LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873925/1159/19

від 16.01.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у справі №925/1159/19 залишити без задоволення.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" січня 2020 р. Справа№ 925/1159/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Грека Б.М. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В. у присутності представників сторін: від Офісу великих платників податків ДФС (в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області): Тоцька Г.В. - довіреність №1032/9-28-10-10-18 від 17.10.2019 Мороз О.С. - довіреність №1394/9-28-10-10-18 від 06.02.2019 від ПАТ „Азот": Мацегорін А.О. - ордер серії КС № 369707 від 15.01.2020 розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у справі № 925/1159/19 (суддя Кучеренко О.І.) за заявою Публічного акціонерного товариства „Азот" про забезпечення позову до подання позовної заяви ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у справі №925/1159/19 заяву ПАТ „Азот" про забезпечення позову задоволено, заборонено Товарній біржі „Міжрегіональна товарно-промислова біржа" вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію та продаж майна ПАТ „Азот", яке перебуває у податковій заставі. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Офіс великих платників податків ДФС звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ПАТ „Азот" про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Отрюх Б.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у справі №925/1159/19 залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали. Відповідно до відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні, уповноважена особа скаржника отримала копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 13.11.2019 року. 22.11.2019 року, згідно відтиску поштового штемпелю на конверті, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 11.11.2019 року подано платіжне доручення про сплату судового збору у сумі 1921,00 грн. Ухвалою суду від 28.11.2019 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у справі № 925/1159/19, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 12.12.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. 06.12.2019 року, згідно відтиску поштового штемпелю на конверті, апелянт завернувся до суду із клопотанням про проведення судового засідання 12.12.2019 року в режимі відеоконференції, проведення якої просить забезпечити у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду або Третього апеляційного адміністративного суду, або Господарського суду Дніпропетровської області, або Центрального апеляційного господарського суду, або Дніпровського апеляційного суду. За наслідками розгляду поданої заяви ухвалою суду від 10.12.2019 року заяву Офісу великих платників податків ДФС задоволено, призначено проведення судового засіданні 12.12.2019 року у справі № 925/1159/19 в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено господарському суду Дніпропетровської області. До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника ПАТ „Азот" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Ухвалою суду від 12.12.2019 року за клопотанням представника ПАТ „Азот" продовжено процесуальний строк розгляду апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДФС, оголошено перерву у справі № 925/1159/19 до 16.01.2020 року на підставі ст. 216 ГПК України та зобов`язано ПАТ „Азот" надати письмові пояснення з відповідними доказами на їх підтвердження щодо детальної характеристики кожного об`єкту продажу, перелік яких зазначено в оскаржуваній ухвалі, безпосередньої важливості кожного з наведених об`єктів для технологічного процесу виготовлення хімічної продукції, а також унеможливлення нормального функціонування, подальшої зупинки господарської діяльності підприємства і, як наслідок, екологічних проблем в регіоні та в країні в цілому у разі продажу відповідного майна. На виконання ухвали суду ПАТ „Азот" через відділ документального забезпечення суду надано пояснення по справі з долученими до них доказами. Представники скаржника в судовому засіданні 16.01.2020 року в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ПАТ „Азот" про забезпечення позову відмовити. Представник ПАТ „Азот" в судовому засіданні у приміщенні Північного апеляційного господарського суду проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. 16.01.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у даній справі - залишити без змін, з огляду на наступне. Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2019 року ПАТ „Азот" до подання позовної заяви звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Товарній біржі „Міжрегіональна товарно-промислова біржа" до набрання законної сили рішенням у відповідній справі вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію та продаж майна ПАТ „Азот", яке перебуває у податковій заставі, а саме: - комплекс будівель і споруд цеху М-8, номер об`єкта в РПВН: 91572: корпус 655 побутовий блок з галереєю, корпус 651 відділення компресії основної 1-10, блок вставки ЦПУ корпус 651, добудова корпусу 654 в осях 27-28, корпус 654 маслопункт і масловідстійник, насосна №1 корпус 652 "А" в осях 6-8, побутовий корпус 681 "А", корпус 682 упаковка, корпус 682 склад, корпус допоміжних виробництв, склад сировини та готової продукції корп. 443, виробничий та побутовий корпус, склад ЛВЖ та ГЖ в тарі, склад латекса, ємкість (в землі), градирня №8 корпус 276, градирня №7, градирня №3 корпус 276, градирня №4 корпус 276, градирня №2 корпус 276, градирня №1 корпус 276, градирня №6 корпус 276, градирня №5 корпус 276, градирня №11, градирня №10, градирня №9, градирня №12, факельна установка, будівля упаковки кор. 536/1-1, огорожа периметра та мачтоосвітлення корпус 536/4, корпус 551 "Б"; - учбово-курсовий комбінат, загальна площа 3677,2 кв.м., номер об`єкта в РПВН:7760064; - датчик диференціального тиску, модель ЕGA 110А ЕМS5В-67DD; - скрубер високого тиску Е-203; - теплообмінник 1140-СА/СВ; - насос, тип МSLA 05007 9ВВ 511 4R. В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що 16.09.2019 року ПАТ „Азот" отримало від ТБ „Міжрегіональна товарно-промислова біржа" лист №01-1309/2019 від 13.09.2019 року, в якому повідомляється про аукціон з продажу майна, що знаходиться на балансі заявника та перебуває в податковій заставі, а саме: комплекс будівель і споруд цеху М-8 (який складається з 30 об`єктів), учбово-курсовий комбінат, загальна площа 3677,2 кв м, датчик диференціального тиску, модель ЕGA 110А ЕМS5В-67DD, скрубер високого тиску Е-203, теплообмінник 1140-СА/СВ, насос, тип МSLA 05007 9ВВ 511 4R. На думку ПАТ „Азот", дії ТБ „Міжрегіональна товарно-промислова біржа" є протиправними, незаконними та такими, що порушують норми Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 року №518, та норми інших нормативних актів, які регулюють питання реалізації мана, що перебуває у податковій заставі, а тому заявник має намір звернутись до суду з позовною заявою до ТБ „Міжрегіональна товарно-промислова біржа" з позовними вимогами про припинення дій, направлених на неправомірну реалізацію майна ПАТ „Азот". Враховуючи, що аукціон з продажу майна призначений для проведення на 30.09.2019 року о 15:00 год., існує реальна загроза реалізації майна підприємства ще до вирішення судом питання правомірності дій ТБ „Міжрегіональна товарно-промислова біржа" щодо його реалізації. За твердженням заявника, можлива реалізація майна порушить у майбутньому права та охоронювані законом інтереси ПАТ „Азот" та може мати невідворотні наслідки, оскільки зробить неможливим нормальне функціонування та призведе до повної зупинки підприємства товариства, яке є одним з найбільших підприємств хімічної галузі України. В свою чергу, зупинка виробництва ПАТ „Азот" призведе до поглиблення скрутного фінансового становища заявника, який є місто- та бюджетоутворюючим підприємством м. Черкаси, і безумовно матиме негативні наслідки як для його працівників (близько 3500 осіб), які залишаться без роботи, так і для їх сімей. та подальша зупинка виробництва відобразиться на державному та місцевих бюджетах, у вигляді зменшення надходжень обов`язкових платежів та зборів, суттєвому скороченню виробництва мінеральних добрив, що може поставити під загрозу продовольчу безпеку як регіону, так і країни в цілому. За наслідками розгляду поданої заяви, ухвалою господарського суду господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у справі №925/1159/19 заяву ПАТ „Азот" про забезпечення позову задоволено, заборонено ТБ „Міжрегіональна товарно-промислова біржа" вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію та продаж майна ПАТ „Азот", яке перебуває у податковій заставі. Ухвала місцевого господарського суду мотивована обґрунтованістю вимог заявника. Офіс великих платників податків ДФС з даною ухвалою суду не погоджується та в обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було з`ясовано факту наявності податкового боргу ПАТ „Азот" та правомірності податкового органу здійснювати заходи щодо реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, в силу приписів ст. 95 Податкового кодексу України, а також залишено поза увагою рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року у справі №823/2233/18, що набрало законної сили, яким надано дозвіл на погашення податкового боргу ПАТ „Азот", яке перебуває у податковій заставі, на суму понад 10 млн. грн. Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне. Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Заборона відповідачу вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобовязання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити ефективний захист, поновлення порушених прав позивача. При цьому, згідно п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору. Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Водночас, саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, листом від 13.09.2019 року №01-1309/2019 ТБ „Міжрегіональна товарно-промислова біржа", на виконання Договору-доручення на організацію проведення цільового аукціону з продажу майна платника податків, укладеного 28.08.2019 року з Офісом великих платників податків ДФС, повідомлено ПАТ „Азот" про проведення 30.09.2019 року аукціону з продажу майна, яке перебуває на балансі ПАТ „Азот", а саме: комплекс будівель і споруд цеху М-8 (який складається з 30 об`єктів), учбово-курсовий комбінат, загальна площа 3677,2 кв м, датчик диференціального тиску, модель ЕGA 110А ЕМS5В-67DD, скрубер високого тиску Е-203, теплообмінник 1140-СА/СВ, насос, тип МSLA 05007 9ВВ 511 4R. Вказане майно належить заявнику, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та перебуває у податковій заставі. Відповідне оголошення про проведення аукціону опубліковано в газеті „Експрес об`ява" від 19.03.2019 року №36 (5304). Разом з тим, досліджуючи подану заяву про забезпечення позову, колегія суддів погоджується із заявником, що реалізація відповідного майна може мати невідворотні наслідки, оскільки зробить неможливим нормальне функціонування та приведе до повної зупинки ПАТ „Азот". Судом враховано, що все обладнання та об`єкти, які за твердженням заявника, має намір протиправно реалізувати товарна біржа, являє собою єдиний майновий комплекс з обмеженим доступом на його територію будь-яких осіб та використовується під час виробництва хімічної продукції. Так, згідно наданих представником заявника письмових пояснень на вимогу суду, датчик диференціального тиску типу EJA 110А ЕМ35В-67DD поз. Р107 входить до складу вимірювального комплексу витрати „танкових" газів, які подаються на колони уловлювання аміаку в цех М-7. До складу „танкових" газів входять аміак, водень, метан та азот. На колонах уловлювання відбирається аміак, а відмиті гази направляються в котельний цех на утилізацію на пальниках котлів. Також по приладу поз. Р107 ведеться безпосередній контроль тиску в трубопроводі видачі «танкових» газів (довжиною близько 1,2 км) в цех М-7, чим забезпечується безпека його експлуатації. Відсутність даного приладу у зв`язку з його продажем може привести до створення потенційно небезпечної (аварійної) ситуації з викидом токсичної та вибухонебезпечної суміші та руйнівним впливом як на персонал підприємства, так і на навколишнє середовище. Кожухотрубний теплообмінник поз. 1140-СА інв. № 97770 входить до складу підігрівача газу поз. 1140-СА/СВ, який призначений для підігріву технологічного газу до температури 280-316 °С перед подачею в метанатор поз. 106-D. Підігрівач поз. 1140-СА/СВ являє собою два послідовно з`єднаних однотипних кожухотрубних теплообмінних апаратів поз.1140-СА та 1140-СВ. У випадку демонтажу або виключення зі схеми теплообмінника поз. 1140-СА робота агрегату виробництва аміаку в цілому буде неможлива. Скрубер високого тиску Е-203 входить до складу основних апаратів у технологічній схемі виробництва карбаміду за принципом стрипінг-процесу. У виробництві карбаміду основними компонентами реакції є вуглекислий газ та аміак, який являється зрідженим токсичним газом. Технологічна схема розроблена таким чином, щоб токсичні гази не попадали в атмосферу, а поглинались і повертались на виробництво для подальшої переробки, це екологічний аспект. Тому технологічною схемою передбачений скрубер високого тиску Е-203, де протікає процес поглинання газів. Виключення скрубера високого тиску Е-203 у зв`язку з його продажем з технологічної схеми тягне за собою повну зупинку агрегату синтезу, а в подальшому - припинення виробництва карбаміду. Насос типу МSLА 05007 9ВВ 511 4R є основним обладнанням в роботі „вузла десорбції" виробництва карбаміду. При виробництві карбаміду побічним продуктом є концентрована аміачна вода. Для відокремлення аміаку від води передбачена технологічна схема - „вузол десорбції", де протікає процес розкладання аміачної води на компоненти, та їх відокремлення. Розчин аміачної води, який пройшов першу стадію відокремлення аміаку від води, насосом типу МSLА подається на другу стадію, де остаточно відокремлюється аміак та повертається в технологію виробництва карбаміду. Виключення із технологічної схеми насосу МSLА тягне за собою зупинку вузла десорбції, а потім виробництва карбаміду в цілому. В інакшому випадку аміачна вода може попасти через каналізаційні системи в р. Дніпро, що створить небезпечну екологічну ситуацію в регіоні та країні в цілому. Стосовно об`єктів: корпус 655 побутовий блок з галереєю, корпус 651 відділення компресії основної 1-10, блок вставки ЦПУ корпус 651, добудова корпусу 654 в осях 27-28, корпус 654 маслопункт і масловідстійник, насосна №1 корпус 652 „А" в осях 6-8, побутовий корпус 681 „А", корпус допоміжних виробництв, склад сировини та готової продукції корп. 443, виробничий та побутовий корпус, склад ЛВЖ та ГЖ в тарі, склад латексу, ємкість (в землі), градирня №8 корпус 276, градирня №7, градирня №3 корпус 276, градирня №4 корпус 276, градирня №2 корпус 276, градирня №1 корпус 276, градирня №6 корпус 276, градирня №5 корпус 276, градирня №11, градирня №10, градирня №9, градирня №12, факельна установка, заявником зазначено, що до даного переліку входить комплекс будівель та споруд виведеного з експлуатації цеху з виробництва аміаку III черги. По естакадах, які відносяться до вищевказаних корпусів, прокладені комунікації: - трубопроводи природного газу з тиском 8-12 кгс/см2 від ГРС до основних виробничих цехів підприємства (нитки 3 та 4), - припинення постачання природного газу призведе до повної зупинки підприємства; - трубопроводи видачі розчину аміачної селітри на виробництво КАС - припинення видачі спричинить зупинку виробництва КАС та розвантаження цеху з виробництва аміачної селітри; - трубопроводи подачі пари з тиском 16 кгс/см2 на виробництво аміачної селітри - припинення подачі пари призведе до зупинки цехів з виробництва аміачної селітри та азотної кислоти; - трубопровід подачі газоподібного аміаку з тиском 4 кгс/см2 на виробництво аміачної селітри - припинення подачі аміаку призведе до зупинки цехів з виробництва аміачної селітри та азотної кислоти. Щодо об`єктів: корпус 682 упаковка, корпус 682 склад, будівля упаковки кор. 536/1-1, огорожа периметра та мачтоосвітлення корпус 536/4, корпус 551 „Б", до даного переліку входить комплекс будівель та споруд, основною функцією яких є пакування та зберігання мінерального добрива - селітри аміачної, яка виробляється агрегатами цеху М-9 цілодобово. Згідно ДБН В.2.2-7-98 упакована аміачна селітра повинна зберігатись у спеціальних критих складах. Такі склади відносяться до І категорії вибухонебезпечності. Неправильне зберігання аміачної селітри може призвести до її злежування з наступним розкладанням, що може викликати пожежу або вибух з радіусом ударної хвилі до 2034 м з виходом аварії за межі підприємства. Тому, продаж вищевказаних складів та споруд призведе до повної зупинки цеху з виробництва аміачної селітри та деяких суміжних, технологічно пов`язаних цехів підприємства. Учбово-курсовий комбінат є важливою складовою підприємства, оскільки в ньому розташований обладнаний спеціальними навчальними класами учбовий центр, в якому здійснюється навчання працівників підприємства, в тому числі, правилам техніки безпеки і виробничої санітарії, а також розташований відділ кадрів ПАТ „Азот" та профспілковий комітет. Крім того, на переконання заявника, зупинка виробництва на ПАТ „Азот" призведе до поглиблення скрутного фінансового становища заявника, який є місто- та бюджетоутворюючим підприємством м. Черкаси, і безумовно матиме негативні наслідки як для його працівників (близько 3500 осіб), які залишаться без роботи, так і для їх сімей. Також це суттєво вплине на робітників інших підприємств міста Черкаси та Черкаської області, які тісно пов`язані господарськими відносинами з ПАТ „Азот". Можлива реалізація майна та подальша зупинка виробництва відобразиться на державному та місцевих бюджетах у вигляді зменшення надходжень обов`язкових платежів та зборів, суттєвому скороченню виробництва мінеральних добрив, що може поставити під загрозу продовольчу безпеку як регіону, так і країни в цілому. Зупинка діяльності Заявника фактично призведе до знищення конкуренції в торгівельній сфері мінеральних добрив, оскільки аграрний сектор змушений буде закуповувати імпортні мінеральні добрива нижчої якості, що в свою чергу ставить під загрозу якість майбутнього урожаю. Судом також взято до уваги, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.03.1992 року № 96 міські стоки м. Черкаси передано на очисні споруди ПАТ „Азот", як наслідок вказане підприємство забезпечує безперебійне очищення всіх стічних вод в м. Черкаси. В свою чергу, зупинка процесу приймання та очищення міських стоків може призвести до серйозної екологічної катастрофи, враховуючи, розташування м. Черкаси на березі р. Дніпро. Таким чином, реалізація вищезазначеного майнового комплексу не лише завдасть підприємству значних матеріальних збитків, а й порушить весь технологічний процес виготовлення хімічної продукції, що може призвести до значних екологічних проблем в регіоні та країні в цілому. Отже, зважаючи на всі вищевказані фактори, подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви є за своєю суттю заходами з попередження настання вищенаведених негативних наслідків. Окрім наведеного, колегією суддів враховано, що у відповідності до ч. 3 ст. 138 ГПК України, 07.10.2019 року ПАТ „Азот" звернулось до суду з відповідним позовом до ТБ „Міжрегіональна товарно-промислова біржа", за наслідкам якого ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.10.2019 року відкрито провадження у справі №925/1206/19, яке станом на дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції триває. У вказаній позовній заяві позивачем ставиться питання про заборону товарній біржі вчиняти дії, а саме: проводити цільовий аукціон з реалізації майна ПАТ „Азот", яке перебуває у податковій заставі, згідно оголошення від 13.09.2019 року. Таким чином, на переконання колегії суддів, безпосередньою метою вжиття запропонованих заходів забезпечення вищенаведеного позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують присудження реального виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, зокрема обмежить право останнього на реалізацію своїх правомочностей на відповідне майно та ускладнить його повернення власнику. За встановлених вище фактичних обставин на підставі наявних в матеріалах справи доказів, судова колегія дійшла висновку, що заявником обґрунтовано належним чином наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, визначених у заяві, шляхом заборони ТБ „Міжрегіональна товарно-промислова біржа" вчиняти будь-які дії, направлені на реалізацію та продаж майна ПАТ „Азот", які в свою чергу, є співрозмірним із заявленим позивачем позовними вимогами та не суперечать положенням ГПК України. Доводи скаржника щодо перешкоджання діяльності податкового органу, направленої на погашення податкового боргу платника податків, зокрема, посилання на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року у справі №823/2233/18, що набрало законної сили, яким надано дозвіл на погашення податкового боргу ПАТ „Азот", яке перебуває у податковій заставі, на суму понад 10 млн. грн. судом до уваги не беруться, оскільки предметом даного спору є забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом заборони товарній біржі вчиняти дії, направлені на реалізацію та продаж майна ПАТ „Азот", що свою чергу, жодним чином не позначається на діяльності податного органу та не обмежує його прав та законних інтересів, вказані заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер до закінчення розгляду позовної заяви ПАТ „Азот" по суті заявлених вимог і набрання законної сили рішенням у відповідній справі та не позбавляє Офіс великих платників податків ДФС можливості здійснювати діяльність, направлену на погашення податкового боргу іншим шляхом. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними, необґрунтованими та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається. Керуючись статтями 136-140, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у справі №925/1159/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 27.09.2019 року у справі № 925/1159/19 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати сторонам у справі.

4. Справу повернути до господарського суду Черкаської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України. Повний текст постанови підписано 24.01.2020 року. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді Б.М. Грек Б.В. Отрюх

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»