Постанова Харківський апеляційний суд № 644/3197/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2019 року м.Харків Справа № 644/3197/19 Провадження № 22-ц/818/5331/19 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Овсяннікової А.І., суддів Маміної О.В., Сащенко І.С. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 третя особа - Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції Харківської області розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 25 липня 2019 року у складі судді Горчакової О.І. по справі № 644/3197/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції Харківської області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,- ВСТАНОВИВ: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції Харківської області про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27 листопада 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку ( доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 08 листопада 2017 року. 12 грудня 2017 року відкрито виконавче провадження та на даний час у відповідача за період з 08 листопада 2017 року до 12 квітня 2019 року існує заборгованість по аліментам в розмірі 22 739 грн. 90 коп. Постановою державного виконавця від 26 березня 2019 року на відповідача накладено штраф у розмірі 20% від суми заборгованості у розмірі 4 026 грн. 02 коп., що має бути сплачений на її користь. Відповідно до ст. 196 СК України розмір заборгованості за пенею становить 18 713,88 грн.(22 739, 90 (сума заборгованості) - 4 026,02( штраф). Просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 18 713,88 грн. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 25 липня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 18 713, 88 грн. та на користь держави в особі Держаної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. Рішення мотивовано тим, що відповідач не сплачував аліменти в повному обсязі без поважних причин, а тому неустойка за прострочення сплати аліментів згідно розрахунку підлягає стягненню з відповідача. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Розмір неустойки є завищеним та розрахунок, зроблений позивачкою, не відповідає обставинам справи. У зв`язку з неналежним повідомленням про розгляд справи він був позбавленим можливості надати докази щодо часткової сплати (погашення) заборгованості з аліментів. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить заочне рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. ОСОБА_2 розрахунок державного виконавця не оскаржував, що свідчить про його згоду з таким розміром заборгованості по аліментам. Альтернативний розрахунок заборгованості за пенею ним не надано. Колегія суддів, вислухав суддю доповідача, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково. Як встановлено судом і підтверджується матеріалам справи з 13 грудня 2003 року по 20 серпня 2008 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 27 листопада 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку ( доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 08 листопада 2017 року. 12 грудня 2017 року за заявою ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 55360683. Згідно розрахунку державного виконавця Міськрайонного ВДВС по Харківському району та місту Люботину ГТУЮ Харківської області від 12 квітня 2019 року заборгованість ОСОБА_2 по аліментам за період з 08 листопада 2017 року по 12 квітня 2019 року становить 22 739 грн. 90 коп. Постановою державного виконавця від 26 березня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто штраф у розмірі 20% від суми заборгованості у розмірі 4 026 грн. 02 коп. Відповідно до Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, охорону дитинства в Україні визначається як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дитини. Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123). ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. Роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «С. В. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36). З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. Даний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року при розгляді справи №333/6020/16-ц. Згідно ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що наразі заборгованість по аліментам у нього відсутня, а тому немає підстав для застосування штрафних санкцій. З розрахунку заборгованості за аліментами, зробленим державним виконавцем на 12 листопада 2019 року, вбачається, що заборгованість по аліментам дійсно погашена. Між тим, з цього розрахунку вбачається, що станом на 01 січня 2019 року заборгованість за аліментами становила 17 648,10 грн. За 2019 рік відповідачем здійснено наступні платежі за аліментами 500 грн січень 2019 року, зазначено 600 грн., а у наступному 1 200 грн.- у лютому 2019 року( не зазначені у розрахунку станом на 12 квітня 2019 року), 2 600 грн. - червень 2019 року, 500 грн. вересень 2019 року та 23 000 грн.- листопад 2019 року. Отже, навіть з урахуванням уточненого розрахунку станом на 12 квітня 2019 року відповідач мав заборгованість по аліментам. Враховуючи, що ОСОБА_2 допустив прострочення у сплаті аліментів, вважати, що відсутні підстави для стягнення пені- не можна. Щодо сум стягнення суд виходить з наступного. З розрахунків державного виконавця від 12 квітня 2019 року та 12 листопада 2019 року вбачається, що на 01 січня 2019 року заборгованість з аліментів складає 17 648 грн. 10 коп. дана сума аналогічна в обох розрахунках. Станом на 12 квітня 2019 року заборгованість по пені за період з листопада 2017 року по 01 січня 2019 року становить 55 291 грн. 56 коп. Дата порушення сплатиСума заборгованостіКількість днів простроченняРозмір пені 01.12.2017989,354974917,07 01.01.20181290,54666013,73 01.02.201814074356120,45 01.03.201814074075726,49 01.04.201814073765290,32 01.05.20181522,253465266,985 01.06.20181522,253154795,088 01.07.20181522,252854338,413 01.08.201815812544015,74 01.09.201815812233525,63 01.10.201815811933051,33 01.11.20186721621088,64 01.12.2018472132623,04 01.01.2019513,5101518,635 17648,10 55291,56 Згідно уточненого розрахунку сума несплачених аліментів за січень 2019 року- 513 грн. 50 коп., у лютому 2019 року розмір аліментів сплачено в повному обсязі, у березні заборгованість 1 013,5 грн. Отже пеня підлягає стягненню за січень 513,5 * 70*0,01=359,45 грн. та за березень 2019 року 1013,5*11*0,01=111,49 грн. Отже, станом на 12 квітня 2019 року сума заборгованості за пенею становить 55 762, 49 грн. Загальна заборгованість за аліментами на цю дату становить 18 995 грн. 10 коп. Враховуючи вимоги ст. 196 СК України розмір пені, що підлягає стягненню, становить 18 995 грн. 10 коп. - 4 026 грн. 02 коп.(сума штрафу, що підлягає стягненню ) = 14 969 грн. 08 коп. Посилання ОСОБА_2 щодо застосування річного строку позовної давності до вимог про стягнення пені безпідставне, оскільки відповідно до вимог ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139цього Кодексу. За таких обставин рішення суду підлягає зміні зі зменшенням розміру пені з 18 713 грн. 88 коп. до 14 969 грн. 08 коп. Судові витрати підлягають перерозподілу згідно ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 25 липня 2019 року змінити. Зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, стягнутої з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Орджонікідзевським РВУМУУМВС України в Харківській області 28 січня 2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адерсою: АДРЕСА_2 ) ) з 18 713, 88 грн. до 14 969 грн. 08 коп.(чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять гривень вісім копійок). Зменшити розмір судового збору, стягнутого з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави з 768 грн. 40 коп. до 383 грн 99 коп.( триста вісімдесят три гривні дев`яносто дев`ять копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 16 грудня 2019 року. Головуючий А.І. Овсяннікова Судді: О.В. Маміна І.С. Сащенко