Постанова 4813 № 520/16331/18

Номер провадження: 22-ц/813/2216/20 Номер справи місцевого суду: 520/16331/18 Головуючий у першій інстанції Коваленко О. Б. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.01.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Князюка О. В., суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., за участю секретаря Віцько А. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів,- встановив:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів. 23.11.2018 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача до судового засідання. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, 22 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року, відповідно до якої просив вказану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення зазначеної ухвали, зокрема, зазначає, що позивача не було повідомлено про час та місце розгляду справи. Також вказує, що 02.11.2018 року ОСОБА_1 до суду було скеровано клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, що розцінюється судом як втрата зацікавленості до розгляду справи. Однак, Одеський апеляційний суд вважає, що такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права. У відповідності до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України - суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що у судові засідання, призначені на 19.12.2018р. та 22.02.2019 року, позивач не з`явився, при цьому позивач був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, призначене судове засідання на 22.02.2019р., суд враховує як повторну неявку позивача з неповажних причин. З поштового повідомлення вбачається, що про дату слухання справи 19.12.2018 року позивач був повідомлений 21 грудня 2018 року (а. с. 28). З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що в даному випадку відсутній принцип повторності неявки позивача в судове засідання, що б давало підстави для залишення позову без розгляду. Колегія суддів також вважає за необхідне вказати, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права доступу до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Зазначені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки, не надав заяву про розгляд справи без його участі, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду про залишення позову без розгляду. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала не відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги її повністю спростовують, оскільки ухвалу постановлено не у відповідності до вимог процесуального права. Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2019 року - скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживача фінансових послуг, стягнення коштів направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 січня 2020 року. Головуючий: О. В. Князюк Судді: А. П. Заїкін О. М. Таварткіладзе