Постанова 4873 № 910/10785/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" січня 2020 р. Справа№ 910/10785/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Дідиченко М.А. суддів: Руденко М.А. Пономаренка Є.Ю. при секретарі: Верьовкін С.С. за участю представників сторін: від прокурора: Колодяжка А.В.; від відповідача 1: Гандзюк Т.О.; від відповідача 2: Лазько С.В.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 року (повний текст ухвали складено 18.11.2019) у справі №910/10785/19(суддя Демидов В.О.) за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 4 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Позовну заяву мотивовано тим, що Київська міська рада незаконно прийняла рішення «Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Русанівка Інвест» на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва для будівництва житлового комплексу з прибудованим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження» на підставі ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки земельну ділянку надано товариству в оренду за рахунок вільних земель комунальної власності територіальної громади м. Києва. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 року призначено комплексну земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі №910/10785/19. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність призначення у даній справі комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи для встановлення фактичних обставин справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятою ухвалою, заступник керівника Київської місцевої прокуратури №4 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 року по справі №910/10785/19 і направити справу для продовження розгляду Господарського суду міста Києва. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не обґрунтував дійсну потребу у спеціальних знання при вирішені питань, поставлених на вирішення експерта, та не дослідив можливість з`ясування зазначених питань іншими засобами доказування. Так, прокурором не заперечується, що гараж 357 площею 25 кв.м., який належить на праві власності ТОВ «Русанівка Інвест», є нерухомим майном, однак прокурором заперечується те, що вказаний гараж розташований на іншій земельній ділянці по вул. Євгена Свирстюка,

52. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від 19.12.2019 року, справу №910/10785/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10785/19 та призначено справу до розгляду на 22.01.2020. Позиції представників сторін Через відділ документального забезпечення суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з твердженнями, вказаними в апеляційній скарзі, та просить останню залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до чинного законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з`ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об`єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення. Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування п. 1, п. 2, п. 3, п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5., 3.6., 3.7., 3.8., 3.9. рішення Київської міської ради від 06.06.2018 № 883/4947 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва для будівництва житлового комплексу з прибудинковим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження» та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.07.2018 площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за №

782. В обґрунтування позовних вимог прокурор, зокрема, посилається на те, що на земельній ділянці площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012) відсутнє майно у вигляді гаражного боксу № 357 у Гаражному кооперативі «Русанівський-2», а тому Київська міська рада незаконно прийняла оскаржуване рішення від 06.06.2018 № 883/4947. Також прокурор посилається на невідповідність адреси майна у вигляді гаражного боксу № 357 у Гаражному кооперативі «Русанівський-2» адреси земельної ділянки, яку було передано відповідачу у оренду. В той же час, відповідач, заперечуючи проти вимог прокурора, вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" є землекористувачем земельної ділянки площею 0,6953 га, розташованої по вул. Євгена Сверстюка, 54 в м. Києві з кадастровим номером 8000000000:63:018:0012 на підставі договору оренди, який був на підставі рішення Київської міської ради № 883/4947 від 06.06.2018. Підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення Київської міської ради стало придбання у власність ТОВ "Русанівка Інвест" гаража № 357, частка якого розташована на спірній земельній ділянці, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.03.2018 № 118574892. Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Таким чином, враховуючи необхідність роз`яснення питань, які виникли при вирішені даного спору, що потребує спеціальних знань в частині визначення виду майна та місця його розташування, суд першої інстанції правомірно призначив у даній справі комплексну земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу. Так, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права. Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (n. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р. (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень. Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності. Також, у рішенні Європейського суду з прав людини «Дульський проти України» від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання. Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Приймаючи до увагу ту обставину, що між сторонами існує спір щодо дійсності п. 1, п. 2, п. 3, п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5., 3.6., 3.7., 3.8., 3.9. рішення Київської міської ради від 06.06.2018 № 883/4947 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Русанівка Інвест" на вул. Євгена Сверстюка, 54 у Дніпровському районі міста Києва для будівництва житлового комплексу з прибудинковим дошкільним закладом та пунктом централізованої системи пожежного спостереження» та договору оренди земельної ділянки від 11.07.2018 площею 0,6953 га (кадастровий номер 8000000000:63:018:0012), враховуючи підстави заявленого позову, встановлення факту виду майна, яке передане в оренду, та місця його розташування входить до предмету дослідження у даній справі, а також з огляду на наявність сукупності умов, визначених ст. 99 ГПК України, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом вірно встановлено необхідність призначення комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи з метою повного, всебічного та об`єктивного вирішення спору, та залучення спеціальних знань експерта. Питання зупинення провадження у справі регулюються ст. 228 ГПК України. Частиною 2 вказаної статті унормовано, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у зв`язку з призначенням судом експертизи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Отже, оскільки судом обґрунтовано, із посиланням на норми ст.ст. 99, 100, 107 ГПК України, призначено у справі судову експертизу, враховуючи, що для проведення експертного дослідження матеріали справи направляються до експертної установи, а тому у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно скористався правом, наданим йому п. 2 ч. 1 ст. 288 ГПК України, та зупинив провадження у даній справі у зв`язку з призначенням господарським судом судової експертизи. Водночас, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що виходячи із принципу диспозитивності господарського судочинства, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань, та визначити відповідну експертну установу на власний розсуд. При цьому, апеляційний суд не вправі втручатися у виключну компетенцію суду першої інстанції та надавати йому якісь вказівки щодо збирання чи оцінки доказів, призначення експертної установи, тощо, оскільки він наділений власною компетенцією на предмет їх оцінки (переоцінки) за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення, ухваленого по суті спору. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 у справі № 910/10785/19. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №4 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 року у справі № 910/10785/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 року у справі № 910/10785/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/10785/19 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повний текст постанови складено 27.01.2020 р. Головуючий суддя М.А. Дідиченко Судді М.А. Руденко Є.Ю. Пономаренко