Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/8755/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 р.Справа № 520/8755/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту захисту економіки Національної поліції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мінаєва К.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 01.11.19 року по справі № 520/8755/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року адміністративний ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України, а саме: щодо не нарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: з 07 листопада по 30 листопада 2015 р., грудень 2015 р., січень 2016 р., з 01 лютого 2016 р. по 11 лютого 2016 р. Зобов`язано Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період: з 07 листопада по 30 листопада 2015 р., грудень 2015 р., січень 2016 р., з 01 лютого 2016 р. по 11 лютого 2016 р. Відповідач, не погодившись з даим рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що зміни до Порядку 1078 в частині розповсюдження його дії і на поліцейських було внесено лише 18.10.2017р. шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яка набрала чинності 24.10.2017. Тобто, до 24.10.2017 Порядок № 1078 не поширювався на грошове забезпечення поліцейських і до жовтня 2017 року включно у поліцейських, в тому числі й тих, що працюють в Департаменті, було відсутнє право на індексацію грошового забезпечення. Тобто, законодавчими актами було визначено право в поліцейських на індексацію їх грошового забезпечення, однак до внесення відповідних змін до Порядку № 1078, був відсутній механізм здійснення обрахування такої індексації саме для поліцейських. Вважає, що у Департамента були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 07 листопада по 30 листопада 2015 р., грудень 2015 р., січень 2016 р., з 01 лютого 2016 р. по 11 лютого 2016 р. Отже, відповідач зауважує, що відповідно до вимог зазначеного вище законодавства, позивач набув права на індексацію грошового забезпечення після внесення відповідних змін до законодавства, а саме з листопада 2017 року. Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, при не нарахуванні та не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за оскаржуваний період Департамент діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач Наказом від 11.11.2015 р. №170 о/с був призначений на посаду старшого оперуповноваженого УЗЕ в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 07.11.2015 р. Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 11.02.2016 р. №29 о/с позивач був звільнений з посади старшого оперуповноваженого УЗЕ в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України та направлений для подальшого проходження служби до Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України. (а.с.17-18) Позивач звернувся з запитом до відповідача 22.08.2019 р. щодо надання інформації про грошове забезпечення, яке він отримував щомісяця за весь час проходження служби. Службовою запискою від 27.08.2019 р. №48/2019 відповідач повідомив позивача про те, що нарахування грошового забезпечення здійснювалось згідно з Законом України Про національну поліцію, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. №988 та Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 р. №260, та складалось з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж в поліції у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням. (а.с.15) Після ознайомлення з розрахунковими листами, які надані Департаментом, та після телефонної розмови з відповідальною особою Департамента, позивачу стало відомо про відсутність нарахування та виплати сум індексації грошового забезпечення, та про те, що індексація грошового забезпечення працівників поліції здійснюється лише з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України №782 від 18.10.2017 р., якою включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення. Позивач, не погоджуючись з невиплатою та не нарахуванням йому сум індексації грошового забезпечення звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що не нараховуючи та не виплачуючи позивачу суми індексації грошового забезпечення, відповідач діяв в супереч Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 94 Закон України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Такий порядок регулює Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, та Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абз. 4 п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Таким центральним органом виконавчої влади є Державна служба статистики України (Держстат), який на запит позивача надав індекси споживчих цін (індекси інфляції) по Україні за період з листопада 2015 року по листопад 2017 року. Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейським Національної поліції, визначають Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 р. № 260, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 р. за № 669/28799. Відповідно до пункту 11 розділу I вказаного Порядку, грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що не нараховуючи та не виплачуючи позивачу суми індексації грошового забезпечення, відповідач діяв в супереч Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання неправомірними дій та бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо невиплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період: з 07 листопада по 30 листопада 2015 р., грудень 2015 р., січень 2016 р., з 01 лютого 2016 р. по 11 лютого 2016 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. До таких належить, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення). Згідно із ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України постановою від 21.02.2001 р. № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, дія якого поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до п. 4 вказаного Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період: з 07 листопада по 30 листопада 2015 р., грудень 2015 р., січень 2016 р., з 01 лютого 2016 р. по 11 лютого 2016 р. є протиправною. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року по справі № 520/8755/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 24.01.2020 року