Ухвала КАС ВС № 260/934/19

УХВАЛА 23 січня 2020 року Київ справа №260/934/19 адміністративне провадження №К/9901/2640/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року по справі № 260/934/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису, - ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води», звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило: - визнати протиправним і скасувати припис заступника начальника Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України за № 917-14/06 від 20 травня 2019 року в частині вимог щодо усунення наступних порушень вимог законодавства у сфері надрокористування (п. 1, 3-5 припису): - п.1) технологічна схема розробки водозабірної ділянки Драгівського родовища мінеральних вод, де розташована свердловина № 9-м, не погоджена з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; - п.3) проект зон санітарної охорони водозабірної ділянки Драгівського родовища мінеральних вод, де розташована свердловина № 9-м, не погоджений з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; - п.4) в технологічній схемі розробки водозабірної ділянки свердловини № 9-м відсутній обов`язковий розділ «Консервація (ліквідація) свердловин», чим не виконано вимоги угоди від 12 квітня 2016 року № 4022 в частині дотримання вимог законодавства України, чинних стандартів, правил норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами та здійснення ліквідаційних робіт відповідно до проекту робіт; - п.5) не виконуються рекомендації ДКЗ України (п.3.7. протоколу від 18 серпня 2016 року № 4783) в частині проведення моніторингу водовідбору та якості підземних питних вод. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 5 припису Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України від 20 травня 2019 року № 917-14/06. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води» - задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 260/934/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису скасовано частково, а саме, в частині щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 3 припису заступника начальника Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України за № 917-14/06 від 20 травня 2019 року щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування («проект зон санітарної охорони водозабірної ділянки Драгівського родовища мінеральних вод, де розташована свердловина № 9-м, не погоджений з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр»), - і в цій частині прийнято нову постанову. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 припису заступника начальника Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України за № 917-14/06 від 20 травня 2019 року щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування («проект зон санітарної охорони водозабірної ділянки Драгівського родовища мінеральних вод, де розташована свердловина № 9-м, не погоджений з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр»). У решта частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року - залишено без змін. Вважаючи судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 22 січня 2020 року. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). За змістом підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. На момент звернення з позовом (у липні 2019 року) підпункт 1 пункт 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору була встановлена в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до статті 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено в 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2019 року в розмірі 1 921,00 грн. Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, який містить одну позовну вимогу немайнового характеру, поданим юридичною особою в 2019 році складав 1 921,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3 842,00 грн. (1 921,00 * 200% = 3 842,00). Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору Державній службі геології та надр України необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Також установлено, що касаційна скарга від імені Державної служби геології та надр України подана за підписом представника Сігарьової Наталії Федорівни. На підтвердження повноважень представника до касаційної скарги надано копію довіреності, якою Державна служба геології та надр України уповноважує Сігарьову Наталю Федорівну представляти інтереси Державної служби геології та надр України в судових органах; представляти Довірителя у будь-якому місцевому, господарському, окружному адміністративному, апеляційному, апеляційному господарському, апеляційному адміністративному та Верховному Суді з усіх питань, пов`язаних з представництвом інтересів та захистом прав Довірителя, представляти інтереси Довірителя в органах Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з повноваженнями діяти від імені Довірителя з усіма правами, наданими стороні виконавчого провадження. Таким чином, касаційна скарга від імені Державної служби геології та надр України - суб`єкта владних повноважень, подана до Верховного Суду 22 січня 2020 року представником, на підтвердження повноважень якого надано копію довіреності. Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02 червня 2016 року № 1401-VIII. Підпунктом 11 пункту 161 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у вказаній вище справі відкрито у квітні 2019 року. У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 має статус адвоката і такого документа до касаційної скарги не додано. Таким чином, до касаційної скарги не надано належних доказів того, що особа, яка підписала касаційну скаргу має повноваження представника. Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 55 КАС України (в редакції, чинній станом на дату звернення з касаційною скаргою) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. Отже, законодавець розмежував поняття «самопредставництво» та «представницво інтересів», які, відповідно, передбачають участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника. Суд звертає увагу, що представником в силу положень статтей 1311, 1312 Конституції України може бути виключно прокурор або адвокат. Виходячи з положень частини 3 статті 55 КАС України самопредставництво органу місцевого самоврядування у справі може здійснюватися визначеним у цій нормі процесуального законодавства колом осіб. Таким чином, у разі здійснення самопредставництва, повноваження особи, яка підписує касаційну скаргу, мають бути підтверджені, зокрема: статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відомостями про займану посаду. До касаційної скарги не надано доказів того, що Сігарьова Наталя Федорівна, яка підписала касаційну скаргу має статус адвоката та не надано доказів наявності у неї повноважень на самопредставництво Державної служби геології та надр України. Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Підстав, які не викликають сумнівів та є достатніми для застосування пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України до касаційної скарги, судом не встановлено. Отож, при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов висновку, що до скарги підлягає застосування положення частини 2 статті 332 КАС України, а касаційна скарга - залишенню без руху, оскільки, в даному випадку, суд не має достатніх відомостей для перевірки повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, що пов`язано з ненаданням до скарги доказів на підтвердження таких повноважень в розумінні статті 55 КАС України. Частиною 8 статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Верховний Суд визнає, що перевірка повноважень представника сторони та подання суду документів, що і підтверджують, переслідує очевидну законну мету - забезпечити належне відправлення правосуддя. Крім того, Верховний Суд наголошує на тому, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки зайвого формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині 1 статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень. З урахуванням викладеного, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору та доказів на підтвердження повноваження особи, яка підписала скаргу, на представництво або самопредставництво Державної служби геології та надр України. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1311, 1312 Конституції України, статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року по справі № 260/934/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування припису - залишити без руху. Надати Державній службі геології та надр України строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору та доказів на підтвердження повноваження особи, яка підписала скаргу на представництво або самопредставництво Державної служби геології та надр України. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Надіслати Державній службі геології та надр України копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Тацій Л.В.