Ухвала КАС ВС № 320/129/19

УХВАЛА 23 січня 2020 року Київ справа №320/129/19 адміністративне провадження №К/9901/36676/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П. суддів - Пасічник С.С., Шипуліної Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 320/129/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2018 № 129981-5302-1008, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 10877,47 грн, від 05.09.2018 № 132818-5306-1008, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 478,60 грн, від 11.07.2016 № 16688-1701, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 9776,23 грн та від 18.08.2015 № 12515-17, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб за 2015 рік в розмірі 6822,21 грн. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі № 320/129/19 позов задоволено повністю. Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржник звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з даною касаційною скаргою. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Суд першої інстанцій, згідно його ухвали про відкриття провадження у справі від 09.01.2019, відніс справу до категорії незначної складності, постановивши здійснювати розгляд позову ОСОБА_2 у порядку спрощеного позовного провадження. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається. Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі № 320/129/19, прийнятого в порядку спрощеного провадження, не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 320/129/19. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.П. Юрченко С.С. Пасічник Т.М. Шипуліна , Судді Верховного Суду