Постанова 4820 № 687/956/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 687/956/19 Провадження № 22-ц/4820/265/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 687/956/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «КредоБанк» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 07 листопада 2019 року (суддя Кулєбякін В.О.) у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «КредоБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У серпні 2019 року АТ «КредоБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначалось, що 09.02.2018 між АТ «Кредобанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № CL-92417, за яким останній отримав кредит в розмірі 100 000 грн. зі строком кредитування 60 місяців терміном до 08.02.2023. Банк виконав умови договору належним чином та надав відповідачу 09.02.2018 кредит на загальну суму 100000 грн., однак, починаючи з 09.04.2018 відповідачем було допущено прострочення по погашенню основної суми кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість. Позивач посилається на те, що з метою досудового врегулювання спору та керуючись умовами договору, Банк 12.03.2019 звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою, яким вимагав погашення простроченої заборгованості за договором. Однак, відповідачем ОСОБА_1 заборгованість погашена не була. Останнє перерахування коштів відповідачем, спрямоване на погашення кредитної заборгованості, відбулося 10.05.2019 в сумі 4400 грн. Зазначало, що ОСОБА_1 не повернув в повному обсязі АТ «Кредобанк» кредитні кошти, не сплатив в повному обсязі нараховані відсотки за користування кредитом, а тому на момент звернення до суду у нього перед позивачем виникла заборгованість по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом на суму 124933, 63 грн., з яких: 99250,22 грн. - заборгованість по поверненню суми кредиту; 19770,01 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 5913, 40 грн. - пеня. У зв`язку з наведеним вище, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати у справі. В ході розгляду справи позивачем було подано до суду додаткові пояснення до позовної заяви, у яких позивач вказав, що в період після 04.06.2019 року відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, а саме: 11.06.2019 сплачено 4000 грн., 16.08.2019 - 8500 грн., у зв`язку з чим актуальний розмір заборгованості з урахуванням часткової оплати відсотків за користування кредитом складає 112 433 грн. 63 коп., з яких 99 250 грн. 22 коп. - заборгованість по поверненню суми кредиту, 7270 грн. 01 коп. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 5913 грн. 40 коп. - пеня. Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 07 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 109 520, 23 грн., з яких 99 250, 22 грн. - заборгованість по поверненню суми кредиту, 7270, 01 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 3000 грн. - пеня. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» 1871 грн. 22 коп. понесених судових витрат. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним вище рішенням суду, АТ «Кредобанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення пені змінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача пеню у розмірі 5913,40 грн. Вказує, що суд, встановивши прострочення виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, безпідставно зменшив розмір пені. Зазначає, що судом необґрунтовано застосовано положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки розмір нарахованої пені в сумі 5913 грн. 40 коп. не перевищує розмір збитків, крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставини щодо недостатності коштів, які суд визнав встановленими. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно з ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу (надалі ЦПК України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сумі кредиту та відсотках, тому в цій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що 09.02.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-92417, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 100000 грн. зі строком кредитування 60 місяців терміном до 08.02.2023, що підтверджується меморіальним ордером № 7245235 від 09.02.2018 року та випискою про рух коштів по рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період з 09.02.2018 по 04.06.2019 (а.с. 12-16). Банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав в повному обсязі. Разом з тим, відповідачем ОСОБА_1 було допущено прострочення по погашенню основної суми кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість, яка на момент звернення до суду становила 124 933, 63 грн., з яких: 99250,22 грн. - заборгованість по поверненню суми кредиту; 19770,01 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 5913, 40 грн. - пеня. В ході розгляду справи позивачем було подано до суду додаткові пояснення до позовної заяви, у яких позивач вказав, що в період після 04.06.2019 відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, а саме: 11.06.2019 сплачено 4000 грн., 16.08.2019 оку - 8500 грн., у зв`язку з чим актуальний розмір заборгованості з урахуванням часткової оплати відсотків за користування кредитом складає 112 433 грн. 63 коп., з яких 99 250 грн. 22 коп. - заборгованість по поверненню суми кредиту, 7270 грн. 01 коп. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 5913 грн. 40 коп. - пеня. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ст. ст. 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Суд першої інстанції правильно виходив з того, що зобов`язання за кредитним договором відповідачем належним чином не виконувались, при цьому, відповідач не заперечував факт виникнення боргу за кредитним договором і виникнення у кредитора права на стягнення боргу та неустойки. Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшення нарахованої позивачем пені з 5913 грн. 40 коп. до 3000 грн. на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, пославшись на продовження здійснення відповідачем погашення заборгованості за кредитним договором та неможливість вносити щомісячні платежі у повному обсязі через недостатність коштів. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. По відношенню до цього також слід зазначити, що пеня є видом забезпечення виконання зобов`язання, і не може бути засобом збагачення. Відповідна правова позиція, що є обов`язковою для застосування (ч. 4 ст. 263 ЦПК України), зазначена у постанові Верховного Суду України від 16 жовтня 2019 року у справі № 303/2408/16-ц. За таких обставин, суд першої інстанції, дослідивши докази у справі в їх сукупності, правильно застосувавши норми матеріального права, зробив обґрунтований висновок щодо часткового задоволення позовних вимог, зокрема зменшення розміру пені. Доводи апеляційної скарги АТ «Кредобанк» не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що за нормами ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, що є обов`язковою умовою зменшення розміру неустойки, в зв`язку з чим у суду не було підстав для зменшення пені, слід відхилити. Оскільки, з диспозиції ч. 3 ст. 551 ЦК України не вбачається, що законодавець визначив обов`язковими умовами зменшення неустойки лише в сукупності значного перевищення розміру збитків та за наявністю інших обставин, які мають істотне значення. Словосполучення в ч. 3 ст. 551 ЦК України «якщо він значно перевищує розмір збитків» виділено комами перед словосполученням «та за наявності інших обставин, які мають істотне значення», а отже за своїм змістом можуть застосовуватись як окремі підстави для зменшення неустойки та норми права окремо один від одного при вирішенні спору між сторонами. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «КредоБанк» залишити без задоволення. Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 07 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повне судове рішення складено 28 січня 2020 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай