Постанова 4855 № 761/19996/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/19996/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Амельохін В.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі Горяіновій Н.В. за участю: позивача ОСОБА_1 . представників відповідача: Назариної К.П., Клекоцюк Р.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року закрито провадження в даній справі. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача та сторін, які з`явилися в призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, предметом спору в даній справі є визнання протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення відрахувань з пенсії позивача у розмірі 20% та зобов`язання відповідача повернути позивачу суму безпідставно стягнених коштів. Так, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29.10.2018 року в справі №761/5941/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, позов задоволено. Визнано дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві, щодо проведення відрахування з пенсії позивачу у розмірі 20 % протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві повернути позивачу суму перерахованих коштів. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві в дохід держави судовий збір у розмірі 1280 грн. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29.10.2018 року у справі №761/5941/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції закриваючи провадження по справі дійшов висновку, що в даній справі позивачем також оскаржуються дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення відрахувань з пенсії позивача у розмірі 20%. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Тобто, правовими положеннями ст. 238 КАС України встановлено, що відповідно до пункту 4 ч. 1 названої правової норми суд закриває провадження в справі за умови, що вже є постанова, що набрала законної сили за тотожним позовом. Тотожними для цілей застосування ст. 238 КАС України визнаються позови, в яких збігаються сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Нетотожність хоча б одного із елементів позову не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Слід зазначити, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом. З аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства випливає, що при вирішенні судом питання про закриття провадження у справі з підстав наявності таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі, необхідним є встановлення обставин ухвалення таких у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Дослідивши усі перелічені обставини та матеріали даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справ, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, адже позовні вимоги є тотожними з вимогами у справі 761/5941/17. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року про закриття провадження у справі - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк