Ухвала КАС ВС № 810/6005/15

УХВАЛА 22 січня 2020 року Київ справа №810/6005/15 адміністративне провадження №К/9901/35215/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Єзерова А.А., Саприкіної І.В., перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі № 810/6005/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У 2015 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни (далі - відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 09.07.2015 № 18275/П-1-980; - зобов`язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку від 09.07.2015 № 18275/П-1-980. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 апеляційну скаргу позивача задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 - скасовано, позов задоволено. 17.12.2019 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 відмовлено у задоволені клопотання відповідача про поновлення строку касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019. Цією ж ухвалою, в зв`язку з пропуском строку касаційного оскарження та несплатою судового збору касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали. На виконання вимог ухвали від скаржника 14.01.2019 надійшло платіжне доручення від 13.01.2020 № 390374 про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019, зазначивши, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано 14.11.2019. На підтвердження зазначеної інформації скаржником надано копію поштового конверта, в якому було отримано оскаржуване рішення. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Виходячи з того, що касаційну скаргу було подано протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення суду апеляційної інстанції, строк на касаційне оскарження необхідно поновити. За приписами частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до адміністративного суду. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке. Відповідно до частини двадцятої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, в контексті вимог частини двадцятої статті 4, пункту 10 частини шостої статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Крім того, серед основних напрацьованих Європейським судом з прав людини підходів до касаційного перегляду судових рішень та, відповідно, застосування "процесуальних фільтрів" до такого перегляду слід віднести наступні: - Конвенція не зобов`язує держави створювати апеляційні або касаційні суди, проте, якщо вони створені, то особі має гарантуватися дотримання гарантій пункту 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини на рівні цих судів, хоча у таких випадках можуть застосовуватися менш суворі стандарти. - право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати передбачуваним обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. - сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору або наявність сумнів у правильності рішення, яке набрало законної сили, не може бути самостійною підставою для оскарження судового рішення. - жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. - головною функцією судів вищих інстанцій з перегляду є розгляд правових питань, що мають важливе та виключне значення, усунення фундаментальних правових помилок і недоліків, допущених судами нижчих інстанцій, забезпечення єдності судової практики, уніфікованого та єдиного застосування права, а не новий розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають вагомі підстави (непереборні обставини), які передбачені у законодавстві. Водночас, рішення суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018(справа № 820/1317/16) та від 12.12.2018 (справа № 814/4091/15). Таким чином, касаційна скарга подана на судове рішення, яке не може бути оскаржене. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"). Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі № 810/6005/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: А.А. Єзеров І.В. Саприкіна