Постанова 4818 № 644/1382/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _______________________________________________________________ Постанова іменем України 24 січня 2020 року м. Харків справа № 644/1382/19 провадження № 22-ц/818/262/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів - Сащенка І.С., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2019 року в складі судді Зябрової О.Г., у с т а н о в и в: У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позовна заява мотивована тим, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом третьої групи, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що діти знаходяться на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги не надає. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дітьми повноліття. 29 березня 2019 року ОСОБА_5 подав відзив до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив мотивована тим, що вони з 05 березня 2008 року проживають однією сім`єю, мають спільний бюджет та несуть спільні витрати. В провадженні суду перебуває справа про розірвання шлюбу. Питання про місце проживання дітей також не вирішено в судовому порядку. З 2018 року позивачка працює, однак її бюджет формується окремо від бюджету сім`ї. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частин заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 21 лютого 2019 року та до досягнення дітьми повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач має задовільний стан здоров`я, працездатний, не має інвалідності, тяжких захворювань та інших осіб на утриманні. Обов`язки утримувати дітей є обов`язком як матері, так і батька. 24 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції частково та стягнути з нього аліменти у розмірі 1/3 частин заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця до досягнення дітьми повноліття. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачка не утримує дітей та в липні 2019 року змінила замки на вхідних дверях, у зв`язку з цим він несе додаткові витрати на оренду житла. Обов`язки щодо утримання сім`ї несе саме він. Стягуючи аліменти в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), суд першої інстанції не врахував вимоги частини пятої статті 183 СК України, згідно з якою той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Позивачка рішення суду першої інстанції не оскаржила, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини першої статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 05 березня 2011 року Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №

59. Мають дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Довідки про зареєстрованих у житловому приміщені осіб від 12 лютого 2019 року ОСОБА_1 разом з дітьми зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 працює менеджером з продажу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФІТОПРОМ», її дохід за період з грудня 2018 року по січень 2019 року складав 6762 грн, що підтверджується відповідною довідкою № ФМ000000001 від 08 лютого 2019 року. Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина 3 статті 181 СК України). Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з вимогами частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», встановлено у 2019 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень. Згідно з частинами першої, третьою статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Оскільки утримання дитини є обов`язком обох батьків, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, повно та всебічно дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку, та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак з висновком суду про визначення розміру аліментів погодитись неможна. Згідно з частиною першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Враховуючи обставини справи, а також вимоги законодавством розмір прожиткового мінімуму для дітей на 2019 роки, судова колегія вважає за необхідне змінити розмір стягнення аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/2 частину на 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 21 лютого 2019 року та до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). ОСОБА_2 при зверненні до суду апеляційної інстанції сплатив судовий збір в розмірі 1 152 грн 60 коп., що документально підтверджено квитанцією № ПН4625 від 21 листопада 2019 року. ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у розмірі 1152 грн 60 коп. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2019 року змінити в частині визначення розміру аліментів. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частину з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дітьми повноліття. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Компенсувати за рахунок держави ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152 грн 60 коп. (одна тисяча п`ятдесят сім грн 60 коп.) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 24 січня 2020 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді І.С.Сащенко О.Ю.Тичкова