Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/17002/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17002/18 Головуючий у 1 інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мельничука В.П. Федотова І.В. Борейка Д.Е розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" про зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", в якому просив: - визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" щодо визнання нікчемним правочину: перерахування грошових коштів в межах ПАТ "Банк Камбіо" з рахунку ПП "Електрогруп" на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 195 000 грн. з призначенням платежу "Перерахування безвідсоткової поворотньої фінансової допомоги згідно договору № 11/09-2014 від 15.09.2014"; - скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Северина Ю.П. - наказ № 178 від 01.06.2018 р., яким визнано нікчемним правочин: перерахування грошових коштів в межах ПАТ "Банк Камбіо" з рахунку ПП "Електрогруп" на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 195 000 грн. з призначенням платежу "Перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 11/09-2014 від 15.09.2014"; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" включити до Переліку рахунків Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, інформацію про ОСОБА_1 , який має право на відшкодування коштів за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 , укладеного з ПАТ "Банк Камбіо" 15 вересня 2014 року та подати такий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" щодо визнання нікчемним правочину: перерахування грошових коштів в межах ПАТ "Банк Камбіо" з рахунку ПП "Електрогруп" на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 195000 грн. з призначенням платежу "Перерахування безвідсоткової поворотньої фінансової допомоги згідно договору № 11/09-2014 від 15.09.2014" та скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Северина Ю.П. № 178 від 01.06.2018, яким визнано нікчемним правочин: перерахування грошових коштів в межах ПАТ "Банк Камбіо" з рахунку ПП "Електрогруп" на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 195 000 грн. з призначенням платежу "Перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 11/09-2014 від 15.09.2014". Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року позов задоволено. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" включити до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, додаткову інформацію про ОСОБА_1 , який має право на відшкодування коштів за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 , укладеного з ПАТ "Банк Камбіо" 15 вересня 2014 року та подати таку інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що правочин щодо перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 було визнано нікчемним, на підставі частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції представником відповідача - Звєрєвою О.В. надані додаткові пояснення, у яких, просить суд задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі. Разом з апеляційною скаргою, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" подано заяву про витребування доказів. Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у задоволенні вищевказаної заяви про витребування доказів - відмовлено. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та ОСОБА_1 укладено Договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті. 15 вересня 2014 року ПП "Електрогруп" перерахувало на поточний рахунок позивача кошти у сумі 195 000 грн., призначення платежу - повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно з Договором № 11/09-2014 від 15.09.2014 р. На підставі постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року № 782 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04 грудня 2014 року №140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо», згідно з яким, з 05 грудня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо» призначено Бондаря Юрія Миколайовича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Камбіо» запроваджено строком на три місяці, з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким, було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік, з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно. Наказом виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 березня 2018 року № 900 призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Северина Юрія Петровича на строк з 30 березня 2018 року по 01 березня 2019 року. На виконання протокольного рішення комісії з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами від 25 квітня 2018 року № 15 та запитів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.05.2018 року та 31.05.2018 року, проведена додаткова перевірка правочинів на предмет відповідності таких операцій рішенню виконавчої дирекції Фонду № 111/17 від 13.07.2017 року у зв`язку із зарахуванням коштів на підставі укладених договорів про надання поворотної фінансової допомоги/позики. За результатами проведеної додаткової перевірки, комісією складено акт від 01 червня 2018 року, яким встановлено, що фізичні особи, в тому числі ОСОБА_1 , отримували грошові кошти на поточні рахунки від юридичних осіб з поточних рахунків відкритих в ПАТ "Банк Камбіо". Також, встановлено, що після перерахування коштів з поточних рахунків юридичних осіб на поточні рахунки фізичних осіб, по цих рахунках здійснювалось нарахування відсотків на суму перерахованих коштів з дати такого перерахування по 04.12.2014 р. На підставі акту перевірки, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" прийнято наказ № 78 від 01.06.2018 року, яким визнано нікчемним правочин - операцію з перерахування грошових коштів в межах ПАТ "Банк Камбіо" з рахунку № НОМЕР_2 ПП "Електрогруп" на рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 в сумі 195 000 грн. з призначенням платежу: "Перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору № 11/09-2014 від 15.09.2014 без ПДВ."; операцію з нарахування відсотків по рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 з дати зарахування вищезазначених коштів по 04.12.2014 р. Не погоджуючись із невключенням до переліку рахунків ПАТ «Банк Камбіо», за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - «Фонд») визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. В силу п. 4 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону № 4452-VI передбачено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Згідно частини 1 статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом (тут та надалі норми Закону № 4452-VI у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин). Статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» регулюється порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Відповідно до ч. 1-3 ст. 27 вищевказаного Закону, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. В силу ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Частиною 6 статті 27 Закону №4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. В силу п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Частино 2 статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, 15 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Камбіо» укладено Договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 у національній валюті (а.с. 12). В силу п. 1.1 вказаного Договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснюється його касово-розрахункове обслуговування, згідно статуту банку, нормативно-правових актів НБУ та інших актів законодавства України. Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 з 12.09.2014 р. по 02.04.2015 р., 15 вересня 2014 року на рахунок позивача надійшли грошові кошти від ПП "Електрогруп" в сумі 195 000 грн., призначення платежу - перерахування безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно з Договором № 11/09-2014 від 15.09.2014 р. (а.с. 13) 04 грудня 2014 року Постановою Правління Національного банку України № 782 ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії неплатоспроможних. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 813/6165/15 зазначив: «… підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку який відкритий на її ім`я, тобто, наявність вкладу та статусу вкладника у особи. Водночас вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, а також які є власниками іменного депозитного сертифіката. Слід зазначити, що на момент спірних правовідносин положення чинного законодавства не пов`язували визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів». Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI та підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом, оскільки, має банківський рахунок у ПАТ «Банк Камбіо» та на відповідному рахунку до запровадження тимчасової адміністрації було розміщено грошові кошти. Як зазначалося, відповідно до частини 1 статті 27 Закону №4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14 (далі - Положення ), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку (п. 4 розділу ІІІ Положення). В силу пункту 6 розділу ІІІ Положення, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Доводи апелянта про те, що правочин щодо перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 було визнано нікчемним, на підставі частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне. Так, Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема, щодо не включення особи до переліку вкладників банку для цілей отримання в подальшому гарантованої суми вкладу. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15 зазначено: «…Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то ст. 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею». Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів визнання в судовому порядку нікчемним правочину від 15 вересня 2014 року щодо перерахування грошових коштів на рахунок позивача. Доводи апелянта про те, що відповідачем у справі має бути Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, відповідно до норм статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», саме Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також, саме до повноважень Уповноваженої особи Фонду належить формування переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Мельничук В.П. Федотов І.В. Повний текст постанови виготовлено 27.01.2020 року