Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/7582/19

Справа № 751/7582/19 Головуючий у 1 інстанції Овсієнко Ю. К. Провадження № 33/4823/28/20 Категорія - ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 січня 2020 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Шахової О.Г., за участю за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , представника потерпілого - адвоката Сагаля С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2019 року, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , Фізичної особи-підприємця, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Стягнуто у дохід держави судовий збір у сумі 384,20 грн. Як встановив суд, ОСОБА_1 13.10.2019 року, близько 12-00 год., на автодорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, Козелецький район, с. Гарбузин, 76 км, вул. Київська, 18, керував транспортним засобом «ГАЗ-2705», д.н.з. НОМЕР_1 , зі сторони смт. Козелець в сторону с. Єрків, та змінюючи напрямок руху ліворуч, виконуючи маневр перестроювання, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого скоїв зіткнення з т/з ВАЗ 21101, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що в порушення вимог ст. 280 КУпАП, поза увагою суду залишився факт вчинення іншим учасником дорожньо-транспортної події порушень п. 12.4 Правил дорожнього руху щодо швидкісного режиму. Зокрема, виходячи з фактичних обставин події ДТП та пояснень потерпілого, наданих на місці події, транспортний засіб «ВАЗ-21101» їхав в крайній лівій смузі зі швидкістю 60-70 км/год. Зазначені обставини були підтверджені і в судовому засіданні суду 1 інстанції. Такі дії, на думку апелянта, знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Звертає увагу, що суд 1 інстанції не прийняв до уваги, що свідчення свідка ОСОБА_2 , інспектора патрульної поліції, не узгоджуються з фактичними даними події та поясненнями свідка ОСОБА_3 . Під час складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови судом 1 інстанції відносно нього не було враховано його пояснення щодо обставин скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди, стосовно дотримання ним Правил дорожнього руху. Зазначає, що працівниками поліції в схемі місця ДТП невірно зафіксоване місце зіткнення транспортних засобів, відбитки коліс на проїжджій частині, а так само відсутній гальмівний шлях та уламки скла поворотного ліхтаря автомобіля «ВАЗ-21101», що підтверджено фотокартками з місця події. Вказане свідчить про порушення Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Інспектор поліції, допитаний судом 1 інстанції, погодився з даними порушеннями. На місці події не були опитані всі очевидці події, зокрема пасажир, який слідував з апелянтом у транспортному засобі. Це свідчить про упереджене ставлення до нього з боку працівників поліції та порушення під час складання протоколу. Заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 своєї вини не визнав та показав, що того дня він керував транспортним засобом «ГАЗ-2705», дотримуючись Правил дорожнього руху. Попереду нього рухався транспортний засіб з малою швидкістю. Включивши відповідний сигнал повороту та переконавшись, що ліва смуга руху вільна від інших транспортних засобів, здійснив маневр перестроювання, а коли транспортний засіб зайняв паралельне положення до горизонтальної розмітки, то він помітив позаду себе транспортний засіб, який рухався з великою швидкістю, та відчув удар об свою машину. Автомобіль «ВАЗ-21101», який їхав позаду нього, швидкість не знижував, здійснив обгін його автомобіля з виїздом на зустрічну смугу руху, на якій знаходились автомобілі, тому водій даного авто здійснив різкий маневр в сторону його автомобіля та здійснив удар. Вважав, що саме дії водія автомобіля «ВАЗ-21101» знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку даної ДТП. Додав, що під час складання схеми він з нею не погоджувався, про що повідомляв працівників поліції, але останні не надали йому можливості висловити та зафіксувати свою незгоду, при цьому погрожували йому надягнути наручники. Також апелянт повідомив, що інших доказів, окрім наданих суду 1 інстанції, він не має. Допитаний судом апеляційної інстанції в якості представника потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10. пояснив, що показаннями потерпілого, свідків, в тому числі і працівника поліції, матеріалами справи, підтверджується, що в даній дорожньо-транспортній пригоді винен саме ОСОБА_1 , так як він перед перестроюванням в ліву смугу руху не переконався, що це буде безпечним. Про це також свідчать пошкодження на автомобілі «ВАЗ», а саме: на правій передній стороні. Згідно даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 на автодорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, в с. Гарбузин, Козелецького району, керував транспортним засобом «ГАЗ-2705», змінюючи напрямок руху ліворуч, виконуючи маневр перестроювання, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21101», який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги п. п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху (а.с. 2). Даний протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395. Схемою місця ДТП зафіксовано напрямки руху автомобілів та їх розташування до ДТП та розташування їх на проїжджій частині після даної ДТП, зафіксовані механічні пошкодження автомобілів (а.с. 4). Вказані документи оформлені на місці події, підписані його учасниками, які зауважень під час їх складання не мали. Свідок ОСОБА_2 , інспектор патрульної поліції, у судовому засіданні суду 1 інстанції пояснила, що разом з напарником патрулювали на автодорозі М-01, отримали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Прибувши на місце події, водій ОСОБА_1 усно пояснив, що йому блимнули фарами, попереджаючи що попереду працівники поліції, тому він прийняв вліво. Відібрали пояснення у водіїв і склали протокол виходячи з пошкоджень транспортних засобів. Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які їхали в автомобілі ОСОБА_4, в суді 1 інстанції пояснили, що їхали в лівому ряду по направленню з Чернігова на Київ. Водій ОСОБА_6 їхав в правому ряду і почав перестроюватись в лівий ряд, не ввімкнувши поворотник. Удар прийшовся в праві передні двері і крило. Дані пояснення свідків узгоджуються з іншими доказами по справі, які доводять винуватість ОСОБА_6 в порушенні Правил дорожнього руху. Свідок ОСОБА_7 в суді 1 інстанції пояснила, що їхала в автомобілі ОСОБА_1 до м.Київ, рухаючись в лівій смузі, побачила в лівому задньому дзеркалі заднього виду автомобіль, який рухався дуже швидко, потім почула звук гальм і удар в автомобіль. Дані свідчення суд вірно не взяв до уваги, так як вони по своїй суті є надуманими, суперечать всім тим даним, які маються у справі і навіть поясненням самого ОСОБА_6 . Судом 1 інстанції вірно встановлено та підтверджено поясненнями потерпілого, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , та матеріалами справи, з чим погоджується і апеляційний суд, що водій ОСОБА_1 , керуючи своїм транспортним засобом, виконуючи маневр перестроювання, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем, який рухався у попутному напрямку, не дотримався вимог п. п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху. Саме такий механізм дорожньо-транспортної пригоди, на переконання суду апеляційної інстанції, повністю відповідає об`єктивним даним, що зазначені в матеріалах справи, та підтверджений зібраними по справі доказами, і що спростовує пояснення ОСОБА_6 про відсутність його вини в даному ДТП. Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило, в даному випадку, пошкодження транспортних засобів. Фактичні дані щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, схемі до нього та поясненнях ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , що маються в матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення та досліджені апеляційним судом, наявні механічні пошкодження транспортних засобів свідчать про порушення Правил дорожнього руху саме водієм ОСОБА_1 , який при перестроюванні не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, в зв`язку з чим і не зміг виконати вимоги 10.1, 10.3 ПДР. Докази в цій частині не є суперечливими, узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують вину водія ОСОБА_6 . Допущене порушення знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП. Пояснення ОСОБА_6 в частині того, що він перед виконанням маневру перестроювання переконався, що позаду нього не було автомобілів, глянувши у дзеркало заднього виду, не відповідають дійсності, оскільки в такому випадку не було б автомобіля «ВАЗ» і даної ДТП. Твердження апелянта про наявність саме в діях водія ОСОБА_4 порушення Правил дорожнього руху, які, як він вважає, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, не може оцінюватися судом у даному провадженні, оскільки вина іншого учасника в даному ДТП є предметом розгляду окремого судового провадження. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, щодо конкретної особи, складеного уповноваженою особою і, направленого до суду. Надавати оцінку про порушення водієм ОСОБА_4 . Правил дорожнього руху, в даному провадженні, є безпідставним та незаконним. Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надано. Судовий розгляд даної адміністративної справи судом першої інстанції відбувся з додержанням вказаних норм законодавства, всебічно, повно і об`єктивно, тому твердження апелянта про порушення судом норм законодавства, що регулює розгляд справ про адміністративне правопорушення, не приймаються до уваги. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається. За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню чи зміні не підлягає. Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. Г. Шахова