Постанова 4873 № 910/7208/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" січня 2020 р. Справа№ 910/7208/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Андрієнка В.В. суддів: Пашкіної С.А. Буравльова С.І. за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С. представники сторін: позивача Щербань Д.М. відповідача Гловацький О.С. третьої особи не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі № 910/7208/19 (суддя Бондарчук В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг", м. Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг"" про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" про зобов`язання останнього вчинити дії, а саме: передати ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" всі документи, що засвідчують права, які були передані згідно договору про відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014 та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором (договір №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011). Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.10.2019 у справі №910/7208/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" всі документи, що засвідчують права, які були передані згідно договору про відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014 та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року у справі № 910/7208/19. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" до ТОВ "Атланта Білдінг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг" про зобов`язання відповідача передати позивачу всі документи, що засвідчують права, які були передані згідно із Договором про відступлення права вимоги б/н від 05 травня 2014 року та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним Договором купівлі-продажу цінних паперів № Б 2011/08/22 від 29 вересня 2011 року. Розглянути дану апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Апеляційна скарга відповідача обґрунтована наступним. На думку відповідача ним не було укладено договору про відступлення права вимоги б/н від 05 травня 2014 року. Тобто апелянт не визнає факту його вчинення, а тому вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу в якому просив суд рішення Господарського суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року у справі № 910/7208/19 залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Позивач вказував на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 відкрите апеляційне провадження у справі № 910/7208/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг", розгляд апеляційної скарги призначено на 17.12.2019. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 розгляд справи відкладено на 21.01.2020. У судовому засіданні 21.01.2020 була оголошена перерва до 23.01.2020. ТОВ "Атланта Білдінг" було подано клопотання про зупинення провадження у справі. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляну на наступне. Підставою для зупинення провадження у справі заявником названо оскарження у Господарському суді м. Києва договору про відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014 (справа № 910/13150/19). Заявник вказує, що оскільки позов у справі № 910/7208/19 заявлено на підставі договору про відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014, розгляд даної справи є об`єктивно неможливим до набрання законної сили рішенням у справі № 910/13150/19. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. При цьому, у разі застосування наведеної правової конструкції пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали. Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 910/13150/19, апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи № 910/7208/19. При цьому, посилання скаржника у суді апеляційної інстанції на те, що у справі №910/13150/19 встановлюється дійсність правочину - Договору відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014, який є доказом у даній справі № 910/7208/19, не свідчить про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами ст. 204 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 269 ГПК України обов`язком суду апеляційної інстанції є перевірка законності та обґрунтованості прийнятого місцевим судом рішення у справі, тоді як можливе подальше визнання недійсним Договору відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014 може бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. При цьому судом береться до уваги те, що аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 10.12.2019 у справі № 910/2650/19, від 14.11.2019 у справі № 910/3980/19. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Атланта Білдінг" про зупинення провадження у справі № 910/7208/19. Отже після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив про відхилення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" про зупинення провадження у справі. 23.01.2020 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) суду від ТОВ "Атланта Білдінг" надійшла заява про відвід колегії суддів. В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначив, що оскільки судом було відхилено клопотання ТОВ "Атланта Білдінг" про зупинення провадження у справі, вказана обставина на думку заявника свідчить про необ`єктивність суду та викликає сумнів у його неупередженості. В судове засідання, яке відбулось 23.01.2020, з`явились представники позивача та відповідача. Представник відповідача підтримав заяву про відвід. Відповідно до ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Андрієнка В.В., Пашкіної С.А. та Буравльова С.І. вважають подану заяву ТОВ "Атланта Білдінг" про відвід необґрунтованою з наступних підстав. Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду. Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи. Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі. У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (п. 3 ст. 43 ГПК України). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява ТОВ "Атланта Білдінг" про відвід колегії суддів була подана із зловживанням відповідачем у справі своїми процесуальними правами, а отже на підставі п. 3 ст. 43 ГПК України підлягає залишенню без розгляду. Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив про залишення без розгляду заяви ТОВ "Атланта Білдінг" про відвід колегії суддів. Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Частиною 7 вказаної статті передбачено, що закінчивши з`ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення. Отже, враховуючи вищенаведене, головуючим суддею з дотриманням норм процесуального права, було оголошено про судові дебати. Представник позивача заперечував щодо доводів наведених в апеляційній скарзі, з обґрунтуванням, які були викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача наполягав на законності рішення суду першої інстанції, та просив суд залишити його в силі, з огляду на його законність та обґрунтованість. Представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, з обґрунтуваннями, які були викладені в ній. Відповідно до частини 9 ст. 270 ГПК України, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати. Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" про зупинення провадження у справі відхилено, заяву ТОВ "Атланта Білдінг" про відвід колегії суддів залишено без розгляду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року у справі № 910/7208/19 залишено без змін. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст . 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелена пошта", як повіреного, від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" (далі - продавець/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг"" (далі - покупець/третя особа) було укладено договір №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого продавець продає і передає, а покупець приймає наступні цінні папери: вид, тип, форма випуску ЦП - облігації дисконтні іменні, емітент - ТОВ "Будівельна компанія "Міськбудінвест"", код ЄДРПОУ - 311175387, код ISIN - UA4000031140, номінальна вартість одного ЦП 75,00 грн, кількість ЦП - 388 465 шт., форма існування - бездокументарна. Відповідно до п. 2.1. вказаного договору договірна вартість 1-го ЦП складає 65,00 грн. Загальна договірна вартість ЦП складає 25 250 225,00 грн. 05.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" (далі - первісний кредитор) в особі директора Семенюка Петра Мусійовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" (далі - новий кредитор/позивач) в особі директора Дубового Павла Павловича було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011 року, укладеним між первісним кредитором та ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг"". Відповідно до п. 1.2. договору кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором, в тому числі щодо сплати заборгованості в розмірі 25 250 225,00 грн. Пунктами 2.1. та 2.2. договору передбачено, що згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 25 250,00 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Первісного кредитора. Строк сплати винагороди до 28.02.2017. Згідно з п. 3.1. договору первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, протягом 3 днів з моменту підписання цього договору. Відповідно до п. 5.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. На виконання умов договору про відступлення права вимоги, позивач сплатив відповідачу винагороду у розмірі 25250,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №166 від 08.02.2017 на суму 5 500,00 грн, №480 від 09.02.2017 на суму 10 000,00 грн та №93 від 10.02.2017 на суму 9 750,00 грн. 31.03.2017 відповідач направив позивачу лист вих. №1, в якому повідомив, що на його рахунок надійшли кошти у сумі 25 250,00 грн з призначенням платежу: "Оплата за відступлення права вимоги зг. дог. б/н від 05.05.2014". При цьому, в листі зазначено що ТОВ "Атланта Білдінг" ніколи не укладало з ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" договір про відступлення права вимоги від 05.05.2014, а тому повідомив, що відмовляється від сплачених коштів та просив повідомити платіжні реквізити для повернення вказаної суми. Одночасно відповідач направив третій особі та позивачу лист вих. №2, в якому повідомив що не укладав договір про відступлення права вимоги від 05.05.2014 та вказав на те, що буде звертатися до правоохоронних органів щодо вчинення злочину посадовими особами ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент", а саме підроблення документів. 18.04.2017 ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" надало відповідь на листи відповідача №1 та №2 від 31.03.2017, в якій вказало, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про відступлення права вимоги, та на виконання п. 2.1. цього договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 25 250,00 грн. 13.05.2019 ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" направило ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг"" повідомлення про заміну кредитора по договору №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011 за вих. №13/05-19, в якому повідомило, що позивач став новим кредитором за договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011. 13.05.2019 ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" направило ТОВ "Атланта Білдінг" претензію за вих. № 13/05-19, в якому просило відповідача протягом 5 робочих днів здійснити передачу за актом приймання-передачі всіх документів, які засвідчують права, що передані за договором про відступлення права вимоги від 05.05.2014 та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором. Звертаючись до суду із позовом, позивач посилався на те, що відповідачем порушені умови договору про відступлення права вимоги від 05.05.2014, а саме п. 3.1. щодо передачі відповідачем позивачу всіх документів, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів. Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Як вказано вище, 29.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелена пошта", як повіреного, від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергобудлізинг"" було укладено договір №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого продавець продає і передає, а покупець приймає наступні цінні папери: вид, тип, форма випуску ЦП - облігації дисконтні іменні, емітент - ТОВ "Будівельна компанія "Міськбудінвест"", код ЄДРПОУ - 311175387, код ISIN - UA4000031140, номінальна вартість одного ЦП 75,00 грн, кількість ЦП - 388 465 шт., форма існування - бездокументарна. Відповідно до п. 2.1. вказаного договору договірна вартість 1-го ЦП складає 65,00 грн. Загальна договірна вартість ЦП складає 25 250 225,00 грн. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України). Так, судом встановлено, що 05.05.2014 між відповідачем та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого відповідач відступив позивачу право вимоги за договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011, укладеним між відповідачем та третьою особою. В договорі відступлення права вимоги сторони домовились, що позивач сплачує відповідачу винагороду у розмірі 25250,00 грн шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок відповідача, при цьому, сторони погодили строк сплати винагороди до 28.02.2017. Судом встановлено, що на виконання п.2.1. договору відступлення права вимоги позивач сплатив відповідачу винагороду у розмірі 25250,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №166 від 08.02.2017, №480 від 09.02.2017 та №93 від 10.02.2017. Отже, позивач свої зобов`язання за договором щодо сплати винагороди у строк до 28.02.2017 виконав належним чином. Разом із тим, в порушення п. 3.1. договору про відступлення прав вимоги, відповідач документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором протягом 3 днів з моменту підписання цього договору позивачу не передав, чим порушив умови договору. Судом також встановлено, що 13.05.2019 ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" направило ТОВ "Компанія "Енергобудлізинг"" повідомлення про заміну кредитора по договору №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011 за вих. №13/05-19, в якому повідомило третю особу, що позивач став новим кредитором за договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011. Водночас, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про відступлення права вимоги, 13.05.2019 ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" направило ТОВ "Атланта Білдінг" претензію за вих. № 13/05-19, в якому просило відповідача протягом 5 робочих днів виконати умови договору щодо передачі документів, що засвідчують право вимоги за договором про відступлення права вимоги та інформації, яка є важливою для їх здійснення за основним договором. Проте, відповідач вказану претензію не задовольнив, відповіді на неї не надав. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" порушило умови договору про відступлення права вимоги від 05.05.2014, зокрема п. 3.1. цього договору, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про зобов`язання вчинити дії, а саме: передати ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент" всі документи, що засвідчують права, які були передані згідно договору про відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014 та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за договором №Б 2011/08/22 купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011, підлягають задоволенню. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Щодо невизнання апелянтом факту вчинення правочину, суд відзначає таке. Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцією правомірності правочину, а саме, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України). По-друге, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України). Отже, презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Отже, оскільки відповідачем у даній справі не було надано місцевому господарському суду доказів визнання договору про відступлення права вимоги недійсним у судовому порядку, колегія суддів вважає, що заперечення апелянта щодо недійсності договору про відступлення права вимоги від 05.05.2014 є необґрунтованим та недоведеним належними засобами доказування. При цьому судова колегія наголошує, що можливе подальше визнання недійсним Договору відступлення права вимоги №б/н від 05.05.2014 може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Щодо строків позовної давності колегія суддів відзначає наступне. Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Як вбачається із позовних матеріалів, договір про відступлення права вимоги був укладений 05.05.2014, при цьому в п. 3.1. договору сторони погодили, що відповідач протягом 3 днів з дня підписання цього договору передає документи, що засвідчують права, які були передані згідно договору про відступлення права вимоги та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором. Разом із тим, сторони погодили, що позивач має перерахувати грошові кошти згідно цього договору до 28.02.2017. Так, позивачем взяті на себе зобов`язання виконано належним чином, останній платіж по договору був здійснений 10.02.2017, але відповідач після здійснення оплати власні зобов`язання згідно п. 3.1 за договором не виконав. Крім того, відповідач у листі вих. №2 від 31.03.2017 зазначив, що не укладав договір про відступлення права вимоги від 05.05.2014 та вказав на те, що буде звертатися до правоохоронних органів щодо вчинення злочину посадовими особами ТОВ "Атланта Інвест енд Девелопмент", а саме підроблення документів. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з березня 2017 року і до звернення позивача до суду з цим позовом не вчинялись будь-які дії щодо визнання договору про відступлення права вимоги від 05.05.2014 недійсним. Отже, перебіг позовної давності щодо виконання умов договору відраховується з дати останньої оплати за договором, тобто з 10.02.2017, яка закінчується 10.02.2020, тому висновок місцевого господарського суду про відхилення клопотання про застосування строку позовної давності є обґрунтованим. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі стосовного порушенням Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, оскільки судом були дотримані всі вимоги щодо повного та всебічного розгляду справи. На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року у справі № 910/7208/19, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року у справі № 910/7208/19 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні. Керуючись ст. ст. 43, 129, 227, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" про зупинення провадження у справі відхилити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" про відвід колегії суддів залишити без розгляду.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Білдінг" залишити без задоволення.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року у справі № 910/7208/19 залишити без змін.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7208/19. Повний текст постанови складено та підписано 28.01.2020. Головуючий суддя В.В. Андрієнко Судді С.А. Пашкіна С.І. Буравльов