Постанова 4852 № 280/3282/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3282/19 (суддя Семененко М.О., м. Запоріжжя) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі №280/3282/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» 08 липня 2019 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0045675006 від 15.04.2019, яким до позивача застосовано штраф в сумі 756777,45 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Позов обґрунтовано тим, що у позивача не було підстав для реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю). Варіант тлумачення положень ст. 120-1 Податкового кодексу України не враховує контексту норми та її внутрішньої логіки, а також зв`язку із іншими нормами Податкового кодексу України. Податкові накладні виписано не платникам ПДВ. В діях позивача відсутні всі обов`язкові елементи податкового правопорушення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована доводами які викладені в позові, а саме позивач зазначає, що варіант тлумачення положень ст. 120-1 Податкового кодексу України не враховує контексту норми та її внутрішньої логіки, а також зв`язку із іншими нормами Податкового кодексу України. Суд першої інстанції не врахував, що податкові накладні було виписано не платникам ПДВ та відсутності в діях позивача всіх обов`язкових елементів податкового правопорушення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача яка заперечувала щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з датою виписки лютий 2019 року, результати якої оформлені актом від 20.03.2019 №0838/08-01-50-06/42093239 (т.1 а.с.22-26). Згідно з висновками акта камеральної перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: перевищення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, перелік яких зазначено на сторінках 2-7 акта камеральної перевірки та які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.116-250, т.2 а.с.1-249). На підставі зазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н від 15.04.2019 №0045675006, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 7567774,08 грн до позивача застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 756777,45 грн. (т.1, а.с.27). Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав скаргу до Державної фіскальної служби України, у якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 №0045675006 (т.1, а.с.34-36). Рішенням Державної фіскальної служби України від 25.06.2019 №2879716199-9911-06-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 15.04.2019 №0045675006 залишено без змін (т.1 а.с.37,38). Законність та обґрунтованість вищезазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом спору переданого на вирішення суду. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17 та в постанові від 07 лютого 2019 року у справі №808/3250/17 (адміністративне провадження №К/9901/60461/18). Так, згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зокрема пунктом 8 якого визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання. В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються). Відповідно до пункту 16 Порядку до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. Судом встановлено, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять код ставки податку на додану вартість 20 %(т.1 а.с.116-250, т.2 а.с.1-249), що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість за звичайною ставкою. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційної скарзі, які аналогічні доводам позову та яким судом першої інстанції була надана правильна оцінка, висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі №280/3282/19 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 23 січня 2020 року. Повне судове рішення складено 24 січня 2020 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко