Постанова 4803 № 178/976/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1157/20 Справа № 178/976/19 Суддя у 1-й інстанції - Лісняк В.В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Лаченкової О.В. суддів - Варенко О.П., Городничої В.С. розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року по справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, - ВСТАНОВИЛА: В липні 2019 року до Криничанського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року від інших учасників справи до суду не надходило. Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у видачі судового наказу заявнику, суд першої інстанції дійшов до висновку, що заявником не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта боржника ОСОБА_2 , не зазначено матеріальне становище боржника, наявність рухомого, нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи. До заяви не долучено докази (документи або їх копії), що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Копії документів не засвідчені належним чином, відповідно до ст.95 ЦПК України. Але з таким висновком суду повністю погодитись неможливо з наступних підстав. Згідно з положеннями ч. 2 ст.163 ЦПК України заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначила, що інформація щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_2 їй невідома. Порядком про надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників і стягувачів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України та Державної податкової служби від 26 лютого 2013 року №30/44 передбачено надання Міндоходів судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків, зареєстрованих у державному реєстрі фізичних осіб-платників податків. Таким чином, у разі необхідності суд першої інстанції не позбавлений можливості зробити відповідний запит, а не зазначення номеру і серії паспорта боржника не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу. Щодо не вказаного заявником матеріального становища боржника, наявностірухомого, нерухомого майна, грошових коштів, інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, то необхідно зазначити наступне. Згідно ст. ст. 188 та 183 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей матеріально, до досягнення ними повноліття. Відповідно до ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Таким чином, заявнику слід було лише довести, що вона є матір`ю неповнолітньої дитини, а відповідач батьком, і що дитина проживає разом з нею. Ненадання батьком утримання, презюмується самою подачею заяви, в цьому і є сутність наказного провадження надати вразливій стороні максимально легкий спосіб захисту порушеного права. В той же час, і друга сторона не позбавлена можливості захисту його права шляхом подачі, в установленому процесуальним законом порядку, заяви до суду про скасування судового наказу. Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 на підтвердження її права на таке звернення, а саме на підтвердження факту, що вона є матір`ю дитини та що син проживає разом з нею, надано необхідні суду докази. Зазначені обставини свідчать про наявність права заявника на звернення з заявою про стягнення аліментів на дитину у відповідній частині від заробітку (доходу) платника аліментів і це було достатнім для прийняття до розгляду її заяви про видачу наказу. Однак, суд першої інстанції належної уваги не звернув, чим порушив права заявника на доступ до правосуддя, оскільки згідно цивільного законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд в свою чергу покладено обов`язок повного та всебічного розгляду спорів, які виникли, що можливо лише під час розгляду справи по суті. Більше того, аналіз зазначених вище дій суду, свідчить про те, що занадто суворе дотримання судом правил процесуального законодавства в даному випадку фактично позбавило ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на стягнення аліментів у безспірному порядку, саме шляхом видачі судового наказу про стягнення аліментів, що свідчить про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, оскільки застосовані судом обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання,а томуухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 379, 382 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2019 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді О.П.Варенко В.С.Городнича