Постанова Волинський апеляційний суд № 163/2528/19

Справа № 163/2528/19 Провадження №33/802/104/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ч.6 ст.481 МК України Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 січня 2020 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Клок О.М. з участю секретаря Білоуса І.Л., представника митниці - Пікалюка М.С., представника особи, провадження щодо якої закрито ОСОБА_1 - адвоката Кривошея А.М., розглянувши апеляційну скаргу в.о. начальника Волинської митниці ДФС Туман Н.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 13 грудня 2019 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою провадження по справі за протоколом про порушення митних правил № 2808/20500/19 щодо ОСОБА_1 за ознаками ч.6 ст.481 МК України закрито, за відсутністю в його діях складу правопорушення. Вилучений за цим протоколом напівпричіп марки "GOLDHOFER", номерний знак НОМЕР_1 , що зберігається Волинською митницею, та свідоцтво про його реєстрацію, що міститься в матеріалах справи постановлено повернути володільцю ОСОБА_1 . Згідно протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 , 25 лютого2019 року через митний пост "Ягодин" Волинської митниці ДФС увіз напівпричіп марки "GOLDHOFER", номерний знак НОМЕР_1 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 17.03.2019 року, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу більше ніж на 30 діб, що виявлено 09 листопада 2019 року на митному посту "Ягодин" Волинської митниці. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.6 ст.481 МК України. Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, в.о. начальника Волинської митниці ДФС Туман Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду як незаконну скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил за ч.6 ст.481 МК України та накласти на нього стягнення у межах санкції статті, оскільки перший не вжив заходів щодо вчасного вивезення напівпричепа, перевищивши такий строк більше ніж на тридцять діб. У поданому запереченні адвокат просить постанову місцевого суду залишити без змін, оскільки, посилаючись на норми ст.189, 481 МК України вважає, що строк тимчасового ввезення транспортного засобу його довірителем не порушено. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав на адресу апеляційного суду заяву про розгляду справи у його відсутності. Заслухавши думку представника митниці, який підтримав подану апеляцію і просив її задовольнити, представника ОСОБА_1 - адвоката Кривошея А.М., який просив постанову місцевого суду залишити без змін, дослідивши матеріали вищевказаної справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку. Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно із ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Відповідно до ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного його вирішення. На думку апеляційного суду при постановленні рішення судом першої інстанції вказаних вимог закону було дотримано. Факт ввезення та вивезення напівпричепа "GOLDHOFER", номерний знак НОМЕР_1 , який на постійному обліку зареєстрований в Республіці Польща, стверджений сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і, які учасниками провадження не оспорюються. Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Частина перша ст.105 МК України регламентує, що у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках B.1 - B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу. Згідно із ч.ч.1, 2 ст.108 МК України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.189 МК України транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення строку тимчасового ввезення транспортного засобу органом доходів і зборів в законодавчому порядку визначено не тільки для контролю за перебуванням таких товарів, транспортних засобів, а й має доводитись будь-яким доступним способом перевізнику, який після визначення такого строку і у випадку його порушення може нести відповідальність за ст.481 МК України. В протоколі про порушення митних правил зазначено, що громадянину України ОСОБА_1 , водію фірми ТОВ "FAMILYTRANS", встановлено строк тимчасового ввезення напівпричепа марки "GOLDHOFER", номерний знак НОМЕР_1 , в режимі тимчасового ввезення в Україну до 17.03.2019 року. При цьому, у зазначеному протоколі відсутнє будь-яке посилання на документ чи електронний доказ, у якому зафіксована гранична дата його зворотнього вивезення. Представниками митного органу про встановлений строк ОСОБА_1 доведено не було; останні обмежились лише внесенням інформації у модуль «Диспетчер МЗК та Пасажирського пункту пропуску» програмного комплексу АСМО «Інспектор», де міститься відмітка про 20 днів тимчасового ввезення транспортного засобу на територію України, доступу до якого перший не мав. При цьому, зобов`язання про зворотнє вивезення причепа, будь-які підписи водія або ж уповноваженого власника фірми ТОВ "FAMILYTRANS", у матеріалах справи - відсутні. Апеляційний суд вважає, що саме невиконання органом доходів і зборів обов`язку визначити для конкретного перевізника строк тимчасового ввезення транспортного засобу, у зазначеному випадку, стало підставою для складення протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 . Враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, апеляційний суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 не було вчинено порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 МК України, а тому провадження у справі підлягає закриттю. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу в.о. начальника Волинської митниці ДФС Туман Н.В. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 13 грудня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя