Постанова 4824 № 753/17734/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Справа № 33/824/126/2020 Категорія: ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 17 січня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Коваля В.В., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та її представника - адвоката Воронюка С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваля В.В. на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. Як встановлено постановою судді, 29 серпня 2019 року о 19 год. 05 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 по з`їзду з вул. Дніпровська Набережна на проспект М. Бажана у м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 , що спричинило механічні пошкодження вищевказаних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваль В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, пов`язаного з порушенням п. 13.1 ПДР України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування поданої скарги, апелянт зазначає про те, що ОСОБА_1 не погоджується з постановою суду першої інстанції, оскільки судом не перевірені в повному обсязі обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди та дані, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, як зазначає захисник, судом не надано належної оцінки поясненням, як водія ОСОБА_1 , так і водія ОСОБА_2 , відмовлено у допиті свідка-очевидця ДТП ОСОБА_3 та працівників поліції, один з яких оформив 29.08.2019 року схему ДТП, а інший, оформив уточнення до схеми ДТП від 29.08.2019 року після того, як за постановою суду від 20.09.2019 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були направлені на доопрацювання. Крім того, як вказує апелянт, не було взято до уваги, що уточнена схема ДТП (без зазначення дати її виготовлення), на яку послався суд у постанові від 11.11.2019, не підписувалась ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 , що суперечить вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853. Як звертає увагу апелянт, ОСОБА_1 пояснював, що перед пішохідним переходом зупинив керований ним автомобіль «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 . пропускаючи пішоходів, що переходили дорогу, до переходу зі сторони шиномонтажа під`їхав автомобіль «Тойота», автомобілі, які потім зіткнулись, стояли кожний на своїй смузі руху перед пішохідним переходом, і з огляду на те, що водій ОСОБА_2 наполягає, що автомобіль «МАЗ» змістився на її смугу, то необхідно було встановити, яка ширина смуги руху, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_2 згідно даних Комунальної Корпорації «Київавтодор», щоб порівняти ці дані із замірами працівників поліції на схемі ДТП від 29.08.2019, і за наданою КК «Київавтодор» схемою вбачається, що ширина смуги руху, на якій розташовувався автомобіль «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 становить 3,0 м. В подальшому, як зазначає апелянт, коли пішоходи пройшли, водій автомобіля «МАЗ» продовжив рух по проспекту Бажана, а за ним у паралельній смузі рушив автомобіль Тойота під керуванням ОСОБА_2 , і далі, коли за слів водія ОСОБА_1 , більша частина автомобіля «МАЗ» проїхала пішохідний перехід, водій ОСОБА_1 почув автомобільний сигнал і зупинився, поглянувши у праве дзеркало він побачив, що справа від нього потихеньку рухається легковий автомобіль червоного кольору, і він оцінив це, як ознаку того, що даному автомобілю керований ОСОБА_1 «МАЗ» не створює перешкод у зв`язку з чим він продовжив рух, але проїхавши декілька метрів він почув безперервний сигнал автомобіля, внаслідок чого зупинився та побачив, що до напівпричіпа біля запасного колеса впритул стоїть легковий автомобіль червоного кольору, і після того, як ОСОБА_1 вийшов щоб оглянути обстановку, він побачив що в легковому автомобілі за кермом сиділа жінка, і кричала, що він винен у дорожньо-транспортній пригоді, але, справа від її автомобіля і до бордюра була відстань не менше 1 (одного) метра і вона могла маневрувати, щоб уникнути з ним зіткнення. Звертає увагу захисник і на те, що до ОСОБА_1 після ДТП, підходив чоловік, який сказав, що безпосередньо бачив ДТП, і що водій автомобіля «МАЗ» ні в чому не винен, аргументувавши це тим, що у легковика достатньо місця для маневру, та можна було прийняти в право, щоб уникнути зіткнення, також, 30.08.2019 коли ОСОБА_1 зі своїм захисником здійснили виїзд на місце ДПТ для огляду та фотографування обстановки місця дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 впізнав ще один свідок очевидець ДПТ, ОСОБА_3 , який в розмові з адвокатом повідомив, що він 29.08.2019 в 19:00 завершив навчальний процес з черговим курсантом, зупинив свій автомобіль на проспекті Бажана і Дніпровської набережної біля мосту , йшов забирати пластикові фішки, які використовує для навчання, які знаходились за шино монтажем, і його увагу привернув сигнал легкового автомобіля червоного кольору, який проїжджав через пішохідний перехід у правій крайній смузі в сторону виїзду на проспект Бажана в напрямку руху на Бориспіль, після цього сигналу вантажний автомобіль «МАЗ» з причіпом, що рухався зліва від легкового автомобіля, зупинився на декілька секунд, а потім продовжив рух, проїхавши 2-3 метри, але коли вантажний автомобіль зупинився, легковик продовжував повільний рух, і коли легковий автомобіль червоного кольору став безперервно сигналити і зупинився, зупинився і водій автомобіля «МАЗ», в інтервалі, між першим та другим сигналами, легковий автомобіль проїхав 5-6 метрів, після цього водій автомобіля «МАЗ» підійшов до легкового автомобіля, яким керувала жінка, та яка кричала, що водій вантажівки порушив правила, але, як зазначив свідок, з правої сторони від легкового автомобіля і до бордюра було не менше одного метру і йому було не зрозуміло, чому водій легковика не їхав правіше, щоб не зіткнутись з вантажівкою. Крім того, в поданій апеляційній скарзі, апелянт зазначив про те, що після повернення матеріалів адміністративної справи до суду від Управління патрульної поліції у справі з`явилась уточнена схема місця ДТП (без дати виготовлення) до схеми місця ДТП, що була оформлена 29.08.2019, а також з`явився в матеріалах справи рапорт поліцейського Борилюка (без дати), який оформлював схему ДТП 29.08.2019, в якому він зазначив, що під час оформлення ДТП ним була допущена технічна помилка та прив`язку ТЗ він робив до електроопори. Проте, на думку апелянта, якщо поліцейський Борилюк, оформляючи схему місця ДТП робив прив`язку тільки до електроопори, то він порушив вимоги п. 3 ч. 4 розділу ІХ вищезгаданої Інструкції. Також, як зазначає апелянт, щодо уточненої схеми місця ДТП, яку оформив працівник поліції на прізвище ОСОБА_4 , то ця схема була складена без присутності водіїв - учасників ДТП. Вказує апелянт і на те, що на основній схемі ДТП, що була оформлена 29.08.2019, не визначено координат точного місця зіткнення транспортних засобів, а на семі вказана тільки відстань від місця перетину вертикальної лінії, що прокладена на схемі від місця зіткнення до умовної горизонтальної лінії, що накреслена на схемі нижче пішохідного переходу, проте, яка ця відстань розібрати не можливо через численні виправлення. На думку апелянта, уточнення до схеми виконувалось виключно розрахунковим шляхом, не виходячи з кабінету, так як відповідно до вимірювань відстані від третьої смуги пішохідного переходу, де знаходилось праве заднє крило вантажівки, до бордюра, які здійснив захисник, очевидним є факт, що вантажний автомобіль МАЗ, якщо судити по розташуванню його правого заднього колеса, на момент зіткнення з легковиком знаходився від правого бордюра на відстані не меншій, яку зафіксували працівники поліції на основній схемі місця ДТП - 3,1 м., а не на відстані 2,2 м, як у придуманій уточненій схемі, а також, відповідно до зафіксованої захисником відстані від опори до краю правого бордюра, відстань становила 1,55 м, а на уточненій схемі ДТП працівником поліції ця відстань визначена, як 0,9 м. Крім того, як зазначає апелянт, працівник поліції ОСОБА_4 , який оформив уточнення до схеми місця ДТП, навіть не звернув уваги, що на схемі від КК «Київавтодор» зазначені точні розміри ширини чотирьох смуг руху в місці пригоди, які відрізняються від тих, які зазначив працівник поліції в уточнені до схеми ДТП, в якій навіть відсутня четверта смуга, що вказує на те, що інспектор не має уявлення про обстановку в місці, де сталася ДТП 29.08.2019 року. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Коваля В.В., які підтримали подану останнім апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та її представника - адвоката Воронюка С.О., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити оскаржувану постанову судді без змін; перевіривши матеріали справи та доводи поданої скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Так, незважаючи на встановлені та наведені в оскаржуваній постанові обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції не може визнати це судове рішення законним та обґрунтованим, з огляду на таке. Як вбачається з оскаржуваної постанови, свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя, пославшись на пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також на інші, досліджені в судовому засіданні докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, письмові пояснення, копії фотографій з місця пригоди, обґрунтував тим, що вказані докази «поза розумним сумнівом» свідчать про те, що в діях ОСОБА_1 є порушення вимог п. 13.1 ПДР України, оскільки останній не врахував технічні параметри свого автомобіля, не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем «Тойота». Разом з тим, як вважає суд апеляційної інстанції, вказаний висновок не ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванні обставин даної справи та її вирішенні в точній відповідності з законом, що потягло за собою безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки внаслідок неправильної оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності, суддя дійшов помилкового висновку про фактичні обставини даної дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, як встановлено під час апеляційного розгляду, водій автомобіля «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , до зупинки перед пішохідним переходом, розташованим перед виїздом на пр. Бажана, рухався у крайній правій смузі руху, у зв`язку з чим у нього не було необхідності дотримуватися безпечного інтервалу між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, оскільки інших транспортних засобів з правого боку не було і не могло бути. Що ж стосується пояснень водія автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , про те, що вона виїхала з території шиномонтажа та зупинилась перед тим самим пішохідним переходом з правої сторони від автомобіля «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , у своїй, як вона вважає, полосі руху, то ці пояснення, в сукупності з іншими доказами, не можуть служити підтвердженням того, що в подальшому, під час руху обох автомобілів у бік виїзду на пр. Бажана, водій ОСОБА_1 не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів, з огляду на таке. По-перше, відповідно до наявної на місці ДТП дорожньої розмітки, для транспортних засобів, які виїзжають на проспект Бажана з боку шиномонтажу, не існує окремої полоси руху, а ні перед пішохідним переходом, а ні після нього, оскільки вона фактично зливається з тією полосою, по якій рухався автомобіль «МАЗ», під керуванням водія ОСОБА_1 , хоча по своїй ширині вона і дозволяє одночасний рух двох автомобілів. По-друге, відповідно до встановлених на місці ДТП дорожніх знаків, зокрема знаку пріоритету 2.1 «Дати дорогу», водії транспортних засобів, які виїзжають на проспект Бажана з боку шиномонтажу, в даному випадку це відноситься до водія автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 , повинні дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до виїзду на проспект Бажана з боку Дніпровської набережної, а тому, за обставин, які склались безпосередньо перед ДТП, вона повинна була не тільки дати дорогу автомобілю «МАЗ» перед його виїздом на проспект Бажана, а й враховувати габарити цього автомобіля під час здійснення ним цього маневру, в тому числі з точки зору дотримання безпечного бокового інтервалу. Таким чином, проаналізувавши наявні у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 докази в їх сукупності, у тому числі копію схеми організації дорожнього руху на перехресті вул. Дніпровська набережна та пр. Бажана у м. Києві, зокрема в місці виїзду на пр. Бажана у напрямку руху до м. Бориспіль, станом на 29.08.2019 (а.с. 12), яка була надана КК «Київавтодор» на запит адвоката Коваля В.В. та за його клопотанням приєднана до справи; фото з місця пригоди та пояснення обох водіїв щодо обставин цієї пригоди, а також напрямку їх руху та розташування транспортних засобів на проїзній частині до моменту та під час їх зіткнення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки наведені в оскаржуваній постанові докази, всупереч твердженню судді, не містять у собі достатніх даних для висновку про те, що причиною даної дорожньо-транспортної пригоди були порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 . Виходячи з цього, а також з вимог п. 1.4. ПДР, в якому говориться про те, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, водій ОСОБА_1 мав право розраховувати на те, що інші учасники дорожнього руху, в даному випадку водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 дотримається вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» тавимог п. 13.1 цих Правил щодо дотримання безпечного бокового інтервалу в залежності від дорожньої обстановки та особливостей транспортних засобів. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не може бути визнана законною та обґрунтованою, через невідповідність висновків судді фактичним обставинам адміністративного правопорушення, які не підтверджуються доказами зібраними по справі, а також неврахування судом доказів, які могли істотно вплинути на його висновки, в тому числі щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому ця постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваля В.В. задовольнити. Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 11 листопада 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутодо адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Скуба А.В.