Постанова 4854 № 400/1152/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1152/19 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Турецької І.О., суддів Стас Л.В., Шеметенко Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Казанківської районної державної адміністрації на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Казанківської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У квітні 2019 р. ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Казанківської районної державної адміністрації (надалі Казанківська РДА), в якому просила: - визнати протиправним та скасувати розпорядження від 13 березня 2019 р. № 7-рк «Про звільнення ОСОБА_1 »; - визнати протиправним та скасувати розпорядження від 28 листопада 2018 р. №140-рк «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» - начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури Казанківської районної державної адміністрації»; - поновити на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Казанківської РДА; - зобов`язати запропонувати, в порядку переведення, посаду начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури Казанківської РДА; - стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 березня 2019 р. В обґрунтування позову представник позивачки, адвокат Сафронов Ю. І., відзначив, що ліквідація структурного підрозділу Казанківської РДА, в особі відділу освіти, молоді та спорту, із створенням або без створення іншого структурного підрозділу, не є ліквідацією або реорганізацією головної юридичної особи, а свідчить лише про зміну її внутрішньої (організаційної) структури. Тому, як вважає представник, на відміну від ліквідації або реорганізації юридичної особи, ця обставина може бути підставою для звільнення працівника цього структурного підрозділу, згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, лише на підставі скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з такими змінами, за умови дотримання власником або уповноваженою особою вимог ч.2 ст.40 ст.ст. 42, 43, 49-2 КЗпП України. На підставі наведеного адвокат Сафронов Ю. І. наголосив, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця по працевлаштуванню працівника ліквідованої установи. Мотивами для скасування розпорядження Казанківської РДА «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» - начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури», представник позивача вважає, невиконання відповідачем обов`язку запропонувати наведену посаду, без проведення конкурсу ОСОБА_1 . Указуючи на протиправність розпорядження від 13 березня 2019 р. № 7-рк «Про звільнення ОСОБА_1 », її представник зазначив на недотримання строків його прийняття. Так, на думку адвоката, попри те, що двомісячний строк попередження про наступне вивільнення позивачки спливав 15.03.2019 р., роботодавець її звільнив 14.03.2019 р., чим грубо порушив право особи на працю. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2020 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи, позов задоволено частково. Суд, визнав протиправним і скасував розпорядження Казанківської РДА від 13 березня 2019 р. № 7-рк «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновив її на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Казанківської РДА з 14 березня 2018 р. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування розпорядження Казанківської РДА від 28 листопада 2018 р. № 140-рк «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» - начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури» та про зобов`язання запропонувати, в порядку переведення, посаду начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури Казанківської районної державної адміністрації, суд - відмовив. Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, без жодних об`єктивних причин, ліквідував відділ освіти, молоді та спорту Казанківської РДА, начальником якого працювала ОСОБА_1 , і створив новий орган з аналогічними функціями - відділ освіти, молоді, спорту та культури Казанківської РДА. Суд першої інстанції вважав, що ліквідація структурного підрозділу з одночасним створенням такого ж підрозділу не є ліквідацією чи реорганізацією райдержадміністрації, у розумінні пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП. За таких умов, відповідач повинен був запропонувати позивачу посаду начальника новоствореного відділу та призначити на цю посаду, в порядку переведення, без проведення конкурсу. Окремо, суд першої інстанції звернув увагу на обставини того, що суб`єкт владних повноважень протягом восьми місяців, двічі безпідставно звільняв позивачку з займаної посади, що слід розцінювати як упереджене ставлення до неї. Упереджене ставлення відповідача до ОСОБА_1 , на думку суду першої інстанції, також підтверджується і численними випадками безпідставного притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Проте, що притягнення до відповідальності було безпідставним, свідчать рішення суду про визнання їх протиправними та скасування. Короткий зміст апеляційної скарги та відзиву. Казанківська РДА, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що не відповідає обставинам справи, просить його скасувати, в частині задоволення позову. Мотивами для скасування судового рішення, скаржник указує неврахування судом першої інстанції обставин, що ним, у зв`язку зі скороченням посади позивачки, був виконаний обов`язок щодо запропонування рівнозначних посад державної служби категорії «Б». Водночас ОСОБА_1 відмовилася від запропонованих посад та вимагала переведення на посаду начальника новоствореного відділу. Аргументуючи свою позицію щодо проведення конкурсу на посаду керівника новоствореного відділу освіти, молоді, спорту та культури, представник Казанківської районної державної адміністрації зазначив, що на вказану посаду претендували керівники двох ліквідованих відділів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мали однакові права на зайняття вакантної посади. З метою забезпечення рівних прав та можливостей вказаних претенденток на зайняття вакантної посади, на нараді Казанківської районної державної адміністрації, яка відбулася 09.10.2018 р., було вирішено пропонувати голові райдержадміністрації провести конкурс. Бажання брати участь у конкурсі висловила тільки ОСОБА_3 , яка і була в подальшому визначена переможцем. Далі, скаржник звертає увагу на те, що виконати рішення суду в частині поновлення позивача на попередній посаді неможливо, оскільки вона виключена з штатного розпису, казначейські рахунки даного відділу закрити і продовжується зняття даної установи з обліку в ЄДРПОУ. Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, до суду апеляційної інстанції не з`явилися. Справа розглянута в порядку письмово провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 311 КАС України. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 займала посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Казанківської РДА з 09.07.2015 р. (т.1 а.с.57). Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 р. (справа №1440/2130/18), яке набрало законної сили, встановлені обставини попередніх звільнень ОСОБА_1 з посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Казанківської РДА. Так, даним судовим рішенням встановлено, що 13.10.2017 р. розпорядженням голови Казанківської РДА №184-рк ОСОБА_4 .Л. було звільнено з посади начальника відділу освіти, молоді та спорту на підставі п.9 ст. 65 Закону України «Про державну службу» за використання повноважень в особистих (приватних) інтересах. Дане розпорядження було оскаржено ОСОБА_1 до суду. 23.02.2018 р. рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду, що ухвалено у справі №814/2193/17, зазначене розпорядження було визнано протиправним та скасовано, а ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Казанківської РДА. 14.03.2018 р., на виконання наведеного рішення суду, райдержадміністрацією було прийнято розпорядженням №66-р про поновлення позивачки на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Казанківської РДА. 27 квітня 2018 р. відповідач видав розпорядження № 120-р «Про упорядкування структури Казанківської районної державної адміністрації», де в пункті 7 вирішив ліквідувати відділ освіти, молоді та спорту, а також відділ національностей та релігії. В пункті 11 даного розпорядження вказано про створення юридичної особи публічного права на правах самостійного структурного підрозділу - відділу освіти, молоді, спорту та культури Казанківської РДА зі штатом 5 одиниць (начальник, заступник, два головних спеціаліста і спеціаліст) (т.1 а.с.67-68). 30.05.2018 р. ОСОБА_1 попередили про можливе вивільнення у зв`язку з ліквідацією відділу освіти, молоді та спорту, а 31.07.2018 р., на підставі розпорядження Казанківської РДА №90-рк, останню, звільнили з даної посади. Далі, як випливає із судового рішення, на новостворений відділ освіти, молоді, спорту та культури покладено виконання, окрім іншого, тих самих функцій, що і виконував відділ, з якого звільнено позивачку. Як встановив суд, на момент прийняття ним рішення про поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді, посада начальника новоствореного відділу освіти, молоді, спорту та культури Казанківської РДА була вакантною. Судом, при розгляді наведеної справи, також було встановлено, що розпорядженням голови Казанківської РДА від 12.10.2018 р. був оголошений конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» - начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури Казанківській районної державної адміністрації. Як указував представник Казанківської РДА, конкурс був оголошений у зв`язку з тим, що вивільненню підлягали два начальника відділів, а саме начальник відділу освіти, молоді та спорту - Корчемаха Т.Л. та начальник відділу національностей та релігії - ОСОБА_2 . Переходячи до обставин, які були встановлені в ході розгляду даної справи, суд апеляційної інстанції бажає зазначити, що ОСОБА_1 , на момент оголошення Казанківською РДА конкурсу, тобто на 12.10.2018 р., ще не була поновлена на роботі за судовим рішенням від 02.11.2018 р. та не подавала документи до участі у конкурсі, натомість такі документи подала ОСОБА_2 09.11.2018 р. ОСОБА_1 звернулася до голови Казанківської РДА з заявою про виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 р. у справі №1440/2130/18 про поновлення на попередній посаді. До того ж, позивачка просила запропонувати її вакантну посаду начальника у новоствореному відділі освіти, молоді, спорту та культури (т.1 а.с.44). Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 була поновлена на посаді за судовим рішення на підставі розпорядження від 13.11.2018 р. №136-рк. Оскільки переможця та другого кандидата конкурсу, оголошеного 12.10.2018 р., Миколаївською обласною державною адміністрацією не було визначено, 28.11.2018 р. Казанківською РДА було прийняте розпорядження №140-рк про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» - начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури (т.1 а.с.117). Розпорядженням голови Казанківської РДА від 30.11.2018 р. ОСОБА_1 була надана відпустка з 03.12.2018 р. по 22.12.2018 р., тривалістю 20 днів у зв`язку з навчанням. З пояснень представника позивачки вбачається, що про проведення конкурсу його довірительку не повідомляли, тому, остання, звернувшись з заявою до відповідача, 07.12.2018 р., повідомляла про своє бажання очолити посаду начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури. Вважала, що відповідає усім вимогам, встановленим Законом України «Про державну службу», а також має перевагу перед іншими претендентами, оскільки має неповнолітню дитину, чоловіка військового пенсіонера та доньку, яка навчається за контрактом (т.1 а.с.45). Аналогічні заяви були надані позивачкою на адресу Казанківської РДА: 17.122018 р., 26.12.2018 р., 02.01.2019 р., 17.01.2019 р. У заяві, на адресу відповідача від 12.03.2019 р., позивачка вказувала, що відмовляється від запропонованих посад та претендує на посаду начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури, яка є вакантною. Про те, що конкурс був проведений свідчить витяг з протоколу №30 засідання конкурсної комісії Миколаївської обласної державної адміністрації від 18.12.2018 р. Переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури Казанківської РДА була визначена ОСОБА_2 (т.1 а.с.122-а). 14 січня 2019 р. відповідач вручив ОСОБА_1 попередження, в якому йдеться про ліквідацію відділу освіти, молоді та спорту Казанківської РДА на підставі розпорядження № 120-р від 27.04.2018 р. і про наступне її вивільнення. Одночасно, позивачу запропоновано дві посади, а саме заступника начальника управління соціального захисту населення райдержадміністрації (тимчасово вакантна посада на період відпустки основного працівника по догляду за дитиною до 3 років) та завідувача сектору з питань соціальної допомоги управління соціального захисту населення райдержадміністрації (т.1 а.с.105). Листом від 05.02.2019 р. №01-23/6/85 голова Казанківської РДА запропонувала ОСОБА_1 перевести її на вакантну посаду заступника начальника відділу освіти, молоді та спорту (т.1 а.с.123). Від усіх запропонованих посад ОСОБА_1 відмовилася, вважаючи, що може працювати на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Казанківської РДА, яка є вакантною. 13.03.2019 р. Казанківською РДА прийнято розпорядження №1-рг, яким внесено зміни до штатного розпису відділу освіти, молоді та спорту шляхом скорочення посади начальника відділу освіти, молоді, спорту. Розпорядженням Казанківської РДА від 13 березня 2019 р. № 7-рк ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України (а.с.55). 14.03.2019 р. ОСОБА_2 призначено на посаду начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури Казанківської РДА з 15.03.2019 р. як переможця конкурсу. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що є підстави для її часткового задоволення, з огляду на таке. Судом першої інстанції обґрунтовано застосований для вирішення спірних правовідносин Закон України «Про державну службу» та Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України). Відповідно до ст. 5 ч. 2-3 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Підстави припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення визначені ст. 87 вказаного Закону, зокрема, відповідно пункту 1 - це скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі. При цьому процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення (ст. 87 ч. 3 Закону України «Про державну службу»). Статтею 36 ч. 3 КЗпП України встановлено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників. Відповідно до ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. При цьому таке звільнення допускається лише якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина 2 статті 40 КЗпП України). Частинами 1 та 3 статті 49 - 2 КЗпП України передбачено, що у разі вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці та одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Пленуму Верховного Суду України у своєї постанові від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», роз`яснив, що суди, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення (п.19). З`ясовуючи перелічені вище питання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поняття «ліквідація», «реорганізація», банкрутство», «перепрофілювання» стосуються саме підприємств, установ, організацій як юридичних осіб, а не їх структурних підрозділів. У цьому зв`язку, беззаперечним є висновок про те, що Казанківська РДА як юридична особа не була ліквідована чи реорганізована і Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців таких відомостей теж не містить; правовий статус новоствореного підрозділу не змінився, функції його є аналогічними. Наведене дає підстави для висновку, ліквідація структурних підрозділів райдержадміністрації, з одночасним створенням іншого структурного підрозділу з аналогічними функціями не є ліквідацією чи реорганізацією саме вказаної установи в розумінні пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що в штаті як ліквідованого, так і новоутвореного відділу існувала аналогічна посада «начальник відділу», яку займала позивач до звільнення. При цьому, указана посада була вакантною з моменту попередження позивача про звільнення із займаної посади до самого звільнення. В апеляційній скарзі представник Казанківської РДА продовжує наполягати на своєї позиції про правомірність проведення конкурсу на зайняття вакантної посади начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури, адже тільки таким способом можливо було створити рівні можливості для претендентів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зайняти вакантну посаду. Колегія суддів вважає, що ці судження є такими, що не засновані на вимогах законодавства. Так, відповідно до ч.5 ст.22 Закону України «Про державну службу» у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу. Далі, ч.1 ст. 42 КЗпП України встановлює, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Отже, спірна ситуація повинна була вирішуватися шляхом встановлення наявності переважного права залишення на роботі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Суд апеляційної інстанції погоджується з доводом адвоката позивача, що ні ОСОБА_1 . ні ОСОБА_2 не пропонували вакантну посаду начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури. Понад те, як правильно зауважує представник ОСОБА_1 , на момент проведення наради про доцільність проведення конкурсу на зайняття вакантної посади, позивачка не працювала, адже була звільнена. Відтак, проведення порівняльного аналізу для прийняття рішення про переважне право на залишення на роботі не мало сенсу. До того ж, не мало сенсу проведення конкурсів на зайняття вакантної посади начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури 12.10.2018 р. та 28.11.2018 р., оскільки на момент проведення першого конкурсу не працювала в райдержадміністрації ОСОБА_1 , а на момент проведення другого конкурсу не працювала ОСОБА_2 . Зі сказаного випливає висновок, що станом на момент оголошення другого конкурсу, на момент звільнення за скороченням, ОСОБА_1 була єдиним претендентом на зайняття вакантної посади начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури і відповідач повинен був цю посаду їй запропонувати. Доводом апеляційної скарги також є неможливість виконання рішення суду першої інстанції в частині поновлення позивачки на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Казанківської РДА. Відповідач вказує про те, що всі казначейські рахунки даного відділу закрити і ввести в штатний розпис таку посаду є неможливим. Розглядаючи даний довід, колегія суддів дійшла наступних висновків. Однією з вимог позову ОСОБА_1 є зобов`язання райдержадміністрації запропонувати, в порядку переведення, посаду начальника новоутвореного відділу освіти, молоді, спорту та культури, так як ця посада з 14 березня 2019 р. не є вакантною. Суд першої інстанції відмовляючи в її задоволенні зазначив, що це не є ефективним способом відновлення прав, так як предметом спору в даній справі є дії відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, а тому саме на ній, остання, підлягає поновленню. Суд першої інстанції, не приймаючи до уваги зауваження відповідача, що поновлення позивачки на неіснуючий посаді, не може відновити її права, зазначив таке. Так, на думку суду, скорочення посади ОСОБА_1 , яку вона займала до звільнення, узгоджується з упередженим і дискримінаційним ставленням відповідача до неї, позаяк, прийнявши ще в квітні 2018 р. рішення ліквідувати у повному складі відділ освіти, молоді та спорту Казанківської РДА, є невиправданим з боку державного органу, окреме скорочення в березні 2019 р. виключно посади позивача. Констатуючи факт протиправності таких дій, суд дійшов висновку про обов`язок державного органу вчинити дії, щоб відновити становище ОСОБА_1 , яке існувало до звільнення. Але, суд апеляційної інстанції не поділяє таку позицію суду першої інстанції та вважає, що за обставин, встановлених у цій справі, коли неможливо поновити позивачку на посаді, з якої її звільнили і якої (формально) вже немає, належним способом захисту порушеного права може бути поновлення на посаді, аналогічній тій, з якої її звільнили, і яка існує на дату поновлення. Такий правовий висновок Верховний Суд висловив у постанові від 28 лютого 2018 року у справі № 817/280/16 та у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №817/860/16. Слід зауважити, що призначення на дану посаду ОСОБА_2 не може слугувати приводом/аргументом для того, щоб виправдати звільнення ОСОБА_1 , якщо для цього не було законних підстав. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.9 КАС України). Як наслідок, слід вважати правильним рішення суду першої інстанції, в частині відсутності підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про обов`язок роботодавця запропонувати їй, в порядку переведення, посаду начальника новоутвореного відділу освіти, молоді, спорту та культури. Водночас, на думку суду апеляційної інстанції, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, слід обрати належний спосіб його захисту і це має бути поновлення позивача на посаді начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду слід скасувати в частині поновлення на посаді начальника відділу освіти, молоді, спорту та ухвалити в цій частині нове рішення. Стаття 317 КАС України встановлює підстави для скасування рішення суду першої інстанції, зокрема, це неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч.6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо, зокрема прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Частина 5 статті 328 встановлює обмеження на касаційне оскарження рішень у справах незначної складності, за винятком якщо: - касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; - особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; - справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; - суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Казанківської районної державної адміністрації задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року скасувати, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу освіти, молоді, спорту Казанківської районної державної адміністрації з 14 березня 2018 року та ухвалити в цій частині нове рішення. Поновити з 14 березня 2018 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді начальника відділу освіти, молоді, спорту та культури Казанківської районної державної адміністрації (вул. Миру, 208, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56000, ЄДРПОУ 04056760). У решті постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Оскарження допускається лише у випадках, встановлених частиною 5 ст. 328 КАС України. Доповідач суддя І.О. Турецька суддя Л.В. Стас суддя Л.П. Шеметенко Повне судове рішення складено 23.01.2020 року.