Постанова 4855 № 640/14845/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14845/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТЕХ-МАШ» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 р., - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №1048369/36618610 від 11 січня 2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №156 від 31 жовтня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №156 від 31 жовтня 2018 року, складену та подану на реєстрацію приватним підприємством «Тех-Маш». Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2019 задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач Головне управління ДФС у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Тех-Маш» зареєстровано як юридична особа з 18 серпня 2009 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Видами економічної діяльності товариства зазначено: код КВЕД 28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії; код КВЕД 28.92 Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва; код КВЕД 09.90 Надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин і розроблення кар`єрів; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (Т.1, арк. 107-113). Матеріалами справи підтверджується, що позивачу Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 07 вересня 2018 року №53-Л видано ліцензію на право здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, а також Управлінням Держпраці у Полтавській області видано дозвіл №117.17.53 від 16 березня 2017 року на право експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області позивачу видано дозволи №362.15.53 від 17 серпня 2015 року, №381.15.53 від 25 серпня 2015 року, №161.15.53 від 29 квітня 2015 року, №502.14.53 від 14 жовтня 2014 року, №503.14.53 від 14 жовтня 2014 року на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки. Між позивачем (генеральним підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карлас Ком`юніті» (субпідрядником) укладено договір субпідряду №01/10-02 від 01 жовтня 2018 року, відповідно до умов якого генеральний підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання робіт, а саме: перестановка пульпопроводів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у відповідності з проектно-кошторисною документацією, затвердженою замовником. 02 листопада 2018 року між позивачем та субпідрядником складений та підписаний акт №10-02/11 на передачу основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей субпідрядній організації для виконання робіт з перестановки пульпопроводів ф1220 інв. №30002516, 30002534, 30002538, 30002554, 30001842, 30001864, 30001884, 30002464, 30002455, 30001821 ШХ РЗФ ГД ПАТ «АрсеналМіттал Кривий Ріг» у 2018 році. 02 листопада 2018 року також позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карлас Ком`юніті» складено та підписано акт №37 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого товариство виконало роботи згідно договору субпідряду №01/10-2 від 01 жовтня 2018 року на суму 540283,92 грн, про що товариством з обмеженою відповідальністю «Карлас Ком`юніті» виписано позивачу за виконані роботи рахунок-фактуру №110219 від 02 листопада 2018 року на суму 540283,92 грн, які сплачені останнім відповідно до платіжного доручення №7543 від 20 листопада 2018 року. За результатом здійснення цієї господарської операції Товариством з обмеженою відповідальністю «Карлас Ком`юніті» подано до контролюючого органу податкову накладну №37 від 02 листопада 2018 року, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 19 листопада 2018 року. 03 січня 2017 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Приватним підприємством «Тех-Маш» (покупець) укладено договір поставки №45, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність продавця нафтопродукти, а покупець зобов`язується приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору та/або додаткових домовленостей. Предмет поставки згідно умов договору є дизельне паливо, бензин А-92, бензин А-95, газ вуглеводний скраплений паливний СПБТ. Факт оплати товару позивачем підтверджується матеріалами справи (Т.1, арк. 103,104). Як вбачається з наданої суду копії договору підряду №197 від 31 січня 2018 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» (замовник) та приватним підприємством «Тех-Маш» (підрядник або контрагент), замовник доручив, а підрядник зобов`язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу з перевстановлення пульпопроводів ШГ РЗФ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, установлені план-графіком виконання робіт у 2018 році. У відповідності до пункту 5.1. договору №197, оплата замовником виконаних підрядником робіт проводиться на підставі актів приймання виконаних робіт по формі №КБ-2в та довідки по формі №КБ-3, оформлених у двосторонньому порядку, оригіналів рахунків, доданих до них, та податкових накладних, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника. Вартість робіт за цим договором відповідно до умов додаткової угоди №4 від 16 жовтня 2018 року складає 1078909,72 грн в тому числі ПДВ 20% (Т.1, арк. 58-59). Згідно з копії акта №474-06-10 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2018 року та рахунку-фактури №10/23/6 від 31 жовтня 2018 року вартість перестановки пульпопроводів ф1220 інв. №30002516, 30002534, 30002538, 30002554, 30001842, 30001864, 30001884, 30002464, 30002455, 30001821 ШХ РЗФ ГД ПАТ «АрсеналМіттал Кривий Ріг» у 2018 році становить 550099,44 грн у тому числі ПДВ 91683,24 грн (Т.1, арк. 62-64, 61). За результатом здійсненої господарської операції, позивачем складено податкову накладну №156 від 31 жовтня 2018 року, яку направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08 листопада 2018 року, відповідно до якої податкова накладна прийнята, однак її реєстрацію зупинено у зв`язку з їх відповідністю підпункту 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. На підтвердження здійснення вказаної вище господарської операції, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №18 від 09 січня 2019 року, разом поясненнями та документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції (Т.1, арк. 25,26). 11 січня 2019 року Комісія Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення №1048369/36618610 про відмову у реєстрації вказаних вище податкових накладних, у зв`язку із ненаданням платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Не погодившись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно абзацу 1 пункту 201.1 розділу V ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. За приписами пункту 201.16 статті 201 Згідно із п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку №1246). Відповідно до п.5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показника позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п.12, п.13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Відповідно до п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.16 Порядку №117). Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до пп.4 п.13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Системний аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що у разі виявлення контролюючим органом відповідності податкової накладної пункту 6 Критеріїв, останній зобов`язаний чітко вказати, якому саме з критеріїв відповідає податкова накладна та вказати конкретний перелік документів, який необхідно надати платнику податків для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Як встановлено, позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ризиків, що визначені підпунктом 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податків. Проте, податковий орган повинен був у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 6 Критеріїв, а і відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані. Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме із наданих документів складено з порушенням законодавства та норми якого саме закону порушено. Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Разом з тим, контролюючим органом в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано у квитанції конкретного переліку документів, які, на його думку, необхідно надати. Отже, контролюючим органом при зупиненні реєстрації податкової накладної порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень. Таким чином, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надані позивачем документи, підтверджуючі факти, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Згідно з постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Отже, посилаючись на відсутність окремих документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, Комісія зобов`язана була чітко вказати перелік таких документів із зазначенням обґрунтування необхідності їх надання. Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів не є виконанням вимог закону щодо форми і змісту індивідуального акту. Отже, відповідач не надав належних та достатніх доказів відповідності дій щодо зупинення реєстрації податкових накладних положенням пункту 201.16. статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. А тому, рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є протиправним та підлягаю скасуванню. Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Єдиним доводом апеляційної скарги є те, що відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Виходячи із системного аналізу норм права, колегія суддів вважає що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах такої категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірено судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності та в межах апеляційної скарги, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТЕХ-МАШ» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 27.01.2020