Ухвала КАС ВС № 520/8061/19

УХВАЛА 27 січня 2020 року Київ справа №520/8061/19 адміністративне провадження №К/9901/2165/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив: - визнати дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України протиправними, які полягають у незастосуванні пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 , починаючи з 1 березня 2018 року до 31 грудня 2018 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 7 грудня 2017 року «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 1 січня 2018 року; - зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 , починаючи з 1 березня 2018 року до 31 грудня 2018 року включно, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 7 грудня 2017 року «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 1 січня 2018 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; - визнати дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України протиправними, які полягають у не застосуванні пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 починаючи з 1 січня 2019 року до 1 серпня 2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 1 січня 2019 року; - зобов' язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 починаючи з 1 січня 2019 року до 1 серпня 2019 року включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" виходячи з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 23 листопада 2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 1 січня 2019 року і множенням на відповідні тарифні коефіцієнти; - зобов`язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України сплатити ОСОБА_1 недоплачені протягом 2018 та 2019 років суми грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку відповідно до пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 50-ти відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме Законом України від 7 грудня 2017 року «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 1 січня 2018 року та Законом України від 23 листопада 2018 року «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 1 січня 2019 року. Харківський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 17 вересня 2019 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, позов задовольнив. В своїй касаційній скарзі Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за потрібне залишити її без руху. Згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Натомість, скаржник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у цій справі касаційним судом. Клопотання обґрунтовує специфікою фінансування бюджетної установи і станом на дату подання касаційної скарги до регіонального управління не надійшов затверджений кошторис та фінансування, зокрема і по видатках з яких здійснюється сплата судового збору. Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Умови, за яких суд може звільнити повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк та перелік суб`єктів, до яких такі умови застосовуються, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Так, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Вищезазначені умови, за наявності яких можливо було б відстрочити сплату судового збору у скаржника відсутні. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Крім того, суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява № 26746/05, п. 108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява № 8225/78, п. 57). З урахуванням викладеного, Верховний Суд прийшов до висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році фізичною особою щодо двох немайнових вимог і трьох похідних від них вимог. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (чинному на час звернення позивача до суду) станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн. На підставі викладеного, Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України за подання касаційної скарги на рішення суду у спорі з двома вимогами немайнового характеру має сплатити 3073,60 грн (1 921 х 0,4 х 2 х 200%). Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для надання документа про сплату судового збору. Керуючись статтями 248, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ……………………………. Н.М. Мартинюк, Суддя Верховного Суду