Постанова 4855 № 640/4481/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4481/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення та дата складання повного тексту не зазначені) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стор Агро» до Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ТОВ «Стор Агро» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 1023168/36187512 від 13.12.2018 р.; зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 24 від 20.09.2018 р., подану ТОВ «Стор Агро», датою її надходження. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує цитуванням нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини, та посиланням на практику судів адміністративної юрисдикції, сформовану у подібних правовідносинах. Доводи апеляційної скарги посилання на конкретні підстави для спростування висновків суду першої інстанції не містять. Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем складено та подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну № 24 від 20.09.2018 р. Відповідно до квитанції контролюючого органу № 9209562844 за результатом обробки податкової накладної позивача № 24 від 20.09.2018 р., відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрацію зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п. 1.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 р. та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. На виконання вимог чинного податкового законодавства, 11.12.2018 р. позивачем до податкового органу направлено в електронному форматі повідомлення № 61 та копії документів, які підтверджують законність та фактичність виконання зобов`язань в межах господарських правовідносин з контрагентом позивача. Зокрема, договір поставки, видаткову накладну, документ, що посвідчує право оренди землі, виписки по рахунках, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, договір відповідального зберігання, банківські виписки (а. с. 46 - 53 Т. 1). Між тим, Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято оскаржуване рішення № 1023168/36187512 від 13.12.2018 р., яким відмовлено позивачу в реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 24 від 20.09.2018 р. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. У відповідності до п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМ України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. З вказаної норми прямо вбачається, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН повинен зазначатися: - конкретний критерій ризиковості платника податків, - розрахований показник за кожним критерієм. Згідно п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. У відповідності до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому, згідно п. п. 4 п. 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Так можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Проте, у рішенні про зупинення реєстрації ПН та про відмову у її реєстрації фактично були лише процитовані положення Порядку № 117, без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані. В той же час, матеріали справи містять копії первинних документів, що спростовує твердження відповідачів про їх відсутність. Натомість, податковий орган не позбавлений у випадку реєстрації податкових накладних перевіряти у подальшому реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами за механізмами, визначеними положеннями Податкового кодексу України. Відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, які зазначені в рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості. Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 16.04.2019 р. касаційне провадження К/9901/4895/19 (справа № 826/10649/17), від 28.10.2019 р. касаційне провадження К/9901/23858/19 (справа № 640/983/19). Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стор Агро» до Державної фіскальної служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 23.01.2020 р.)