LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/6633/19

від 21.01.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" січня 2020 р. Справа№ 910/6633/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Пашкіної С.А. Кропивної Л.В. секретар Ковальчук Р.Ю. за участю представників: позивача - Онищенко І.П. відповідача - Євтіхієва К.Л. розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду м. Києва від 12.08.2019 р. (повне рішення складено 21.08.2019 р.) у справі № 910/6633/19 (суддя - Демидов В.О.) за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості у розмірі 122662,02 грн ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося з позовом до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу у загальному розмірі 122662,02 грн, з яких: 103787,00 грн - основний борг, 14160,53 грн - пеня, 1185,73 грн - 3% річних та 3528,76 грн - інфляційні втрати. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що він надав відповідачу послугу балансування обсягів природного газу для врегулювання негативного місячного небалансу відповідача за листопад 2018 року на загальну суму 103787,00 грн, однак останній не здійснив оплату наданих йому послуг балансування, внаслідок чого у нього виникла заборгованість. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2019 р. відкрито провадження у справі № 910/6633/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.08.2019 р. у справі № 910/6633/19 позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Дочірнє підприємство "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 06.09.2019 р. за допомогою засобів поштового зв`язку подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на відсутність споживання природного газу з його боку протягом листопада 2018 року. Крім цього, скаржник вказує, що він не є кінцевим та основним споживачем природного газу, тому відсутні підстави зараховувати місячний небаланс лише на відповідача, як на основного споживача природного газу. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 р. апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у справі № 910/6633/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6633/19 та призначено її до розгляду на 24.10.2019 р. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4292/19 від 24.10.2019 р. у зв`язку з перебуванням суддів Калатай Н.Ф. та Сітайло Л.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6633/19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6633/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 р. справу № 910/6633/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 03.12.2019 р. У призначеному засіданні суду 03.12.2019 р. оголошено перерву до 10.12.2019 р. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4872/19 від 09.12.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6633/19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6633/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Кропивна Л.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 р. справу № 910/6633/19 було прийнято до провадження визначеному автоматизованою системою складі суду. У судовому засіданні 10.12.2019 р. було оголошено перерву до 21.01.2020 р. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне. 29.01.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Уктрансгаз" (далі - оператор) та Дочірнім підприємством "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - замовник) укладено договір № 1602000255/4-16-У транспортування природного газу (далі - договір). Відповідно до п. 2.1 договору оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Згідно з п. 2.3 договору послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи, послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій, послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї. За умовами п. 3.1 договору оператор, зокрема, зобов`язаний своєчасно надавати послуги належної якості, розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, типовий договір транспортування природного газу і Кодекс. Як передбачено п. 4.1 договору, замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг. У відповідності до п. 5.1 договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс) та з урахуванням цього договору. Згідно з п. 7.1 договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Відповідно до п. п. 9.1 - 9.3 договору, у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається за формулою. В (вартість балансування) = БЦГ (базова ціна газу) * К (коефіцієнт компенсації, до дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1) * Обг (обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування). Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті. 30.11.2018 р. позивачем складено та підписано акт № 11-18-1602000255/4-16-У-БАЛАНС надання послуг балансування обсягів природного газу, відповідно до якого позивачем надано відповідачу за листопад 2018 року послугу балансування обсягів природного газу на суму 103787,00 грн з ПДВ (20%), при цьому обсяг негативного місячного небалансу відповідача за листопад 2018 року становить 7499 куб. м. 30.12.2016 р. між позивачем та відповідачем укладено додатокову угоду № 1 до договору транспортування природного газу від 29.01.2016 р. № 1602000255/4-16-У, згідно з якої сторонами домовились, що оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період. 01.12.2018 р. між АТ "Укртрасгаз" та ДП "Укравтогаз" було складено та підписано акт приймання-передачі природного газу за листопад 2018 року. Зі змісту вказаного акту приймання-передачі природного газу вбачається, що з 07:00 год. 01.11.2018 р. по 07:00 год. 01.12.2018 р. з точки виходу з ГТС "ГРС Вінниця Північна" АГНКС ЕІС-код 56ZOPVIN4092311Х Бердичівське ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" передало, а РВУ "Київавтогаз" прийняло при стандартних умовах 625083 м. куб природного газу. При цьому 617584 куб. м передано в мережі операторів газорозподільних систем із підтвердженням споживання на користь ГРС Вінниця Північна АГНКС, 7499 куб. м передано в мережі операторів газорозподільних систем без підтвердження споживання на користь ГРС Вінниця Північна АГНКС. Відповідно до п. 13.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016 р., умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2016 р. (п. 17.1 договору). Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не сплатив за послуги балансування для врегулювання негативних місячних небалансів у загальному розмірі 103787,00 грн. За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903 ЦК України). Відповідно до п. 45 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення, внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Згідно зі ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками. Оператор газотранспортної системи зобов`язаний забезпечити надання послуг, що відповідають потребам ринку природного газу, зокрема послуги транспортування природного газу з або без гарантії реалізації права користування потужністю, послуги транспортування природного газу на різні періоди тривалості тощо. Як передбачено ч. 2 ст. 35 вищевказаного закону, розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування. При визначенні розміру плати за небаланси замовників не допускається перехресне субсидіювання між замовниками, у тому числі шляхом збільшення вартості приєднання нових об`єктів замовників до газотранспортної системи. Згідно з п. п. 5 п. 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників; балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації. Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи порядок приймання-передачі природного газу в точках входу та точках виходу на міждержавному з`єднанні визначається відповідною угодою про взаємодію між оператором газотранспортної системи та оператором суміжної газотранспортної системи. Замовник послуг транспортування разом з оператором суміжної газотранспортної системи та оператором газотранспортної системи укладають до 5-го числа наступного місяця акти приймання-передачі газу на обсяги, які замовник послуг транспортування отримав або направив у точках входу та точках виходу на міждержавному з`єднанні за цей газовий місяць. Оформлення актів приймання-передачі природного газу між оператором газотранспортної системи та суміжним газовидобувним підприємством, оператором суміжної системи або прямим споживачем здійснюється відповідно до вимог цього розділу, технічної угоди (за наявності) та з урахуванням такого: 1) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та суміжним газовидобувним підприємством оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Якщо до мереж суміжного газовидобувного підприємства підключені інші газовидобувні підприємства, суміжне газовидобувне підприємство зобов`язане в акті приймання-передачі природного газу деталізувати загальний обсяг газу по всіх газовидобувних підприємствах, які через його мережі подають газ до газотранспортної системи; 2) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором LNG оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним; 3) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газосховища оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним; 4) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним; 5) приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та прямим споживачем відбувається в точках комерційного обліку газу і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Як було встановлено вище, 01.12.2018 р. між АТ "Укртрансгаз" та ДП "Укравтогаз" було складено та підписано акт приймання-передачі природного газу за листопад 2018 року, відповідно до якого з 07:00 год. 01.11.2018 по 07:00 год. 01.12.2018 з точки виходу з ГТС "ГРС Вінниця Північна" АГНКС ЕІС-код 56ZOPVIN4092311Х Бердичівське ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" передало, а РВУ "Київавтогаз" прийняло при стандартних умовах 625083 м. куб природного газу. При цьому 617584 куб. м передано в мережі операторів газорозподільних систем із підтвердженням споживання на користь ГРС Вінниця Північна АГНКС, 7499 м. куб передано в мережі операторів газорозподільних систем без підтвердження споживання на користь ГРС Вінниця Північна АГНКС. Вказаний акт приймання-передачі природного газу підписано уповноваженим представником відповідача без зауважень та застережень, що свідчить про визнання відповідачем факту прийняття в мережі операторів газорозподільних систем без підтвердження споживання природного газу на рівні 7499 куб. м. Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ХІІІ Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій. Замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Враховуючи те, що вказаний вище акт приймання-передачі природного газу підписано відповідачем без жодних зауважень та застережень, відтак факт надання природного газу на користь відповідача з боку позивача є підтвердженим. Доводи скаржника про відсутність споживання природного газу з боку АГНКС № 1 м. Вінниця протягом листопада 2018 року колегія вважає необґрунтованими, враховуючи наступне. Згідно з актом пломбування запірної арматури на АГНКС № 1 в м. Вінниця РВУ "Київавтогаз", складеного 01.04.2017 р. у зв`язку з розбіжністю добової потужності по фізичній точці з ГТС (ЕІС - код точки виходу 56ZOPVIN4092311Х) до АГНКС № 1 м. Вінниця, на підставі наказу № 76/1 від 31.03.2017 р., відповідно до додатку № 1 до договору транспортування природного газу, укладеного між ДП "Укравтогаз" та ПАТ "Укртрансгаз", в 00:00 год. 01.04.2017 р. було здійснено зупинку та припинено постачання газу на АГНКС № 1 шляхом закриття засувок № 18, № 18-А, № 18-Б - подача газу на компримування та засувка № 167 - подача газу на опалювальний пункт. Наказом Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 227 від 03.10.2018 р. була зупинена робота АГНКС № 1 м. Вінниця РВУ "Київатогаз" з 07:00 год. 03.10.2018 р. у зв`язку з виникненням небалансу спожитого природного газу у вересні 2018 року. Відповідно до відомостей обліку споживання природного газу по АГНКС № 1 м. Вінниця за період з 01.11.2018 р. до 30.11.2018 р. споживання природного газу на даному об`єкті за вказаний період дорівнювала нулю. В подальшому 01.12.2018 р. між АТ "Укртрансгаз" та ДП "Укравтогаз" було складено та підписано акт приймання-передачі природного газу за листопад 2018 року, за умовами якого в мережу РВУ "Київавтогаз" за листопад 2018 року передано без підтвердження споживання 7499 куб.м. Таким чином, позивачем було правомірно проведено балансування внаслідок утвореного негативного місячного небалансу, оскільки позивачем транспортовано на користь відповідача 7499 куб. м природного газу, про що складено відповідний акт приймання-передачі природного газу. Вказаний об`єм природного газу був прийнятий відповідачем в особі РВУ "Київавтогаз" у мережу РВУ "Київавтогаз". Передача отриманого природного газу з боку відповідача іншим газорозподільним об`єктам не може слугувати підставою для визнання вказаного об`єму природного газу таким, що не отримано на користь відповідача. Так, у матеріалах справи відсутні відповідні договори, укладені між ГРС Вінниця Північна АГНКС та ПАТ "Вінницягаз", які б свідчили, що вказаний об`єм газу переданий вказаними підприємствами як оператором замовнику. Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Оскільки матеріалами справи та фактичними обставинами підтверджено правомірність здійсненого позивачем балансування обсягів природного газу для врегулювання негативного місячного небалансу споживання відповідачем природного газу, відтак у відповідача виникло зобов`язання здійснити на користь позивача оплату за послуги балансування на підставі п. 9.1 розділу ІХ укладеного між сторонами договору транспортування газу. Згідно з розрахунком вартості послуг балансування, складеного позивачем, враховуючи небаланс відповідача за листопад 2018 року на рівні 7499 куб. м, коефіцієнт компенсації - 1,2, базову ціну газу за листопад 2018 року, вартість послуг балансування за листопад 2018 року складає 103787,00 грн. Вказаний розрахунок вартості послуг балансування відповідає формулі розрахунку, яка наведена у п. 9.2 розділу ІХ укладеного договору транспортування природного газу та є арифметично правильним. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 103787,00 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за договором № 1602000255/4-16-У транспортування природного газу від 29.01.2016 р. є обґрунтованою. Також, за прострочення виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 14160,53 грн пені, 3528,76 грн інфляційних втрат та 1185,73 грн 3% річних. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як передбачено ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки. Пунктом 13.5 укладеного договору сторони погодили, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 14160,53 грн пені, 3528,76 грн інфляційних втрат та 1185,73 грн 3% річних є обґрунтованими, арифметично правильними, їх розмір перевірений судом, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору. Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів, як необґрунтовані. Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.08.2019 р. у справі № 910/6633/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не підлягає задоволенню. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд необхідно покласти на скаржника. Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті. Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, зміст позовних вимог, приймаючи до уваги, що ціна позову у даному спорі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.08.2019 р. у справі № 910/6633/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Дочірнє підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено 27.01.2020 р. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді С.А. Пашкіна Л.В. Кропивна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»