Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2475/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2475/19 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Запорожана Д.В., суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В., при секретарі Андрушкевич М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності ГРІН ГРУП КОМПАНІ до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальності ГРІН ГРУП КОМПАНІ звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС в Одеській області, ДФС України, в якому просить суд: - визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкових накладних за серпень 2018 року, які подані позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку. - скасувати, видане ГУ ДФС в Одеській області, податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 року №0072031210. - визнати подані позивачем податкові накладні за серпень 2018 року, такими, що подані датою (операційним днем) та часом фактичного отримання контролюючим органом засобами електронного зв`язку, а саме податкова накладна №1 від 13.08.2018 дата прийняття 31.08.2018 року та податкова накладна №2 від 31.08.2018 дата прийняття 10.09.2018 року. Свої позовні вимоги ТОВ ГРІН ГРУП КОМПАНІ обґрунтувало незаконністю спірних дій та рішення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року позов задоволено в повному обсязі. В апеляційній скарзі ДФС України просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ГУ ДФС в Одеській області було проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2018 р., за результатами якої складено акт №40147/15-32-10/39927733 від 20.11.2018 р. Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що належать наданню покупцям платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст..201 ПК України, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192, 201 ПК України покладається обов`язок щодо такої реєстрації. А саме: позивач склав податкові накладні №1 від 13.08.2018 р. та №2 від 31.08.2018 р. та зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних 20.09.2018 р. та 20.09.2018 р. з порушенням граничного терміну реєстрації. Відповідач на підставі акту перевірки виніс податкове повідомлення-рішення №0072031210 від 12.12.2018 р. про накладення штрафу на позивача у загальній сумі 53 017,11 грн., за платежем податок на додану вартість. 15.01.2019 р. позивач звернувся із скаргою до відповідача ДФС України про скасування податкового повідомлення-рішення. 19.03.2019 р. відповідач відмовив позивачу у задоволенні скарги. Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, колегія виходить з наступного. Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.1 ПК України визначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПКУ. Згідно з ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів. Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердження продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. За змістом п. 120-1.1. ст. 120-1. ПК України Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. Отже, вищезазначеними нормами Податкового кодексу України, зокрема, визначено обов`язок платника в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відповідальність за невиконання таких дій. 06.06.2017 року наказом Мінфіну №557 затверджений Порядок обміну електронними Особливості здійснення електронного документообігу при подачі податкових декларацій регулюються Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» №557 від 06.06.2017 року. Так, п.1 Розділу ІІ цього Порядку встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Пунктами 5-6 Розділу ІІ цього Порядку встановлено, що автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання. Згідно з п.8-10 Розділу ІІ Порядку: «У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка». Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору. Згідно з п.1 Розділу ІІІ цього Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом. Пунктами 9-10 Розділу ІІІ Порядку визначено, що підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю; наявність діючого Договору. За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору автор отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття. Згідно з п.14 Розділу ІІІ Порядку дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю. Згідно з п. 16, 17 Розділу ІІІ Порядку договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу. У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу. Колегія суддів встановила, що за даними інформаційних систем ДФС заява про приєднання до договору про визнання електронних документів позивача від 10.01.2018 р. №1 прийнята контролюючим органом за основним місцем обліку платника 12.01.2018 р. №9000314717. Згідно з умовами договору орган ДФС зобов`язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп`ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів викритих ключів. Апеляційний суд зазначає, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається. Судовою колегією встановлено, що повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів позивача від 10.01.2018 р. №1 на адресу позивача за весь час дії договору не направлялось. 31.08.2018 року позивач через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС України, версія 2.2.18.3 засобами телекомунікаційного зв`язку склав та направив до відповідача податкову накладну з податку на додану вартість за серпень 2018 р. (дата виписки податкової накладної 13.08.2018 р. №1 на суму 210 106,41 грн.). Відповідно до квитанції №1, яка надійшла від відповідача документ не прийнято, виявлені помилки: «Документ не може бути прийнятий, відсутній укладений з платником 39927733 договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін у процесі документообігу розірвано договір про визнання електронної звітності». В цей день, 31.08.2019 р. позивач звернувся з листом до відповідача за місцем реєстрації щодо прийняття податкової накладної від 13.08.2018 р. №1 у паперовому вигляді зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, з посиланням на складенні обставини. 05.09.2018 р. відповідач на звернення позивача повідомив про неможливість здійснення дій, на які посилається позивач, оскільки відповідач та відповідні підрозділи податкових інспекцій на місцях є користувачами ресурсу серверу з ролями, які дозволяють тільки перегляд. 31.08.2018 р. позивач через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС України, версія 2.2.18.3 засобами телекомунікаційного зв`язку склав та направив до відповідача податкову накладну за серпень 2018 р. (дата виписки податкової накладної 31.08.2018 р. №2 на суму 109 958,33 грн.). Відповідно до квитанції №1, яка надійшла від відповідача документ не прийнято, виявлені помилки: «Документ не може бути прийнятий, відсутній укладений з платником 39927733 договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін у процесі документообігу розірвано договір про визнання електронної звітності». Позивач звернувся з листом до відповідача за місцем реєстрації та до відповідача ДФС України щодо прийняття податкової накладної від 31.08.2018 р. №2 у паперовому вигляді та просив зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, з посиланням на складенні обставини. 19.09.2018 р. Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси надала позивачу відповідь на звернення, в якому повідомила про дійсність заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів від 10.01.2018 р. №1, а також про те, що реєстрація податкових накладних у ЄРПН здійснюється автоматично на центральному рівні. 12.10.2018 р. відповідач надав відповідь на звернення в якому повідомив, що станом на дату надання відповіді в ЄРПН містяться відомості щодо зареєстрованої податкової накладної від 31.08.2018 р. №2. Колегія суддів зазначає, що письмові відповіді відповідачів на звернення позивача, вказують на відсутність будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, з якими законодавство та умови угоди пов`язують можливість її одностороннього розірвання, а саме: доказів ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або доказів зміни місця реєстрації, іншого істотного порушення позивачем умов договору тощо, навпаки зазначені відповіді підтверджують дійсність договору, а також відсутність направлення на адресу позивача повідомлення про припинення дії договору за відомостями інформаційних систем ДФС. Адже, законодавством в межах спірних правовідносин встановлені виключні випадки, які дають право органу ДФС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації. В порушення наведених принципів ГУ ДФС в Одеській області фактично приймає штрафні санкції за порушення, що стали наслідком її ж протиправних дій. Таким чином, відповідач протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення від 12.12.2018 р. №0072031210, яким застосовано штраф до позивача. Враховуючи вищевикладене судова колегія робить висновок, що податкове повідомлення рішення від 12.12.2018р. №0072031210 протиправне та належить до скасування. З огляду на встановленні судом обставини, колегія суддів, вважає, що подані позивачем податкові накладні за серпень 2018 року слід вважати, такими, що подані датою (операційним днем) та часом фактичного отримання контролюючим органом засобами електронного зв`язку, а саме податкова накладна №1 від 13.08.2018 дата прийняття 31.08.2018 року та податкова накладна №2 від 31.08.2018 дата прийняття 10.09.2018 року. Отже, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення. Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності ГРІН ГРУП КОМПАНІ до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст виготовлено 29.01.2020 року. Головуючий Д.В. Запорожан Судді: Н.В. Вербицька О.В. Джабурія