Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/7320/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2020 р.Справа № 520/7320/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Донець Л.О., Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. , за участю секретаря судового засідання Соколової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 (головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., повний текст складено 01.11.19) по справі № 520/7320/19 за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 26.07.2019, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ( далі - відповідач), в якому просить скасувати рішення інспектора відповідача Ковшикової В.В . про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/001902/2 від 05.04.2019. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №520/7320/19 позов задоволено. Скасовано рішення інспектора відповідача Ковшикової В.В . про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/001902/2 від 05.04.2019. Стягнуті судові витрати на користь позивача. Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 07.03.2019 позивач придбав автомобіль марки «TOYOTA-AVENSIS», VIN - НОМЕР_1 , 2004 року виробництва. Позивач подав до відповідача митну декларацію № UA 807190/2019/009568, із заявленою митною вартістю 1800,00 євро та документи. 02.04.2019 працівниками відповідача направлений запит №1969 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів до ВКМВ управління адміністрування митних платежів відповідача. 05.04.2019 проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідачем прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA 807190/2019/01458 (Додаток 5) та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/001902/2 від 05.04.2019, в якому вказано скориговану вартість в розмірі 4356,17 євро. Суд першої інстанції, під час задоволення позову, дійшов до висновку, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. У відповідності до ст.ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Під час визначення митної вартості носіїв інформації, які імпортуються, що містять програмне забезпечення для обладнання з обробки даних, ураховується лише вартість носія інформації за умови виділення з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, вартості програмного забезпечення та/або вартості носія. Відомості щодо вартості програмного забезпечення та/або вартості носія повинні базуватися на документально підтверджених даних. При цьому слід ураховувати, що: термін "носій інформації" не стосується інтегральних мікросхем, напівпровідників та інших подібних пристроїв чи виробів, в які інкорпоровані такі інтегральні мікросхеми чи пристрої; термін "програмне забезпечення" не стосується звукових, кіно- та відеозаписів. Проценти, що нараховуються за фінансовими угодами (наприклад, угодою фінансового лізингу), які укладені покупцем і стосуються купівлі імпортованих товарів, не будуть розглядатися як частина митної вартості за умови, що: проценти виділені з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари; положення щодо фінансування укладені у письмовій формі; покупець може продемонструвати, що: такі товари фактично продані за ціною, задекларованою як ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; процентна ставка не перевищує рівня ставок, які звичайно застосовуються в країні, де і коли таке фінансування було надане. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи було фінансування надане саме продавцем, банком або іншою фізичною чи юридичною особою. Вони також застосовуватимуться, якщо товари оцінюватимуться за методом іншим, ніж метод за ціною договору (контракту). У випадках, встановлених цим Кодексом, митна вартість товарів може бути визначена до перетину товаром митного кордону України. На підставі ч.1, ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. На підставі ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Згідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. На підставі ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; мінімальної митної вартості; довільної чи фіктивної вартості. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Аналізуючи викладені вище приписи, колегія суддів дійшла до висновку, що положення правового регулювання спірних правовідносин дають підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, їх розбіжностями, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна позиція викладена у постанові ВС від 02.04.2019 у справі №815/4150/14. У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За обставинами справи, позивач подала до відповідача митну декларацію № UA 807190/2019/009568, із заявленою митною вартістю 1800,00 євро та такі документи: акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.03.2019 № UA205010/2019/415520; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 12.12.2018 № 1017622422; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 09.03.2019 № 16545303; договір купівлі-продажу транспортного засобу б/н від 07.03.2019; договір про надання послуг митного брокера від 19.03.2019 №560; чек за митне оформлення транспортного засобу від 11.03.2019 №0.0.1291197296.1; чек за митне оформлення транспортного засобу від 14.03.2019 №0.0.1294883188.1; чек за митне оформлення транспортного засобу від 18.03.2019 №0.0.1298668971.1; копію паспорту громадянина України. За змістом договору купівлі-продажу від 07.03.2019 з громадянином Литовської республіки Йодзбаліс Андрюс позивач придбала автомобіль марки «TOYOTA-AVENSIS», VIN - НОМЕР_1 , 2004 року виробництва за суму 1800,00 євро. У рахунку № 1397_В від 16.02.2019 вказано, що проїзд та доставка вказаного автомобіля від порту Батумі (Грузія) до порту Чорноморськ (Україна) склав 550,00 доларів США. 01.04.2019 складений акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу автомобіль марки «TOYOTA-AVENSIS», VIN - НОМЕР_1 , 2004 року виробництва. 02.04.2019 за допомогою АСМО Інспектор. Версія 4.22.23.10 до позивача доведено, що на підставі сформованих системою ризиків позивачу необхідно представити оригінали документів зазначених в гр. 44 ЕМД. 02.04.2019 відповідачем проведено процедуру консультації з декларантом з метою обміну наявної інформації та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості 05.04.2019 агент з митного оформлення ОСОБА_4 повідомив відповідача про неможливість надання додаткових документів до митної декларації № UA 807190/2019/009568 від 29.03.2019, для підтвердження ціни заявленого товару немає можливості. Прошу визначити митну вартість автомобілю 4356,16 EUR на підставі наявної інформації (оцінка по SCHWAKE, ACAYP, фактів митного оформлення). Підставою для прийняття відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807190/2019/01458 є - неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/001902/2 від 05.04.2019 та визначення вартості у сумі - 4356,17 EUR, замість розрахованої митної вартості товару позивачем - 1800,00 EUR. Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 05.04.2019 є ненадання позивачем на запит відповідача та відсутність на цей день підстави для прийняття митної вартості, визначеної позивачем за ціною угоди (аркуш справи 106 зворотня сторона). Так, за змістом оскаржуваного рішення на адресу позивача відправлено електронного повідомлення з пропозицією надати інформацію, зокрема: копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціону, рахунки збору на аукціон інше, інформацію щодо компетентності та комплектації ), пояснення по формі сплати Т/З та документальне підтвердження сплати, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Крім цього, за змістом оскаржуваного рішення наявна в митному органі інформація: оцінка по SCHWAKE - Code (10505196 29/03/2019), ACAYP. Коригування митної вартості визначено за ст. 64 МК України та Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015. Колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом договору купівлі-продажу автомобіля від 07.03.2019 марки «TOYOTA-AVENSIS», VIN - НОМЕР_1 , 2004 року виробництва відсутні посилання на форму розрахунку за отриманий автомобіль здійснений між учасниками угоди. Крім цього, під час здійснення консультацій особою, уповноваженою на декларування не пояснювались обставини здійснення готівкового розрахунку та не надані інші пояснення або документи щодо підтвердження здійснення оплати за придбаний автомобіль та вартість його перевезення. При цьому, колегія суддів зауважує на те, що особою, уповноваженою на здійснення декларування висловилось погодження з запропонованою відповідачем ціною товару під час здійснення консультацій. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. У справах щодо застосування суб`єктом владних повноважень чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов`язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача. Пояснення з приводу обставин здійснення розрахунку за придбаний автомобіль позивач надав лише у позовній заяві, вплив на формування вартості автомобіля вартості його перевезення позивач не обґрунтовав. За цим, колегія суддів погоджується з позицією апеляційної скарги про те, що додані до митної декларації № UA 807190/2019/009568 документи не надають змогу відповідачу визначитися з числовим значенням складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, та здійснення обґрунтованого запиту додаткових документів у особи, що уповноважена на декларування та неможливості визначення вартості товару за основним методом. З приводу висновків суду першої інстанції на те, що ненадання позивачем документів на вимогу відповідача не може слугувати підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми з посиланням на аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, колегія суддів вважає необґрунтованими. Так, колегія суддів вважає, що в даному спорі позивач пояснив застосування основного методу вартості автомобіля визначенням її у договорі купівлі- продажу автомобіля, без документального підтвердження відомостей та не визначення кількісно і достовірні та/або відсутності хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, що стало підставою для коригування митної вартості відповідачем. Тоді, як за обставинами справи №803/1112/17 митним органом додатково запитувались підтвердження здійснення сплати послуг страхування товару, тоді як понесення позивачем витрат на страхування товару митницею не доведено, а відтак і включення цих витрат до митної вартості. При цьому, суд касаційної інстанції у справі №803/1112/17 зазначив, що у даному випадку колегія суддів вважає, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей. З приводу посилань на безпідставне застосування під час визначення вартості автомобіля , яка міститься у каталозі програмного продукту SCHWAKE та визначення середньої вартості продажу, зазначеної для продажу цього автомобіля, то колегія суддів зазначає на таке. У відповідності до ст. 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи органи доходів і зборів зобов`язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено цим Кодексом. Якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою органу доходів і зборів за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду. На підставі пп. 2.12 п. 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявленні та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. Згідно до пп.2.2 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявленні та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування. У відповідності до ст.17 Угоди про застосування ст. У11 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року «ніщо в цій Угоді не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання». На підставі підпараграфів 2(а), 2(б), 2(с) ст. У11 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) релакції 15.04.1994 оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Згідно до ст.7 Угоди про застосування статті У11 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 1-6 включно, то митна вартість визначається з використанням розумних засобів, сумісних із принципами та загальними положеннями цієї Угоди і Статті У11 ГАТТ 1994 та на основі даних, наявних в країні імпорту. У відповідності до пп.4.5.4 п.4.5 розділу ІV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності: контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР. Підставою для застосування даних каталогу програмного продукту SCHWAKE стало результатом вивчення поданих до митного оформлення документів, порівняння заявлених митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. оформлених митницями ДФС раніше, рекомендації профілю ризику, який був згенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками ДФС, а саме: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів). З огляду на відсутність визначення законодавством України поняття «індикативні ціни», колегія суддів вважає помилковими посилання на неможливість використання даних каталогу SCHWAKE за цих підстав. Позивач не спростовував твердження про те, що програмний каталог SCHWAKE формує середньостатистичну ціну та вказана цінова пропозиція діє лише протягом 14 -денного терміну, тому й підстави вважати відомості про такі як - індикативні ціни. Колегія суддів зазначає, що Указ Президента України від 10.02.1996 № 124/96 «Про заходи щодо вдосконалення кон`юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» та наказ Міністерства зовнішніх економічних зв`язків ї торгівлі України від 08.08.1996 № 506 «Про застосування статті 4 Указу Президента України від 10 лютого 1996 року № 124/96» втратили чинність на підставі Указу Президента № 686/2008 ( 686/2008 ) від 05.08.2008. Крім того, програмний комплекс SCHWAKE формує середньостатистичну ціну та вказана цінова пропозиція діє лише протягом 14 денного терміну, що також свідчить проте, що цінові пропозиція, яка формується програмним комплексом SCHWAKE не є індикативною, мінімальною або довільною. Також, згідно п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації) посадовими особами митного органу під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, зокрема, такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформацію, отриману від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформацію отриману з мережі Інтернет. Також, спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 зі змінами затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі -Методика). Пунктом 7.35 Методики встановлено, що у разі відсутності цінових даних КТЗ у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики. Крім цього, у Додатку 8 до Методики наведено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням для визначення вартості колісних транспортних засобів. Зокрема, до вказаного переліку включено періодичний довідник «Super SCHWAKE». При цьому, колегія суддів бере до уваги, що використання електронного довідника «SCHWACKE» передбачено наказом Державної митної служби України від 13.10.2006 № 885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів», пунктами 1.1, 1.2 якого зобов`язано начальників митниць забезпечити постійний контроль за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів з урахуванням принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів за формулами, зазначеними в п. 7.35 Методики, а також забезпечено підрозділи, що здійснюють контроль за визначенням бази оподаткування транспортних засобів, вузлів та агрегатів, джерелами цінової інформації - довідниками: «Superschwacke» «Schwackeliste» «Schwackeliste Trailertax» видавництва «Eurotax», «User Car Guide», «Travel Treiler Guide» видавництва «Kelley Blue Book Auto market report», з обов`язковим оновленням щокварталу. За обставинами справи, транспортний засіб був оформлений згідно частини 7 статті 55 МК України під фінансову гарантію по МД від 09.04.2019 №UА807190/2019/010222. На теперішній час саме вказана декларація має юридичну силу. За змістом висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 9440 від 11.05.2019 ринкова вартість легкового автомобіля «TOYOTA-AVENSIS» VIN # SB1EP561.36, що ввозиться на митну територію України, на момент проведення огляду складає: 91 328,76 грн., та 3 077,86 Євро на дату огляду по курсу НБУ. Колегія судді, погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що експертом не зазначено, які саме супроводжувальні документи ним були використані під час дослідження. Крім цього, колегія суддів, вважає, що вказаний Висновок складено із порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика). Так, у п. 7.53.9, відповідно до якого підставою для зниження вартості КТЗ унаслідок його аварійних пошкоджень або розукомплектування є обов`язкове підтвердження цього факту в супровідних документах на момент перетину митного кордону України та в акті про проведення митного огляду», але у висновку експерта були зазначенні інші пошкодження, які не були зазначені у акті митного огляду при перетині митного кордону України (панель боковини зовнішня ліва, капот, крило переднє ліве мають деформацію у вигляді вм`ятин металу (експерт зменшив вартість ТЗ на 2,5%), КТЗ має сліди відновлювального ремонту (експерт зменшив вартість Т`З на 10%). Колегія суддів приймає до уваги те, що згідно вказаного Висновку, визначено, що ринкова вартість автомобіля становить 91328,76 грн., що за курсом НБУ станом на дату огляду - 07.05.2019 дорівнює 3077,86 Євро, що більше ніж заявлена митна вартість вказаного ТЗ декларантом до митниці - 1800 Євро. Також вказаний висновок містить інформацію з мережі INTERNET щодо вартості аналогічних транспортних засобів 4000 та 4199 Євро. За цим, колегія суддів вважає що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержання норм матеріального і процесуального права, зокрема, МК України, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі №520/7320/19 - скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.О. Донець Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 28.01.2020 року