Постанова 4824 № 754/3820/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2020 року місто Київ справа № 754/3820/19 провадження №22-ц/824/2480/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеус А.М., сторони: позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» відповідач - ОСОБА_1 розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 2 серпня 2019 року, ухвалене у складі судді Саламон О.Б., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У березні 2019 року позивач АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 1 грудня 2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 12500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Банк свої зобов`язання виконав, надав відповідачу грошові кошти. Проте відповідач свої зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 7 лютого 2019 року становить 40077 грн. 70 коп. та складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10363 грн.60 коп.., 11488 грн.83 коп. - заборгованості за простроченим тілом кредиту, 14840 грн.62 коп. нарахованої пені за прострочення зобов`язання, 1000 грн. - нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи : фіксована частина - 500 грн. та процентна складова - 1884 грн.65 коп. Посилаючись на зазначені обставини та на підставі ст..ст. 509, 525, 526,527, 530, ч.1 ст.598, 599, 610, ч.2 ст.615, 629, 1050, 1054 ЦК України позивач просив позов задовольнити. Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 2 серпня 2019 року у задоволенні позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, посилається на те, що активація відповідачем картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору на визначених ними Умовах про надання та обслуговування платіжних карток. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, як і не оспорювалося відповідачем укладення чи не укладення кредитного договору, тому, на думку апелянта, вказані обставини свідчать про згоду відповідача з усіма умовами цього договору. Відсутність підпису боржника на відповідних тарифах, умовах та правилах не свідчить про не укладеність договору. Відповідач, підписуючи анкету-заяву від 1 грудня 2014 року, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Суд не перевірив розрахунок заборгованості та доводи банку про те, що позичальник користувався грошовими коштами, виконував умови кредитного договору на протязі 2014-2018 років, частково сплачуючи заборгованість за договором, у тому числі відсотки, пеню та комісії, а отже визнав свої зобов`язання за угодою та розміри встановлених обов`язкових платежів. Відповідач ОСОБА_1 своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено, що 1 грудня 2014 року відповідачем підписано заяву, при підписанні якої відповідач погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт), а також Тарифами Банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Крім вказаного, відповідач погодився, що ця заява, разом з Пам`яткою клієнта. Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, не містять підпису відповідача. Заява, підписана відповідачем, не містить умов кредитування, відомостей про встановлення кредитного ліміту, відомостей про те, яку банківську послугу отримав відповідач, яка картка останньому видана, розміру відсоткової ставки та штрафних санкцій. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 1 грудня 2014 року шляхом підписання заяви, а отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд першої інстанції виходив із того, що кредитор має право вимагати виконання обов`язку по поверненню отриманих коштів в будь-який час, але оскільки позивачем не надано доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, не надано до позовної заяви копію картки, виписку по рахунках відповідача, заява, підписана відповідачем, не містить відомостей щодо встановлення відповідачу будь-якого кредитного ліміту, тому відсутні підстави вважати вимоги позивача в цій частині доведеними. При цьому, суд першої інстанції вважав, що розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є доказом, який підтверджує розмір заборгованості відповідача, оскільки сам по собі розрахунок заборгованості без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем не є підтвердженням наявності заборгованості. Проте, повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного. Предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 40077 грн.70 коп., з яких: 10363 грн.60 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 11488 грн.83 коп. - заборгованості за простроченим тілом кредиту, 14840 грн.62 коп. - нарахованої пені за прострочене зобов`язання, 1000 грн. - нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 грн. фіксована частина та 188 грн.65 коп. процентна складова. З обставин справи слідує, що відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, не заперечував факт отримання грошових коштів на відкритий на його ім`я картковий рахунок, а також не заперечував факт користування ним грошовими коштами за допомогою картки. Положеннями ст..76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яки суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст..81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. На підтвердження доводів позовної заяви позивач надав підписану сторонами анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 1 грудня 2014 року, розрахунок заборгованості за кредитом станом на 7 лютого 2019 року, в якому, в тому числі, відображені суми коштів, внесені клієнтом, на погашення заборгованості. З боку відповідача не спростовано факт відсутності заборгованості по тілу кредиту в загальному розмірі 21852 грн.43 коп., з яких заборгованість за простроченим тілом кредиту становить11488 грн.83 коп., про які заявлено банком у позовній заяві. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом, якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність доказів на підтвердження видачі коштів, картки та виписки по рахунку не дають підстав уважати вимоги доведеними, тому що наданий позивачем розрахунок заборгованості, в якому містяться графи, що підтверджують отримання відповідачем грошових коштів, внесення останнім на картку коштів в погашення заборгованості, а також відсутність заперечень з боку відповідача щодо користування кредитними коштами, не спростована останнім заборгованість по кредиту, є достатніми правовими підставами для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 21852 грн.43 коп. Крім того, обставини щодо отримання відповідачем грошових коштів та внесення останнім грошових коштів на картковий рахунок у погашення заборгованості за кредитом підтверджується випискою по рахунку, наданою апелянтом до апеляційної скарги, яку апеляційний суд уважав за необхідне прийняти як доказ та дослідити разом з наявними та наданими суду першої інстанції доказами. Відповідно до ч.ч.1- ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на якій учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Зважаючи на те, що суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, відповідач відзив на позовну заяву з викладеними запереченнями щодо заявлених банком вимог суду не надав, що в свою чергу давало би позивачу право на подання додаткових доказів, колегія суддів уважає, що існують виняткові обставини, за наявності яких відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вправі прийняти новий доказ, яким є виписка по рахунку. Виписка по рахунку надана апелянтом на підтвердження доводів апеляційної скарги та на спростування висновків суду першої інстанції. Банківські операції, зазначені у виписці по рахунку, відповідають часу та сумам, які внесені позичальником в погашення заборгованості, що відображені у наданому позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості. За таких обставин висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем вимог в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту є помилковим, не відповідає встановленим обставинам, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 21852 грн.43 коп. - заборгованості по тілу кредиту. Висновок суду першої інстанції в частині відсутності підстав для стягнення пені і штрафів є законним і обґрунтованим, оскільки позивачем не доведено, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність позичальника у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. До позовної заяви позивачем додано витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки, який передбачає чотири види Тарифів в залежності від типу кредитної картки: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold». Кожний вид пільгової картки передбачає пільговий період, базову процентну ставку на місяць, обов`язковий щомісячний платіж, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів. Наведені Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Тарифів обслуговування позичальником не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування розумів відповідач, був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. У постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливість використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. За наведених обставин відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , ПАТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Таким чином вимоги банку про стягнення пені і штрафу за несвоєчасну сплату кредиту є безпідставними. Сам по собі факт користування відповідачем грошовими коштами, погашення відповідачем заборгованості не дає підстав уважати, що з відповідачем погоджені розмір пені та штрафів, порядок та підстави їх нарахування, а тому доводи апеляційної скарги, що позичальник, здійснюючи погашення заборгованості, тим самим висловив свою згоду з запропонованими банком умовами, є безпідставними і не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування рішення в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені та штрафів. Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині, питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягає вирішенню відповідно до вимог ст..141 ЦПК України - пропорційно до задоволених вимог. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 2 серпня 2019 року в частині відмови у стягненні заборгованості за тілом кредиту та за простроченим тілом кредиту - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: 01001, м.Київ, вул..Грушевського, 1д, ЄДРПОУ 1436570, МФО № 305299) заборгованість по тілу кредиту в сумі 21852 грн. 43 коп. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ( адреса: 01001, м.Київ, вул..Грушевського, 1д, ЄДРПОУ 1436570, МФО № 305299) судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 1047 грн.52 коп., за подання апеляційної скарги в сумі 1571 грн.28 коп., а всього 2618 грн.80 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус