про визнання протиправною (неправомірною) бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено: визнано протиправними дії Солом`янської РДА щодо відсутності об`єктивного і вчасного розгляду скарги ОСОБА_1 , перевірки викладених в ній фактів, та приймання рішення відповідно до чинного законодавства, та відносно не надання їй для огляду правовстановлюючих, та реєстраційних документів на об`єкт нерухомості, дозволу органу місцевого самоврядування на будівництво, договору оренди на земельну ділянку, плану забудови, дозволів та погоджень з СЕС, пожежниками, водоканалу, управління екології, водних і земельних ресурсів щодо МАФу-автомийки за адресою, АДРЕСА_1; зобов`язано Солом`янську районну в м. Києві державну адміністрацію здійснити повторний розгляд скарги ОСОБА_1 від 14 квітня 2015 року щодо правомірності встановлення МАФу-автомийки за адресою АДРЕСА_2, та розглянути її у повному обсязі, з дотриманням вимог, передбачених у статті 15 Закону України «Про звернення громадян», та п п.1,2 ч.1 статті 60 Закону України «Про запобігання корупції». Зазначена постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 11 жовтня 2016 року. 09 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про добровільне виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва по справі № 760/15273/15-а, яка була зареєстрована за вх. № 207-09-06. 02 грудня 2016 року Солом`янська РДА повідомила ОСОБА_1 , що для ознайомлення з документами щодо розміщення автомийки їй пропонується звернутися до Солом`янської РДА. 12 грудня 2016 року було складено акт про те, що ОСОБА_1 не з`явилась для ознайомлення з матеріалами проведення обстеження. 20 грудня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шабановим В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53120680 за виконавчим листом № 760/15273/15-а від 29 листопада 2016 року. 06 січня 2017 року Солом`янська РДА повідомила відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вих. № 108-293), що на виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року було повторно розглянуто звернення ОСОБА_1 від 14 квітня 2016 року щодо незручностей функціонування автомийки та проведено повторне обстеження автомийки 28. листопада 2016 року, під час якого були отримані правовстановлюючі документи, про що заявницю було повідомлено листом від 02 грудня 2016 року № 108-108/ОП/М-1760-4078. 18 січня 2017 року державним виконавцем було складено вимогу № 141/13 про виконання рішення суду, якою було зобов`язано Солом`янську РДА при виконанні постанови Солом`янського районного суду м. Києва розглянути скаргу ОСОБА_1 в повному обсязі. 31 січня 2017 року Солом`янська РДА повідомила повторно відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вих. № 108-1669) про те, що ОСОБА_1 запрошували до Солом`янської РДА для ознайомлення з документами, на підставі яких функціонує автомийка, проте вона не з`явилась. 09 лютого 2017 року адвокат ОСОБА_1. - Гуляєв Л. О. ознайомився з матеріалами перевірки. 15 лютого 2017 Солом`янська РДА повторно повідомила відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вих. № 108-2639) про те, що представник ОСОБА_1 з результатами повторного розгляду її звернення ознайомився, а тому просив закінчити виконавче провадження. 11 квітня 2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шабановим В.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі виконання рішення у повному обсязі. 20 квітня 2017 року Солом`янською РДА було розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо незручностей функціонування автомийки за адресою: АДРЕСА_1 (вих. №108-М-8998-1535). Не погоджуючись з тим, що їй не були надані всі документи щодо функціонування автомийки за адресою: АДРЕСА_1, для ознайомлення, позивач звернулась з даним позовом до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідно до статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги. Як було зазначено вище, 21 вересня 2016 року Солом`янським районним судом м. Києва було винесено постанову у справі № 760/15273/15-а, якою задоволено позов ОСОБА_1 та визнано протиправними дії Солом`янської РДА щодо відсутності об`єктивного і вчасного розгляду скарги ОСОБА_1 , перевірки викладених в ній фактів, та приймання рішення відповідно до чинного законодавства, та відносно не надання їй для огляду правовстановлюючих, та реєстраційних документів на об`єкт нерухомості, дозволу органу місцевого самоврядування на будівництво, договору оренди на земельну ділянку, плану забудови, дозволів та погоджень з СЕС, пожежниками, водоканалу, управління екології, водних і земельних ресурсів, щодо МАФу-автомийки, за адресою, АДРЕСА_1; зобов`язано Солом`янську районну в м. Києві державну адміністрацію здійснити повторний розгляд скарги ОСОБА_1 від 14.04.2015 щодо правомірності встановлення МАФу-автомийки за адресою м АДРЕСА_1 , та розглянути її у повному обсязі, з дотриманням вимог передбачених у статті 15 Закону України «Про звернення громадян», та п.п.1,2 ч.1 статті 60 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Водночас, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Відповідно до п.1 ч.1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Як встановлено судом першої інстанції, 20 грудня 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 53120680 з виконання виконавчого листа № 760/15273/15-а від 29 листопада 2016 року. Пунктом 4 постанови про відкриття виконавчого провадження № 53120680 постановлено боржнику у строк до 30 грудня 2016 року надати на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві інформацію про виконання зазначеного рішення з долученням підтверджуючих документів. Слід зазначити, що постанова про відкриття виконавчого провадження із строком для добровільного виконання - до 30 грудня 2016 року була направлена органом примусового виконання рішень 20 грудня 2016 року та отримана відповідачем лише 30 грудня 2016 року, тобто після закінчення встановленого для добровільного виконання строку, що, як вірно зазначено судом першої інстанції, фактично позбавило відповідача можливості добровільно виконати рішення в установлений строк. Відтак, перебіг строку на добровільне виконання виконавчого листа має починати свій перебіг саме з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Надалі 06 січня 2017 року листом № 108-293 Солом`янська РДА повідомила відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про виконання виконавчого листа. Відтак, є всі підстави вважати, що рішення виконане боржником в рамках 10 робочих днів, наданих на його добровільне виконання. Так, Солом`янська РДА в повідомленні виконавчому органу зазначила, що звернення ОСОБА_1 від 14 квітня 2016 року було розглянуто повторно, а 28 листопада 2016 року було проведено повторне обстеження автомийки, під час якого були отримані відповідні правовстановлюючі документи. У зв`язку з чим відповідач 02 грудня 2016 року (вих. № 108-108/ОП/М-1760-4078) повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до договору оренди від 19 листопада 2008 року земельна ділянка на АДРЕСА_1 на підставі рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2007 року № 1011/3844 передана для експлуатації та обслуговування будівлі ремонтно-механічного цеху та складу сировини ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза», тобто виробничих потреб. Під час проведення обстеження 28 листопада 2016 року працівникам відділу контролю за благоустроєм Солом`янської РДА було надано наступні документи: 1) договір оренди приміщення від 01 березня 2014 року № 02/03/14, укладений між ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза» та ФОП ОСОБА_4 ; 2) дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України № 843 від 19 листопада 2012 року на розміщення відходів у 2013 році; 3) дозвіл № 262 від 16 грудня 2008 року Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в м. Києві на початок роботи автомийки; 4) договір від 01 березня 2016 року № 2416/1 на екологічні послуги з ТОВ «Екологічні інвестиції»; 5) висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 09.05/54901 від 16 липня 2007 року про відповідність вимогам діючого санітарного законодавства України. Для ознайомлення із вказаними документами позивачу було запропоновано з`явитися до Солом`янської РДА у зручний час. Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що рішенням Київської міської ради від 18 жовтня 2007 року № 1011/3844 дійсно передано ЗАТ «Київська трикотажна фабрика «Роза», правонаступником якого є ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза», у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку для експлуатації та обслуговування будівлі ремонтно-механічного цеху та складу сировини на АДРЕСА_1. В подальшому, 19 листопада 2008 року між Київською міською радою та ЗАТ «Київська трикотажна фабрика «Роза» було укладено договір оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування будівлі ремонтно-механічного цеху та складу сировини на АДРЕСА_1. Цей договір було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про що зроблено запис від 26 листопада 2008 року № 72-6-00548 у книзі записів державної реєстрації договорів. Термін дії договору оренди закінчився 26 листопада 2013 року. У відповіді Солом`янської РДА від 20 квітня 2017 року № 108-М-8998-1535-М-590 та у листі постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 06 квітня 2017 року № 08/281-116 зазначено, що постійна комісія на своєму засіданні 28 березня 2017 року розглянула матеріали кадастрової справи та ухвалила поновити ПАТ «Трикотажна фабрика «Роза» на 5 років договір оренди зазначеної земельної ділянки. Додаткова угода до договору оренди земельної ділянки Департаментом земельних ресурсів не зареєстрована. Проте, у зв`язку з набранням чинності Законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інформація щодо державної реєстрації речових прав на земельні ділянки наявна в Державному реєстрі прав та в Державному земельному кадастрі. Згідно листа Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради від 13 квітня .2017 року № 064-М-8998-649, поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 26 листопада 2008 року № 72-6-00548 на наступні 5 років ухвалено постійною комісією з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради. При цьому, мийка легкових автомобілів здійснюється не в тимчасовій споруді, а в колишньому ремонтно-механічному цеху та автомийці транспортної дільниці трикотажної фабрики «Роза», на який Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна видано технічний паспорт від 18 листопада 2011 року № 8379. При обстеженні автомийки 28 листопада 2016 року були отримані правовстановлюючі документи, про що позивача було повідомлено листом д 02 грудня 2016 року (вих. № 108-108/ОП/М-1760-4078). 09 лютого 2017 року адвокат позивача - Гуляєв Л.О. ознайомився з матеріалами перевірки у відділі контролю за благоустроєм Солом`янської РДА, проте, помилково зазначив дату такого ознайомлення (замість 09 лютого 2017 року зазначив 02 вересня 2017 року), про що було складено відповідний акт. Проте, позивач заперечує факт ознайомлення з відповідними матеріалами перевірки 09 лютого 2017 року, натомість зазначає, що ознайомлення відбулося 02 вересня 2017 року. Суд критично ставиться до такого твердження, оскільки матеріалами справи воно не доведено. При ознайомленні із матеріалами перевірки представником позивача було вказано, що «ознайомились з матеріалами перевірки окрім правоустановчих та реєстраційних документів про право власності і користування на будівлю мийки». Суд критично ставиться до такого зауваження представника позивача, оскільки позивач хотів ознайомитися і з тими документами, які не повинні бути в наявності у автомийки. Натомість, відповідач пропонував ознайомитися позивачу із іншими документами, які підтверджують правомірність оренди приміщення під мийку (зокрема, договором оренди приміщення, дозволами відповідних служб тощо), однак, позивач заперечує факт того, що ці документи, при належному їх оформленні, слугують підставою для здійснення діяльності автомийки. 11 квітня 2017 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шабановим В.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі виконання рішення у повному обсязі. Вказана постанова в судовому порядку не оскаржувалась та наразі є чинною. Однак, на думку позивача, виконавче провадження закінчено незаконно та без належного виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року. До таких тверджень позивача суд також ставиться критично, оскільки в межах даної справи, предметом спору є саме виконання рішення суду щодо повного і всебічного розгляду скарги ОСОБА_1 . В той же час, як вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, якщо позивач вважає, що виконавче провадження було закінчене незаконно та без належних на те підстав, то належним способом захисту порушеного права є звернення до суду з позовом про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, чого позивачем зроблено не було. Крім того, твердження позивача щодо письмової вимоги державного виконавця № 141/13 від 22 травня 2017 року, зокрема, щодо того, що в ній вказано, що станом на 22 травня 2017 року рішення суду в повному обсязі не виконано, вбачається суду необґрунтованим та безпідставним, оскільки з аналізу вимоги № 141/13 від 22 травня 2017 року вбачається, що вона винесена в рамках виконавчого провадження № 52964963, яке було відкрите 24 листопада 2016 року. Оскільки жодних документів по цьому виконавчому провадженню суду не надано, то відсутня можливість дослідити відношення виконавчого провадження №52964963 до розглядуваного спору. Про це було зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, однак, жодних коментарів з даного приводу апеляційна скарга не містить. Колегія суддів ще раз звертає увагу позивача на те, що будь-яка незгода з рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби може бути підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою або до інших компетентних органів зі скаргою. Відповідно, заява про наявність в діях виконавця ознак зловживання своїми повноваженнями та підроблення документів з посиланням на норми Кримінального кодексу України має бути адресована органам внутрішніх справ, і аж ніяк не апеляційному суду. До розгляду правомірності та повноти виконання рішення адміністративного суду суб`єктом владних повноважень - Солом`янською РДА щодо розгляду скарги особи в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» діяльність державного виконавця не має жодного відношення. Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та викладених норм права, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню. Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на таке. Постанова Солом`янським районним судом м. Києва від 21 вересня 2016 року у справі № 760/15273/15-а виконана відповідачем, що підтверджено встановленими вище обставинами та доказами, однак, позивач не погоджується з результатом її виконання. Між тим, на думку колегії суддів, така незгода позивача не є підставою для повторного звернення до суду із позовом щодо розгляду скарги та неналежного виконання судового рішення. Натомість, належним способом захисту порушених прав в даному випадку може бути використання передбачених КАС України процесуальних механізмів виконання рішення та, відповідно, санкцій, за його невиконання. Так, з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України. Також на підставі статті 249 КАС України може бути постановлено окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, зокрема, під час виконання рішення. Колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Разом з тим, таким способом не є повторне звернення до суду. Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією. Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Посилання позивача на упередженість та необ`єктивність судді першої інстанції в апеляційній скарзі також критично оцінюються колегією суддів, оскільки це є підставою для заявлення відповідному судді відводу, а не скасування судового рішення за результатами його апеляційного перегляду. Решта доводів апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються рішення суду, не ґрунтуються на законі та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 28 січня 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Є.В. Чаку